Після багатьох років сумнівів і суперечок щодо стратегічного курсу Україна зробила остаточний вибір у напрямку євроінтеграції. Про це пише британське видання The Telegraph.
«Протягом понад двадцяти років після виходу України зі складу Радянського Союзу влада намагалася визначитися, в якому напрямку країні слід йти – на схід чи на захід», – йдеться в статті.
На думку видання, ратифікувавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна дала «чітку відповідь» на це важливе питання.
«Відтепер країна стала на шлях радикальних реформ, які повинні в кінцевому підсумку привести до членства в ЄС», – зазначає The Telegraph.
«Підписання цієї угоди є наслідком багатьох років боротьби. Рік за роком керівники української держави працювали над тим, щоб досягнути цієї домовленості, в той час як Росія робила все можливе для того, щоб цьому зашкодити. Так, минулого року екс-президент Віктор Янукович, порушивши обіцянку підписати Угоду про асоціацію під тиском Росії, спровокував масові акції протесту, які призвели до усунення його від влади під час революції в лютому», – йдеться у статті.
The Telegraph зазначає, що Україна досягла своєї мети під час масштабної кризи, коли Росія анексувала Крим і спровокувала протистояння на Донбасі.
«Всі дані свідчать про те, що тпереважна більшість українців підтримують членство в ЄС. У нас можуть бути серйозні питання до ЄС як інституції, але уряд України має повне право діяти відповідно до волі свого народу. До того ж, Росія не має жодного права ставати на шляху України і перешкоджати законному вибору українського народу», – резюмує видання.
Європа вдалася до ризику, відтермінувавши дію торговельних угод з Україною до 2016 року. Про це пише американське видання The Wall Street Jounal.
На думку видання, рішення про відтермінування дії угоди між Україною та ЄС стало шокуючою несподіванкою для деяких європейських дипломатів. Крім того, низка чиновників ЄС, сподіваючись на зміцнення зв’язків з Україною, відзначають і ризики, пов’язані з посиленням російського впливу та безкомпромісною позицією Москви.
«Росія рішуче виступила проти угоди, стверджуючи, що це викличе потік імпорту з ЄС і витіснить російських експортерів з України. Чиновники ЄС спростували ці твердження, зазначивши, що Москву непокоїть те , що угода виведе Україну з російської орбіти», – пише The Wall Street Jounal.
«Відтермінування надає певні переваги. Зокрема, воно дає можливість Москві та Києву вирішити суперечки щодо поставок природного газу, які цієї зими можуть вплинути і на ЄС. Довгостроковий розрахунок ЄС полягає в тому, що протягом року економіка України з допомогою Заходу та доступом до ринків зміцниться, в той час як економічні санкції проти Росії дадуться взнаки. Це дасть Києву економічний простір для реалізації угоди у повному обсязі», – йдеться в статті.
Разом з тим, на думку видання, ситуація містить певні ризики для подальшої інтеграції України у ЄС.
«Вправно втрутившись в угоду, до якої Росія не має безпосереднього відношення, Кремль отримав час для того, щоб спробувати переконати українську владу змінити курс, а якщо це не вдасться – переконати виборців у тому, що настав час міняти лідерів. Більше того, в той час як Росія погодилася не вдаватися до жодних заходів через ратифікацію українським парламентом Угоди про асоціацію з ЄС, вона не обіцяла – формально чи неформально, і чиновники ЄС це визнають – не застосовувати свого впливу згодом, коли торговельна угода буде повністю реалізована з січня 2016 року», – резюмує The Wall Street Jounal.
Криза в Україні поставила під загрозу колективну безпеку в Європі. Про це пише західне видання European Voice.
«Колективна безпека базується на двох почуттях – довіри і страху: довіри, що ваші союзники готові на жертви заради вас, і страху бути покараним, якщо ви кинете виклик чи порушите правила», – йдеться у статті.
На думку видання, наразі європейська колективна безпека під загрозою. Зокрема, про це свідчить ситуація з Південним потоком, будівництво якого Єврокомісія вирішила заборонити, в той час як Австрія, Італія, Болгарія, Хорватія, Угорщина та Словенія його підтримують.
«Це відкриває нову еру, в якій країни перестали зважати на більш широкий інтерес, відмовившись від цивілізованих правил, і намагаються скористатись вигіднішими умовами, які пропонує Росія. Така ситуація знову відкриває перспективу для довгострокових двосторонніх газових угод, які провадитимуть політики, а не бізнесмени, з можливостями для тіньових посередницьких компаній, зручних тіньових платежів, так званих «годівниць» тощо», – наголошує European Voice.
Видання зазначає, що така політика зробить Росію центром прийняття рішень.
«Країни, які матимуть прохолодні стосунки з Кремлем, платитимуть за газ набагато більше. Ті, хто готовий танцювати під дудку Путіна, отримуватимуть більш вигідні угоди», – вважає European Voice.
На думку видання, Європа може прожити без російських енергоносіїв, хоча для цього, можливо, доведеться піти на деякі жертви. Крім того, Росія постійно шантажує Захід можливим застосуванням ядерної зброї, на що НАТО повинне відреагувати.
«Якщо Путін остаточно знахабніє, брязкаючи своєю ядерною шаблею, швидше всього, Захід втратить самоконтроль. Це не обов’язково означатиме поразку, але призведе до принизливої криза довіри до НАТО», – резюмує видання.