Попри те, що перспектива членства не вирішує усіх проблем, вона допомагає зорієнтованим на реформи країнам подолати болісні економічні та політичні зміни. Про це пише The Economist.
Видання зазначає, що ані пропозиції ЄС, ані Кремля не можуть вирішити конфлікт в Україні, або зробити її сучасною європейською демократією.
«Росія більше турбується про втрату України, ніж ЄС про те, щоб виграти боротьбу за неї. Проте образ протестувальника із блакитним прапором ЄС із золотими зірками, що майорить над засніженим барикадами, який вперто не помічають крізь мжичку у Брюсселі, має змусити європейців замислитися», – вважає The Economist.
На думку видання, крім безпосереднього кризового менеджменту, ЄС може зробити дві речі.
«Вже зараз, він (ЄС – Ред.) повинен чітко заявити, як і американці, що він застосує санкції щодо тих, хто вдається до сили, щоб красти багатство країни, і до олігархів, які підтримують цю зіпсовану системи. Навіть без візових заборон та заморожування рахунків на зразок тих, що було застосовано до Білорусі, багато що вже можна зробити: країни Шенгену можуть створити чорний список осіб, а постанови щодо відмивання грошей вимагають від банків слідкувати за підозрілою активністю на рахунках "політично значимих осіб". У середньостроковій перспективі, щоб зменшити шантаж з боку Росії, Європа потребує повністю інтегрованих енергетичних ринків та мереж, включно з Україною», – пише видання.
«У довгостроковій перспективі Європа може дати українцям нову надію, зберігаючи двері відкритими для членства України в ЄС», – вважає The Economist і додає, що попри те, що перспектива членства не вирішує усіх проблем, вона допомагає зорієнтованим на реформи країнам подолати болісні економічні та політичні зміни.
«Європа не всесильна. Але все ще пропонує потужний символ для своїх сусідів», – наголошує видання.
Якщо росіяни дійсно хотіли зруйнувати можливість налагодження ситуації в Україні через встановлення тимчасового опозиційного уряду, то злив приватної розмови Нуланд є відмінним способом, на думку експертів, зробити це, – пише The Daily Beast про дипломатичний скандал.
Так, як пише видання, Тобі Ґаті, колишній експерт Білого дому з Росії, захистив Нуланд, зазначивши, що вона просто визнала, що ЄС стає перешкодою для укладання угоди в Україні .
Нуланд «у скороченій формі висловила своє розчарування нездатністю ЄС що-небудь вигадати у цій ситуації, щоб знайти рішення», – заявив Ґаті у коментарі виданню. «Що вона каже, то це те, що у нас криза тут і треба рухатися і ми не можемо працювати з ЄС, як зазвичай".
Читайте також: Україна: розчаклування. Євромайдани на місцях проти СРСР і мафії
Європа раніше ставила Україну на другий план через неспроможність західних лідерів визнати її важливість та побоювання протистояння з Кремлем. Про це пише Дуґ Сандерс у своїй статті для канадського видання The Globe and Mail.
«Україна була однією із держав, що подавали найбільшу надію серед країн Європи. Завдяки своєму розташуванню, транспортним зв'язкам, сільськогосподарським угіддям, фабрикам і населенню, що прагне до праці, Україна могла стати посткомуністичною історією успіху в масштабах своєї процвітаючої сусідки Польщі», – стверджує Дуґ Сандерс. Проте, на його думку, нинішні події в Україні – це катастрофа, якій дозволили статися західні уряди.
Винити, на думку Сандерса, у ситуації потрібно, в першу чергу, Януковича; в другу – Путіна, але більшою мірою – це Захід, який зробив помилку у своїй політиці щодо України.
Для того, щоб усвідомити втрачену для України можливість, на думку журналіста канадської газети, треба звернути увагу на Сербію. «10 років тому Сербія вже була на межі того, щоб бути втраченою для Європи», – пише він. Те, що перетворило Сербію у нормальну країну, на його думку, – це «пряник» членства в ЄС.
«Водночас, десять років тому, Україна мала свою демократичну революцію – ту, що найближчим часом зійшла на нівець. Але, можливо, тому, Україна, здавалося, не була загрозою миру на зразок Сербії, Європа не поспішала втручатися», – припускає The Globe and Mail.
«Європа поставила Україну на другий план – частково зі страху протистояти Москві, почасти тому, що пріоритетом було членство Болгарії та Румунії, але ще й тому, що західні лідери не в змозі були визнати важливість», – наголошує видання.
На його думку, у момент, коли люди цинічно ставляться до міжнародних організацій, потрібно пам'ятати, наскільки вони можуть бути важливими у перетворенні збанкрутілих країн в нормальні місця. «Залишаючи Україну поза клубом занадто довго, Європа могла спричинити вибух (у країні – Ред.)», – зазначає видання.
