Видання The Telegraph пише про так звані «вибори», які проросійським терористам, що орудують на Донбасі, вдалося провести 2 листопада.
На думку авторів статті, «вибори» вщент зруйнували перемир’я, передбачене підписаними у Мінську домовленостями. Крім того, це свідчить про серйозність намірів Путіна щодо подальшого приєднання Донбасу до РФ.
«Зрештою, пункт дев'ятий (Мінського – ред.) протоколу зазначав, що вибори на Донбасі, які передбачали можливість отримання автономії, повинні були відбутися під наглядом Києва. Незважаючи на це, сепаратисти провели власне «голосування», щоб проголосити свого лідера – Олександра Захарченка – «прем'єр-міністром» самопроголошеної «ДНР», – йдеться в статті.
На думку видання, таким чином бойовики намагалися продемонструвати, що українська влада втратила контроль над Донбасом. У статті зазначають, що наразі бойовики контролюють значну частину Донецької та Луганської областей з розвинутою промисловістю, що може поставити під загрозу подальше відновлення української економіки, однак шансів на самостійне існування Донбас не має.
«Існує ще одна істина: для Донбасу, який вислизнув з-під контролю Києва, єдиним виходом стане приєднання до Росії», – зазначають в The Telegraph, додавши, що це, вочевидь, якраз і входило в плани Кремля, який одразу визнав «законність» виборів на підконтрольних терористам територіях.
«Це поставило президента України Петра Порошенка перед жорстоким вибором: або змиритися з тим, що промислова частина його країни перебуває на межі злиття з Росією, або спробувати відбити Донбас силою», – пише видання.
« Водночас президент Росії Володимир Путін, навпаки, має кращий вибір – він може або анексувати сусідський промисловий регіон, або залишити карту без змін, однак де-факто все одно зостатися господарем Донбасу», – резюмує The Telegraph.
Фінансовий експерт Тімоті Еш у своїй статті для видання The Financial Times пише про позитивні зміни в українській політиці та те, як російська загроза впливає на плани іноземних інвесторів щодо України.
За його словами, оптимізму надають результати парламентських виборів, які вказують на те, що до ВР пройшли чимало молодих реформаторів, компроміс між президентом Петром Порошенком та прем’єром Арсенієм Яценюком щодо балансу влади, а також підписання проміжних газових домовленостей з Росією. При цьому, є й недоліки, які вимагають негайних змін в багатьох галузях.
«Україна потребує далекосяжних структурні реформи, щоб викорінити корупцію, неефективність системи (в області енергетики, сільського господарства та державного управління). Ефективні програми з енергозбереження, наприклад, могли б скоротити споживання на 40 відсотків в середньостроковій перспективі, що принесло б прибутки держбюджету. Я думаю, що за сучасних політичних умов макро- і мікро- проблеми України можна вирішити. Необхідність і готовність до реформ є», – переконує автор, додавши, що наразі найбільшою проблемою для України залишаються стосунки з Росією.
«Через анексію Криму, втручання на Донбасі і використання енергетичних і торговельних санкцій Росія продемонструвала здатність впливати на українську економіку, дестабілізувати її безпеку і політику», – йдеться у статті.
За словами автора, Україні варто навчитися нейтралізувати цей руйнівний вплив.
«Інвестори хочуть чітких інвестиційних рекомендацій. В Україні можлива оптимістична перспектива. Але основне завдання полягає в тому, щоб співпрацювати з Росією в той час, коли її цілі суперечать інтересам офіційного Києва та більшості українців. Росія показала свою готовність зробити все можливе, щоб повернути Україну під свого геополітичного впливу. Це ускладнює прогнози щодо перспектив України, тож торговельні рекомендації повинні бути заснованими на більш короткотермінових тактичних іграх», – резюмує фахівець.
Видання The Christian Science Monitor пише про люстрацію в Україні.
На думку авторів статті, цей процес є досить непростим для країни, яка намагається подолати корупцію та авторитаризм, з якими вона жила протягом багатьох років. На думку The Christian Science Monitor, Україні варто звернути свою увагу на досвід інших країн, щоб уникнути багатьох помилок.
«Протягом останніх п’ятдесяти років десяткам націй вдалося подолати диктаторські режими чи конфлікти. Деякі з них постали перед дилемою – наскільки жорстким повинне бути покарання для причетних до цього злочинців, і чи можна пробачити їм гріхи, залежно від того, наскільки важкими були їх злочини і щирим каяття. Після демократичної революції та двох виборів протягом року Україна також постала перед схожим моральним вибором», – пише видання, додавши що за останній час в Україні звільнили сотні чиновників, причетних до колишнього режиму, причому деякі з них мали зв’язки ще з радянськими спецслужбами.
У статті наголошують, що ефективна люстрація передбачає не лише покарання винних, а й національне примирення.
«Люстраційне законодавство України ґрунтується на змішаному досвіді інших східноєвропейських народів. І це, безсумнівно, призведе до певних юридичних труднощів, пов’язаних з неприйняттям презумпції невинності та надто радикальними заходами щодо низки чиновників. Крім того, закон не повинен стати причиною подальшого розколу країни», – підкреслює The Christian Science Monitor, зазначивши, що подібна ситуація склалася в Іраку, де ісламістам вдалося взяти реванш.
«Позитивним прикладом є досвід щодо Південної Африки, де заснували спеціальну комісію з встановлення істини та примирення, що гарантувала амністію людям, які зізналися у своїх злочинах в епоху апартеїду», – йдеться у статті.
«Під час люстрації варто враховувати не лише колишні вчинки людини, а й її теперішні помисли. До відбудови України повинні долучитися усі її громадяни», – резюмує видання.