CNN повідомляє, посилаючись на інформацію деяких співробітників правоохоронних органів США, що прокурори із ФБР та міністерства юстиції проводять розслідування щодо можливих зв'язків США із корупційною діяльністю “колишнього проросійського президента України, зокрема роботи компанії Пола Манафорта”
Розслідування,як пише видання, є досить об'ємним і вивчає, чи американські компанії та фінансова система були задіяні у сприянні корупційній діяльності Януковича
Манафорт, який пішов з поста голови передвиборчої кампанії Дональда Трампа у п'ятницю, не був у центрі уваги розслідування, згідно із інформацією наданою CNN співробітниками правоохоронних органів.
The New York Times пише, що компанія, яка належала екс-керівнику передвиборчої кампанії Дональда Трампа Полу Манафорту безпосередньо здійснювала таємне лобіювання від імені тодішньої правлячої партії в Україні (Партії Регіонів — Ред.), намагаючись схилити американську громадську думку на користь тодішнього проросійського уряду країни. Про це свідчать імейли, які опинилися у розпорядженні американської інформаційної агенції The Associated Press. “Ані Пол Манафорт, ані його заступник Рік Гейтс ніколи не поширювали інформацію про свою роботу іноземними агентами як того вимагає федеральне законодавство”, – пише видання.
Лобіювання зокрема включало спроби отримати позитивне висвітлення щодо українських урядовців у The New York Times, The Wall Street Journal and The Associated Press. Іншою метою було підривати громадське співчуття у США до ув'язненої суперниці тодішнього президента України Юлії Тимошенко. У той час, європейські та американські лідери тиснули на Україну, щодо її звільнення.
Як свідчать імейли, Гейтс особисто керував роботою двох відомих вашингтонських лобістських фірм в цьому питанні. Працював він у компанії Манафорта, що займалася політичним консалтингом.
Читайте також: Клінтон vs Трамп: паранормальні вибори
Видання Financial Times продовжує розвивати тему зв'язів Пола Манафорта та Кремля і згадує про Константіна Кілімніка – "очі та вуха" Манафорта, коли той приїхав в Україну. Кілімнік за освітою військовий лінгвіст, який насправді, як говорили у команді Манафорта, був раніше російським військовим розвідником. Утім, на той час російська військова розвідка за плечима Кілімніка не була настільки важливим фактором, адже його цінували за його "відмінну англійську" у команді Манафорта
"Тепер, зважаючи на те що Кілімнік та Манафорт є й далі близькі у стосунках,як кажуть люди, що знають обох, цей зв'язок набуває нової ваги", – пише видання.
За інформацією Financial Times, попри те, що люди близькі до Манафорта наполягають, що його звільнення не пов'язане із його роботою в Україні, одна людина, із глибоким знанням діяльності Манафорта, каже, що ці відносини були приводом до занепокоєння.
“
"Вторгнення через розруху ймовірно залишатиметься улюбленим способом демонстрації сили для Росії”, – пише у своїй статті на сайті аналітичного центру Atlantic Council дослідник Аріель Коен.
Також, на його думку, Вашингтон стикається із трьома викликами у просторі Росія-Україна.
По-перше, відповідний розвиток політики США щодо Росії неможливий без високого рівня знань, спеціалістів у цій сфері та аналітики екстра-класу. Такої бази людського інтелекту у цій сфері у США бракує вже протягом певного часу, на думку експерта.
Другий виклик, який стоїть перед Вашингтоном — це створення НАТО ефективного механізму стримування. Третя ж проблема, – це демонстрації політичної волі. Захід повинен переконати Москву в тому, що він серйозно ставиться до своїх умов, на випадок дестабілізації в Україні чи ще гірше — вторгнення.
"Гірка правда полягає в тому, що політичні еліти в ЄС і США помилково вважають, ніби для них не так багато поставлено на карту в конфлікті в Україні. Вони вважали б за краще торгувати з Росією. І жодна західна нація, можливо, за виключенням Польщі, не готова зіткнутися у повномасштабній війні з озброєною ядерною зброєю Росії за Україну”, – вважає Коен.
