Американський сенатор-республіканець Джон Маккейн, який нещодавно відвідав Україну, у своїй статті для видання The Washington Post пише про те, що перемир'я з Росією на Донбасі є фіктивним, і допомога США є життєво важливою для Києва. Автор статті наголошує, що українські військові стримують постійні атаки підтримуваних РФ бойовиків без підтримки артилерії та танків, адже їх відвели від лінії фронту, як це і передбачають Мінські домовленості.
“Як довго ми зможемо сподіватися, що ці хоробрі українці дотримуватимуться домовленостей, які Росія чітко ігнорує?”, – запитує Маккейн.
На думку американського політика, що США та європейські союзники визнають провал Мінських угод, однак в цій ситуації обходяться “порожньою риторикою”. Сенатор наголошує, що побоювання президента США Барака Обами щодо того, що постачання зброї Україні провокуватиме російського лідера Владіміра Путіна на ескалацію, не мають під собою жодних підстав.
“Путіну не потрібні були провокації, щоб вторгнутися в Україні і анексувати Крим”, – зазначає Маккейн, додавши, що провокативною є швидше слабкість лідерів Європи та США, яку вони демонструють у потистоянні з Росією.
“Під час моєї поїздки (до України — Ред.), українці жодного разу не просили, щоб Сполучені Штати направили війська, які за них боролися б. Українці тільки сподіваються, що Сполучені Штати знову відкриють арсенал демократії, який, як багато разів до цього, дозволить вільним людям захистити себе…Те, як ми відреагуємо на нахабну агресію Путіна, матиме наслідки далеко за межами України”, – резюмує сенатор.
Читайте також: Сенатор Маккейн звинуватив колег-республіканців у спонсоруванні режиму Путіна
Колишній посол США при НАТО, а нині президент Chicago Council on Global Affairs Іво Даалдер та екс-міністр оборони Великої Британії Малкольм Ріфкінд у своїй статті для видання Politico пишуть про те, що ситуація в Україні, а зокрема ескалація конфлікту на Донбасі, вимагає негайного втручання Європи та Сполучених Штатів.
“Угода Мінська-II, яка повинна була стабілізувати конфлікт і забезпечити шлях до політичного врегулювання, виявилася недієвою через неодноразові порушення, або й нездійсненною за таких умов”, – йдеться у публікації.
“Сама по собі Україна є погано підготовленою до чергової великої військової конфронтації. Її сили виснажив конфлікт, який триває понад рік. Їм не вистачає підготовки і устаткування, щоб забезпечити сильну оборону, особливо якщо російські війська братимуть безпосередню участь”, – зазначають автори.
На їхню думку, західні лідери повинні продемонструвати комплексний підхід і переконати російського лідера Путіна, що подальша ескалація на Донбасі матиме, економічні,військові та політичні наслідки для РФ. У статті зазначають, що важелями впливу можуть бути відключення російських банків від мережі SWIFT, подальші санкції проти російської нафтогазової галузі, постачання озброєння для українських військових тощо. Крім того, США та Велика Британія повинні долучитися до перемовин щодо конфлікту на рівні із Німеччиною і Францією.
“Таке рішення має відновити територіальну цілісність України, повний суверенітет і незалежність, створити узгоджений процес для внутрішньополітичної реформи та децентралізації, зміцнення економічних відносин з Україною, і в кінцевому результаті покласти край режиму санкцій. Це, ймовірно, вимагатиме розгортання зовнішніх миротворчих або стабілізаційних сил — для того, щоб важке озброєння було виведене, іноземні військові повернулися додому, а нерегулярні формування розформували, російсько-український кордон став безпечним, і були забезпечені умови для проведення вільних та справедливих виборів в органи місцевої влади на сході України”, – йдеться у публікації.
Читайте також: Новий оборонний альянс
Видання The Fiscal Times пише про те, що Україна, швидше за все, здійснюватиме необхідні виплати за облігаціями впродовж літа, однак погашення $ 500 млн у вересні стане неможливим, якщо угода щодо реструктуризації не буде досягнута.
“Розорена війною Україна за підтримки Міжнародного валютного фонду Україні погрожує припинити виплати, якщо власники облігацій не погодяться на 40%-ву знижку номінальної вартості своїх суверенних облігацій -так звану “стрижку". Київ досі виконував зобов'язання, нещодавно виплативши $ 500 тис. і $ 75, при чому остання виплата – за єврооблігаціями на користь Росії. Але момент розплати наближається: вересневий платіж в $ 500 млн буде серйозним викликом для країни з менш ніж $ 10 млрд валютних резервів”, – йдеться у статті.
