Видання Foreign Policy звернуло увагу на скандал із новорічною маркетинговою акцією «Кока-Коли», якою вона примудрилась обурити спершу росіян, а потім і українців.
Автор зауважує, що лише з третьої спроби у компанії здогадались зробити те, що потрібно було спочатку — видалити карту назовсім. «Приклад новорічного провалу «Кока-Коли» показує, що за сьогоднішньої політичної ситуації в Східній Європі неможливо вгодити як росіянам, так і українцям», — зауважується у статті.
Автор підсумовує тезою про те, що дії «Кока-Коли» також порушують офіційну позицію Сполучених Штатів щодо анексії Криму, тому, хоч компанія і перекладає вину на PR-агентство, яке розробляло цю рекламну кампанію, проблеми її можуть на цьому не закінчитись.
- Читайте також: Неходжена стежка
Європейська редакція видання Politico дослідила настрої населення Нідерландів стосовно референдуму про ратифікацію Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. В статті автор орієнтується на дослідження, проведене нідерландською телепередачею EenVandaag.
У статті нагадується, що рішення провести референдум було прийняте на підставі онлайн-петиції, яку підписали 450 тисяч чоловік. «Саме таким чином нідерладське суспільтсво показало, що хотіло би, аби влада консультувалась із ним з приводу таких важливих питань, як потенційне розширення Європейського Союзу, адже хоч питання про членство України поки не стоїть, воно неодмінно постане в майбутньому», — зауважує автор.
Згідно з результатами опитування, трохи більше половини респондентів — 53% — візьмуть участь у референдумі, а ще 17% думають про це. «Таким чином, референдум майже однозначно відбудеться, оскільки потребує явки у 30% — запас для похибки тут великий», — наголошується у статті.
Автор зауважує, що хоч половина опитаних уже зараз впевнені, що на референдумі скажуть «ні» Угоді, це не означає, що офіційний Амстердам буде проти. «Уряд та основні партії неодноразово наголошували, що підтримують цей шанс для України», — резюмує автор.
- Читайте також: Місія здійсненна
У британському виданні Reuters проаналізували можливі наслідки нідерландського референдуму стосовно України для Європейського Союзу, посилаючись на слова Президента Європейської Комісії Жана-Клода Юнкера.
«В інтерв'ю нідерландській газеті NRC Handelsblad Юнкер сказав, що референдум може стати іскрою, як почне полум'я континентальної кризи. І це дійсно так, адже Росія намагатиметься використати це волевиявлення, аби внести розбрат у стосунки між Україною та ЄС», — зауважує автор.
У статті наголошується на тому, що потрібно інформувати громадян Нідерландів про те, що у разі відповіді «ні» виграє Владімір Путін — а він якраз має не так багато прихильників у цій країні після знищення рейсу MH17.
На веб-сторінці організації Altantic Council з'явилась стаття про те, як генеральний прокурор Віктор Шокін саботував реформи в Україні.
Автор наголошує на тому, що за президентства Порошенка інститут Генеральної прокуратури зазнав потужного удару. «Орган діє зовсім неефективно, тому віра громадськості у органи правосуддя різко послабилась. Післямайданні очікування реальних реформ були розбиті, коли Порошенко призначив генпрокурором Шокіна».
- Читайте також: Гра по вертикалі
Перш за все, Шокін нівелював реформу прокуратури, прийняту Верховною Радою 14 жовтня 2014-го. Реструктуризація прокурорської системи, на думку автора, провалилась ще на етапі відбору нових прокурорів на місцях: проблеми полягали у комісії. «Четверо членів комісії були представниками Шокіна, ще три — депутатами. Саме тому не дивними є результати: після проведення серії інтерв'ю із потенційними кандидатами, лише 3% відібраних не були пов'язані із владою. 84% обраних Шокіном прокурорів раніше були були місцевими прокурорами, більшість у них також працювала в системі Януковича». — йдеться у статті. На підтвердження своїх слів автор цитує Єгора Соболєва, який сказав про те, що перезавантаження системи не відбулось, сталась лише часткова ротація кадрів.
Навіть створення такого важливого органу як Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України не відбулось без проблем. Із посилання на Олександра Банчука з Інституту правових та політичних реформ автор стверджує, що Генпрокуратура лобіює законопроект, який заважатиме Національному антикорупційному бюро моніторити діяльність прокурорів.
«Порошенко не хоче й слухати про звільнення Шокіна, тому це, на жаль, свідчить про те, що президент радше призначатиме на найвідповідальніші пости у державі не найкращих спеціалістів у сфері, а найбільш до нього лояльних. За такого розвитку подій залишається не так багато простору для реформ», — підсумовує автор.