Американське видання The Washington Post пише про те, що країни Заходу намагаються чинити тиск на Україну щодо виконання Мінських домовленостей.
У статті зазначають, що виконання «політично обтяжливих умов Мінська-2», зокрема в частині про надання особливого статусу Донбасу, фактично включить «контрольоване Росією утворення в політичну систему України».
«Американські чиновники кажуть, що кроки України (щодо виконання Мінських домовленостей – Ред.) чинитимуть тиск на Росію і позбавлять її приводу для початку повномасштабного військового наступу. Але агресивний пропагандистський апарат Москви невблаганно зображує Україну як таку, що порушує угоду; і Путіну не потрібен був законний привід для його попередньої агресії», – пише The Washington Post, наголосивши, що метою російського лідера є «скалічити демократію і незалежність» України.
«Замість узаконення маріонеткового російського утворення, Україні краще залишити його ізоляції, змушуючи Москву утримувати його, як це сталося із подібними анклавами в Грузії і Молдові. Адміністрація Обами, в свою чергу, повинна робити більше, щоб підтримати обороноздатність України та cтримати Росію від наступу, яким вона погрожує, – а європейським союзникам варто пояснити, що політичне рішення, на якому вони наполягають, є не просто недієвим, а й неправильним», – резюмують у публікації.
Читайте також: Українські ВДВ вдруге відзначають професійне свято на передових рубежах оборони країни – інфографіка
Radio Free Europe/Radio Liberty пише про те, що нещодавні публічні заяви колишнього українського прем’єра Миколи Азарова свідчать про те, що Кремль шукає альтернативні Мінським угодам методи тиску на Україну.
«Центральною проблемою Москви є те, що вона не хоче цих територій (окупованих проросійськими терористами райони Донбасу – Ред.). Вона не хоче керувати ними. Вона не хоче взяти на себе витрати для їх відновлення. Вона хоче використовувати їх, щоб підірвати та паралізувати Київ», – йдеться у публікації.
У статті зазначають, що українська сторона та проросійські сепаратисти «вдають, що ведуть перемовини» у Мінську, обговорюючи особливий статус Донбасу.
«Вони не знайшли рішення, тому що там його не може бути. Проблема в непримиренності», – пише RFL, пояснивши, що Київ може прийняти Донбас у склад України, якщо Росія виведе свої війська, відновляться кордони, а в регіоні проведуть справедливі вибори; разом з тим протилежна сторона виступає за реінтеграцію цих територій на умовах фактичного протекторату РФ.
У статті зазначають, що для України в такій ситуації заморожений конфлікт є найвигіднішим реальним рішенням, яке, однак не дуже зручне для РФ.
Американський політолог українського походження Олександр Мотиль у своєму блозі на World Affairs пише про те, що час тепер працює проти Росії.
«З кожним днем економіка України посилюється, її державний апарат стає трохи більш функціональним, армія більш боєздатною, а інститути – більш консолідованими. І з кожним днем путінська Росія рухається – поступово, але невблаганно – в протилежному напрямку», – йдеться у публікації.
Мотиль зазначає, що на РФ чекають смутні часи, і виявиться, що війна на Донбасі була для росіян «легкою прогулянкою». Разом з тим, на думку політолога, останні події можуть виявитися руйнівними для ЄС, який відмовився захищати європейські цінності.
«Бідна Україна: вона втратить ще багато життів, перш ніж зрозуміє, що окупований Росією Донбас не вартий і мізинця одного українського солдата», – резюмує Мотиль.
Читайте також: Світ про Україну: Досить виправдовувати прорахунки влади підступами Москви
Німецький політолог, професор Андреас Умланд у своїй статті для видання Die Welt пише про те, що реформи в Україні є досить ефективними, однак залишаються деякі ризики, які можуть вплинути на майбутнє країни.
«Є принаймні чотири внутрішньокоординатні зрушення», – пише Умланд.
За його словами, в Україні дійсно посилилася роль громадянського суспільства, збільшився вплив міжнародних інститутів – зокрема, ЄС та МВФ.
«Європейський Союз відіграє дедалі більш помітну роль у повсякденному політичному житті України… На додаток до своєї делегації у Києві нещодавно ЄС створив спеціальну і добре укомплектовану спостережну місію в Україні», – йдеться у публікації.
Політолог стверджує, що важливу роль в стимулюванні державних перетворень відіграє 20-мільйонна українська діаспора на Заході. Крім того, війна на Донбасі попри весь негатив відіграла важливу роль в становленні української політичної нації.
«Кращі політичні обставини та соціальні умови для радикальних реформ не гарантуватимуть, що їх реалізують швидко і повністю вже в найближчому майбутньому. Швидше за все, що реформи просуватимуться повільно, нерівномірно і супроводжуватимуться багатьма скандалами і невдачами», – попереджує Умланд.
Читайте також: Андреас Умланд: Ризький саміт став катастрофою для України
Видання The Defence News пише про навчання, які американські військові проводять для своїх українських колег, зазначивши, що інструкторам зі США «є, чому повчитися» в українців. У статті цитують американського генерал-лейтенанта Бена Ходжеса, який зазначив, що третина українських військових побували у зоні бойових дій на Сході і мають досвід протистояння російській артилерії та ракетним обстрілам. Також українські солдати знайомі з радіолокаційними системами ЗС РФ.
«Наші солдати проводять навчання з українцями, і ми дізналися багато від українців… Цікаво почути про те, чому вони навчилися (під час АТО на Донбасі – Ред.)», – наголосив Ходжес.
У статті наголошують, що для американських військових є важливою інформація про озброєння та тактику, які застосовують ЗС РФ. Крім того, генерал Ходжес відзначив серйозність українських військових та їхню здатність швидко вчитися.
«Це була одна з найбільш професійних речей, які я будь-коли бачив у будь-якій армії», – відзначив військовий.
Читайте також: Друга доба активної фази військових навчань Rapid Trident 2015
Видання The Financial Times пише про боргову суперечку між Україною та іноземними кредиторами.
«Після кількох місяців безрезультатних переговорів, комітет (приватних компаній-власників держборгу України – Ред.) нещодавно запропонував 10% скорочення виплат, демонструючи, що компроміс можливий», – йдеться у статті.
Видання зазначає, що пропозиція кредиторів також передбачала повернення до попередніх умов, якщо ситуація в країні покращиться. Разом з тим український уряд не пристав на такі умови, погодившись, однак, прийняти більш низьку «стрижку», ніж 40%, якої Київ вимагав із самого початку перемовин.
Читайте також: Власники українських євробондів прогнозують, що уряд домовиться про списання 15% зовнішнього боргу
Разом з тим The Financial Times зауважує, що Україна вчасно сплачує відсотки за заборгованістю, наполягаючи, що інвестори повинні погодитися на знижку, щоб задовольнити умови плану МВФ.
«Переговори зайшли в глухий кут через питання про те, страждає країна від кризи ліквідності або неплатоспроможності», – йдеться у статті.
Крім того, The Financial Times нагадує, що наступні перемовини між урядом України та міжнародними кредиторами відбудуться у середу, 12 серпня, в Сан-Франциско, а міністр фінансів Наталія Яресько назвала зустріч «останньою можливістю для обох сторін».