Автори публікації наголошують, що відмова від виплати може викликати дефолт країни з відповідними наслідками для репутації та фінансового становища.
Разом з тим, на думку The Fiscal Times, дефолт може спрацювати на користь Києва.
“Реструктуризацію заборгованості, проведена після дефолту, як правило, призводила доскорочення чистої поточної вартості (NPV) в середньому на 48% ”, – зазначили у публікації, додавши, що у випадку добровільної реструктуризації цей показник в середньому становить не більше 8%.
За даними Reuters, питання щодо можливого дефолту України вирішиться вже у вівторок, 31 червня, під час переговорів із приватними кредиторами.
“Якщо жодного прогресу (щодо реструктуризації зовнішнього боргу Києва — Ред.) не буде, Україна може оголосити тимчасове припинення платежів”, – зазначають у статті, додавши, що призупинення виплат може підштовхнути Україну до повноцінного дефолту.
Reuters наголошує, що за таких обставин власники облігацій, можливо, вимагатимуть негайного погашення за усіма облігаціями, однак достатніх для цього активів Україна не має.
Читайте також: Слово на літеру «Д». Що таке дефолт і чим він загрожує Україні?
|
|
Німецьке видання На думку автора публікації, після втечі Віктора Януковича нова українська влада, зважаючи на російську агресію на Сході, не хотіла вести війну одразу на двох фронтах, тож намагалася налагодити стосунки з впливовими українськими олігархами. Зокрема, про це свідчило призначення на посаду голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського. Крім того, FAZ підкреслює, що «східноукраїнський барон», “хрещений батько старого режиму” Ринат Ахметов досі залишається найбагатшою людиною України, а пов'язаному з Росією Дмитру Фірташу також вдалося зберегти свої активи.
“Але зараз щось відбувається. У березні президент Петро Порошенко звільнив олігарха Коломойського з посади голови Дніпропетровщини. Фірташ втратив свій доступ до секретної служби СБУ. Що трапилося? Причина досить проста: російський наступ на Сході припинився. Спочатку повністю дезорієнтована армія починає стабілізуватися. Після того, як Захід під керівництвом МВФ узгодив виділення $40 млрд, фінансове становище покращується. І в парламенті всупереч очікуванням коаліція сил Майдану на чолі з партією Порошенка на сьогодні не розвалилася”, – пише видання , додавши, що зі стабілізацією ситуації компроміс з олігархами видається необов'язковим.
Разом з тим FAZ звертає увагу на те, що сам Порошенко, за версією Forbes, посідяє восьму сходинку у списку найбагатших українцїв, і, попри передвиборчі обіцянки, за рік не продав своїх активів. Зокрема, нинішній президент пояснює це падінням цін через кризу чи відсутністю покупців.
“Ці аргументи звучать переконливо не для всіх про-західних активістів, які підтримували революцію на Майдані рік тому. Деякі побоюються, що ситуація з олігархами розвиватиметься, як з листям: якщо восени спаде старе, навесні виросте нове”, – резюмує видання.
Читайте також: Олігархи воюють за збереження своїх впливів, а не за їх збільшення – експерт
Директор Центру Карнегі-Європа Ян Техау пише про те, що відносини між Росією, Україною та Європейським Союзом визначатимуть політичну долю Сходу Європи принаймні на покоління вперед.
На думку автора статті, оприлюдненої на сайті організації, Україна в цій ситуації постала перед непростим вибором, оскільки Київ прагне зближення із Заходом, в той час як Москва намагається завадити йому вийти із зони впливу РФ.
“Парадокс в тому, що Україна зможе досягти потужності, лише завдяки економічній взаємодії з країною, від якої хоче бути незалежною. В той же час реальна модернізація може відбутися тільки завдяки близьким зв'язкам із Заходом, західними інноваціями, технічними ноу-хау, і зрілими ринками”, – йдеться у публікації.
Техау зазначає, що ЄС хоче консолідувати українську економіку, але не може закривати очі на політичну ситуацію.
“ЄС повинен наполягати на демократичних політичних реформах, боротьбі з корупцією, захисті прав людини, і зміцненні верховенства права”, – зазначає директор Центру Карнегі-Європа.
Разом з тим автор публікації стверджує, що агресивна політика Кремля шкодить самій Росії, однак в геополітичному сенсі досі “м'яч залишається на російському боці”.
“Найближчі місяці покажуть, чи є президент Росії Владімір Путін досить сильним, щоб впоратися із маршрутом, або власна політика ослабить його настільки, що він не зможе вирватися із гамівної сорочки, яку добровільно одягнув”, – резюмує Техау.
Читайте також: Лукан Вей: Триваліть сучасного російського режиму не буде такою, як у СРСР»