Новий український уряд одразу ж стикнеться з наслідками фінансово-господарської угоди, укладеної Віктором Януковичем з президентом Росії Владіміром Путіним. Про це пише старший науковий співробітник аналітичного центру Сentre for European Policy Studies (CEPS) Майкл Емерсон.
«Президент Янукович може повернутися на роботу після лікарняного, але це не допоможе. Абсолютно незалежно від його корумпованого і недемократичного керівництва, його робота продемонструвала повну професійну некомпетентність від початку до того, що тепер може бути його кінцем», – вважає Емерсон.
«Незалежно від того, коли і як він піде у відставку, його спадщина становитиме величезні і нагальні проблеми для його наступників», – наголошє експерт і додає, що новий уряд одразу ж стикнеться з наслідками фінансово-господарської угоди, укладеної Януковичем з Путіним.
ЄС, «обраний українською вулицею почесним спонсором Євромайдану», повинен підготуватися до цих непередбачуваних обставин. Надзвичайні ситуації вимагають надзвичайних заходів, які рекомендують інституціям ЄС і державам-членам сформулювати зараз.
На думку експерта, ЄС має допомогти Україні компенсувати російські каральні торгові санкції, які можуть лише посилитися, якщо Україна врешті підпише угоду про асоціацію, крім того, ЄС має сигналізувати МВФ своє бажання збільшити спільне фінансування рятівного пакета для України, також спрощення візового режиму було б корисним.
Читайте також: Яка Європа нам потрібна?
З подачі єврокомісара з питань розширення Штефана Фюле, у пресі також обговорювали можливу перспективу членства для України у ЄС.
Зближення та зміни дозволять західним державам і Україні вийти з того глухого кута, в якому вони застрягли разом. Про це пише Die Welt.
«Новий раунд дебатів щодо України розпочався повідомленнями з Брюсселя. Вони звучать майже як відлуння слів міністра закордонних справ Угорщини Яноша Мартоньї, який заявив на вихідних (1-2 лютого – Ред.) під час Мюнхенської безпекової конференції: "Ми всі недооцінили міць європейського прагнення українців. Ми повинні надолужити втрачене», – пише видання.
У цьому раунді дебатів також як стимул для України з’явилася і перспектива члентсва в ЄС. Про неї вже говорив навіть комісар ЄС з розширення та політики сусідства Штефан Фюле.
Як зазначає Die Welt, найкращою пропозицією у фінансовому плані, яку може зробити ЄС, є відкриття для України найбільшого єдиного ринку у світі. Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр схвалив такий план.
Якщо буде знайдено політичне рішення, "то потрібно й надалі піклуватися, щоб важкий шлях наприкінці не завершився економічною катастрофою", вважає міністр.
«Зближення і зміни водночас – це те, що дозволить західним державам і Україні вийти з того глухого кута, в якому вони застрягли разом», – вважає видання.
На думку голови Комітету у закордонних справах Європейського парламенту Ельмара Брока повернення до Конституції зразка 2004 року та нові вибори мають стати умовою для пакета фінансової допомоги від ЄС. Про це він сказав у коментарі die Neue Osnabrücker Zeitung.
"Набуття чинності Конституцією 2004-го року і проведення нових виборів мають бути умовою для надання фінансової допомоги з боку ЄС", – заявив Брок.
Крім того, політик попередив, що спершу потрібно реформувати виборче право, бо в іншому випадку ризик фальсифікацій є дуже високим.
«Потрібно підтримувати також застосування персональних санкцій як погрозу, якщо Янукович уникатиме цього процесу», – вважає політик. Таким чином, він підтримав заяву щодо санкцій міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра.
У четвер, 6-го лютого, Брок разом із іншими європарламентарями голосував за резолюцію щодо подій в Україні. У цій резолюції, також був пункт про необхідність повернення до Конституції зразка 2004 року, а також підготовку довгострокової фінансової підтримки для країни.
Крім того, увагу привернули ювілейне віче на Майдані та засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС, а австрійська преса турбувалася іміджем своєї держави, у зв’язку із повідомленнями українських ЗМІ про відмивання українськими можновладцями брудних коштів у цій країні.
"Київ є сьогодні столицею Європи", – із таким заголовком вийшов репортаж із ювілейного віча на Майдані у німецькій газеті Die Welt.
Як пише видання українські протестувальники отримали підтримку із Франції – філософ Бернар-Анрі Леві виступив на Майдані із полум’яною промовою.
«На Майдані у Києві панує святковий настрій: на десятому від початку протестів недільному зібранні опозиція продемонструвала рішучість. Після загального богослужіння за участю православних християн, іудеїв і татар-мусульман протестувальники привітали на площі Бернара-Анрі Леві», – пише Die Welt.
Французький філософ виголосив полум'яну промову із по-революційному стиснутим кулаком: "Я француз, я європеєць, але сьогодні я українець!"
