Експерт американського аналітичного центру Atlantic Council Майкл Маккарті опублікував статтю про додаткові вибори в Україні. Він намагається дати відповідь на питання, чи можуть вони стати чесними.
«Ці вибори можуть стати лакмусовим папірцем проведення реформ. Чи будуть диктувати результат корупція і шахрайство, які були невід'ємними характеристиками виборів з моменту здобуття незалежності України в 1991-му? Або ж уряд прем'єр-міністра Володимира Гройсмана зможе приборкати зловживання, щоб забезпечити чесні та прозорі результати, і при цьому продемонструвати відданість політичним реформам?», — ставить питання Маккарті.
Автор перераховує усі популярні сценарії фальсифікацій: «мертві душі», каруселі, підробка бюлетенів та інші. Однак Маккарті вважає, що ці вибори можуть стати іншими. «У червні новий уряд Гройсмана опублікував амбітний план реформ, який містить чіткі і практичні стратегічні пріоритети, в тому числі — макроекономічну стабілізацію, забезпечення безпеки громадян і нації, надання якісних державних послуг, а також зміцнення законності та посилення боротьби з корупцією», — зауважує він.
Читайте також: Вибори. На старт
Стимули дотримання чесності є не тільки політичні, а й економічні. «Гройсман та депутати Верховної Ради знають, що цього місяця МВФ буде вирішувати, чи є прогрес в області реформ достатнім, аби продовжити надання коштів за програмою, яка передбачає допомогу в розмірі $17,5 млрд», — підкреслюється у статті.
Експерт також наголошує на тому, що Сполучені Штати і Європейський Союз повинні ставитись до липневих виборів як до важливої віхи у проведенні справжніх реформ, а також мають чітко дати зрозуміти, що подальша допомога буде залежати від прозорого проведення цих виборів.
У європейській редакції видання Politico опублікували статтю про те, як татарам наразі живеться у Криму.
Автор зауважує, що перемога Джамали на Євробачення була тріумфом для татар, але водночас і нагадуванням жахливий стан справ на півострові. «Вона здобула перемогу всього за чотири дні до річниці депортації кримських татар. Російська влада в Криму заборонила будь-які пам'ятні заходи. Ті, хто наважився кинути виклик забороні, були сфотографовані органами державної безпеки, перш ніж бути оштрафованими чи затриманими. Крім того, є постійні спроби закрити всі незалежні організації, прихильні до кримських татар, і замінити їх на прокремлівські», — йдеться у статті.
У статті підкреслюється також і політичний наступ. «Представницький орган кримських татар, Меджліс, був визнаний екстремістською організацією і заборонений російською владою. Муфтій, вищий релігійний авторитет кримськотатарського народу, був змушений співпрацювати зі ставлениками Москви», — пише автор.
«Спроби Росії поставити певні групи громадянського суспільства у позицію поза законом є принизливими, але вони не смертельними. На жаль, були здійснені більш рішучі заходи», — йдеться у статті. Такі заходи, на думку автора, — це численні викрадення та ув'язнення активістів, систематичні порушення прав людини.
Читайте також: Як боротись із замороженими конфліктами. Звіт експерта Atlantic Council
Автор закінчує статтю тезою про те, що від часів завоювання Криму імператрицею Катериною в 1783 році історія кримських татар була відзначена вигнання, переслідуваннями і депортаціями.
Міжнародна правозахисна неурядова організація Freedom House також відреагувала на порушення прав людини у Криму, а конкретно — на долучення імен 22-ох журналістів, активістів та інших громадян з Криму до російського списку «екстремістів та терористів».
«Ототожнення політичних в'язнів, громадських активістів, журналістів та громадян з півострова з «екстремістами» чи «терористами» дає дозвіл російській владі їх переслідувати, демонструючи зневагу до прав людини та демократичних принципів в Криму з часів його анексії. Росія має негайно прибрати зі списку імена Миколи Семени, Анни Андрієвської, Геннадія Афанасьєва, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олексія Чирнія та інших, а також повинна зобов’язатись захищати їх безпеку на підконтрольній їй території», — йдеться у заяві президента Freedom House Марка Лагона.
Британське видання The Guardian розповіло про незвичну київську арт-інсталяцію, яка виникла на тому місці, де колись стояв пам'ятник Леніну.
«Інсталяція мексиканської художниці Синтії Гутьєррес, — це хиткі тимчасові сходи, що ведуть до вершини п'єдесталу і призначені викликати рефлексію щодо «нав'язаної пам'яті, збою системи, порожнечі, ідентичності та окупації простору», згідно з описом. Кияни можуть піднятися і зробити на п'єдесталі селфі, або ж просто скористатися моментом, аби насолодитись видом на місто, який колись спостерігав Ленін», — йдеться у статті.
Автор наголошує на тому, що для багатьох українців програма декомунізації забезпечує такий необхідний розрив з радянським минулим, який повинен був стати реалізованим ще в 1991 році, але інші кажуть, що це може створити додаткові тріщини в країні, яка вже і так розділена на базі ставлення до минулого.