Таким чином, на його думку, лідерам у США і Європі слід визнати, що "унція стримування краще і дешевше, ніж фунт війни". Підтримка НАТО, покращення розвідданих та стратегічних інформаційних операцій, розташувавши ефективне стримування в Східній Європі, а також підтримання безпеки і незалежності України – це програма, якої Вашингтон, Берлін і Брюссель можуть і повинні дотримуватися.
Щодо напруження ситуації на Донбасі та скупчення російських військ на кордоні з Україною, то Financial Times у своїй статті припускає, що таким чином Владімір Путін піднімає ставки перед самітом G20.
Видання відзначає, що Росія знову накопичує війська на кордонах з Україною і в Криму. FT наводить коментарі експертів. Зокрема, американського дослідницького центру Інститут вивчення війни. “Підготовка до традиційного виду конфлікту між Росією та Україною прискорюється і можливість відкритої війни швидко зростає”, – йдеться у їхньому звіті.
"Гадаю, ми побачимо контрольовану ескалацію по всій ліній зіткнення – більше артилерійських обстрілів і набагато більше насильства та бойових дій", – каже у коментарі виданню Алекс Кокчаров, аналітик ризику країн компанії IHS Markit.
Кількість загиблих найвища від минулого серпня і вона ймовірно зростатиме. Як пише видання, Росія може спробувати привезти своє системи ППО, або ж оголосити зону без польотів, щоб спонукати Київ до боротьби.
На думку Кокчарова, 25-та річниця Незалежності може бути сильним і символічним моментом для ймовірного початку боротьби. “Це дасть Путіну десять днів до старту саміту G20 — достатньо часу, щоб влаштувати незручну ситуацію для Заходу”, – каже він у коментарі виданню.
"У європейських країн наростає втома щодо України. Путін може припускати, що із збільшенням насильства та розгніваною спровокованою відповіддю від України, йому вдасться змусити їх (європейські країни — Ред.) розірвати та переробити Мінський протокол на його користь", – вважає Financial Times.
Читайте також: Загадковий "штурм Перекопу"
В Німеччині досить активно обговорювали звернення українського посла Андрія Мельника під час інтерв'ю Deutschlandfunk до країни, в якій він перебуває із дипломатичною місією, із проханням надати Україні зброю у зв'язку із загостренням ситуації в Криму.
Зокрема, депутат німецького парламенту від Зелених, багаторічний друг України в Німеччині, Марі-Луїзе Бек зреагувала на цей коментар у передачі Deutschlandfunk, сказавши, що виступає проти постачання зброї Україні. На її думку, такий крок небезпечний тим, що Росія та сепаратисти теж збільшать кількість свого обладнання. Бек вважає, що найефективнішим механізмом є санкції і на запитання, чи санкції за минулі роки принесли якийсь результат відповіла, що “ніхто не знає, чи не стояли б російські війська у Маріуполі та Харкові, якби не санкції”.
У свіжому журналі Der Spiegel з'явилася стаття журналіста московського бюро Крістіана Неефа, в якій він дуже критично оцінив зовнішню політику Німеччини щодо Росії і власне підхід міністра Франка-Вальтера Штайнмаєра, який дуже добре видно на прикладі України
"Безпорадність західної зовнішньої політики навпаки (на відміну від Російської — Ред.) є очевидною. А німці? Неефективні, оскільки їхній міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр уникає надсилати Росії чіткі сигнали. Він натомість завжди закликає однаково обидві сторони до умиротворення та стриманості. Це видно на прикладі України. Відносини Москви та Києва вже давно не були такими поганими. Під час так званого режиму припинення вогню на Донбасі гинуть щодня солдати і мирне населення, поставлені Росією танки та системи ППО знову на передньому фронті. Саме там, де згідно Мінської угоди стояти вони не повинні. Утім, німецький міністр намагається розробляти концепції, з якими він міг би посприяти Росії", пише Нееф.
На думку Неефа, керівництво Росії позбавлено почуття невпевненості в собі і вони вважають, що доб'ються посталених цілей своїм курсом на протистояння. “Де факто це заохочується міністром закордонних справ Німеччини, тому що він уникає чітко виставити Москві певні рамки. Таким чином, цей діалог із добрими намірами веде до самозречення німецької зовнішньої політики”, – вважає Нееф.
Читайте також: Уся надія на "мутті"