Австрійська газета Die Presse пише, що Відень у критичних до режиму ЗМІ вважається «безпечною гаванню» для суперечливих українських політиків та тіньового бізнесу, а це псує імідж альпійської країни в очах українців.
Так, видання пише про екс-прем’єр-міністра Миколу Азарова, який після своєї відставки прилетів до Австрії. Минулої середи його бачили у Відні. Цю інформацію видання має із власних джерел.
Так, Die Presse цитує голову львівської Спілки Офіцерів Петра Костюка, який закликав звертатися до консулату Австрії у Львові із вимогою повернути екс-прем’єра на Батьківщину.
Про величезну «іміджеву проблему» Австрії видання також мало розмову із львівським істориком та публіцистом Василем Расевичем.
«Багато українців з Австрії не лише розчаровані – у цій напруженій ситуації вони обурені». – пояснив виданню Расевич.
Видання також цитує активіста Автомайдану Сергія Хаджинова, який вважає, що активи Клюєвих повинні бути найближчим часом конфісковані.
«Про такий крок не може бути й мови, зазначає прокуратура Відня. Усі справи стосовно Клюєва було закрито в серпні 2013 року, за словами представника. Розслідування було розпочато після заяви українських НУО в квітні 2012 року», – пише видання.
«ЄС зваблює Україну додатковим пряником, але ухиляється від дії», – пише The Wall Street Journal про результат зустрічі Ради міністрів закордонних справ ЄС 10 лютого, однією із ключових тем, якої була саме ситуація в Україні.
Як пише видання, незважаючи ініціативу, європейські лідери не пропонують ніякої детальної чи можливої економічної допомоги або санкцій.
«Європейські міністри закордонних справ хотіли запропонувати Києву у понеділок чергового пряника, щоб поглибити зв'язки, але не змогли запропонувати ніяких нових деталей щодо обіцянки можливої економічної допомоги або накладання санкцій на тих, хто був причетний до розгону протестувальників», – пише The Wall Street Journal.
Проте, видання додає, що в останню хвилину міністри вирішили заохотити Україну зміцнювати свої зв’язки з ЄС, заявивши, що пропозиція блоку щодо економічної і політичної угоди з Україною не "є кінцевою метою у співпраці між Україною та ЄС".
«У той час як ЄС говорив про допомогу і реальну політичну підтримку налаштованому на реформ уряду, його обіцянки поки мало що дають. Баронеса Ештон і комісар Фюле відвідували Київ кілька разів, але небажання ЄС втягуватися у торги з Росією за вплив в Україні, дозволило критиками говорити, що ЄС дає порожні обіцянки Києву», – пише видання.
Читайте також: Висновки Ради ЄС із закордонних справ щодо ситуації в Україні (Повний текст)
Ще одним важливим питанням для західної преси є те, що буде із ситуацією в Україні по закінченні Олімпійських Ігор у Сочі.
Росія відіграватиме певну роль в Україні, явно чи приховано, незалежно від того, що Захід може запропонувати Україні. Про це пише The New York Times.
«Намагання посіяти розбрат між західними союзниками є тактичним маневром, прямо з радянського підручника. Що турбує західних дипломатів, так це можливість більш агресивних дій з боку Росії, як тільки Ігри в Сочі закінчаться», – пише The New York Times.
Роздумуючи про варіанти дій Росії, видання цитує Андерс Аслунда, старшого наукового співробітника Інституту міжнародної економіки Петерсона у Вашингтоні – торгова війна, газова війна, таємні операції і загроза військового втручання.
«Більшість експертів, зокрема і Аслунд, відкидають можливість застосування військової сили, яка включатиме повернення до радянської доктрини Брежнєва», – пише видання. Так само, на думку Аслунда, малоймовірною є газова війна, проте вочевидь, два інших сценарії вже в дії.
«Що стосується секретних дій, їх за визначенням неможливо довести, але їхнє використання є цілком можливим», – пише видання і нагадує про 36-х протестувальників, які досі вважаються зниклими, і «все це на тлі звинувачень у викраденні і тортурах з боку загадково добре поінформованих головорізів».
The New York Times також нагадує про можливе використання сепаратистських настроїв у Криму.
«Цілком зрозуміло, що Росія буде відігравати певну роль в Україні, явно чи приховано, незалежно від того, що Захід має запропонувати (Україні – Ред.) в якості допомоги або поради. Ігнорування інтересу Росії щодо майбутнього свого сусіда, тільки зміцнить думку Путіна, що гра за Україну є грою з нульовою сумою», – вважає видання.
«Всі сторони погоджуються, що ставки високі в тому, що все більше і більше звучить, як зловісне перегравання «холодної війни» … Після закінчення Олімпіади, змагання за майбутнє України все ще триватиме. Питання лише в тому, як лідери в Росії і на Заході вирішать його довести до кінця», – зауважує The New York Times.