Президент України Петро Порошенко заявляє про масштабні реформу, однак, схоже, втрачає свій єдиний шанс на реальні зміни в країні. Про це пише для американського видання Foreign Policy політолог, експерт Канадського інституту українських студій Тарас Кузьо.
Автор статті зазначає, що вирішив стежити, чи відповідають заяви чинної влади реальній ситуації. Зокрема, в питанні люстрації та звільнення функціонерів попереднього режиму, адже Порошенко заявляв про “2 702 колишніх чиновників, засуджених за корупцію” минулого року.
“Якби це було правдою, звичайно, не було б жодних підстав для уряду, щоб приховати деталі. Такий дивовижний послужний список був би чудовим досягненням”, – пише Кузьо, додавши, однак, що на його запит щодо конкретних прізвищ засуджених екс-посадовців в Адміністрації президента заявили, що ця інформація є конфіденційною.
“На жаль, це небажання ближче продемонструвати настільки розрекламовану програму реформ Порошенка є визначальним”, – йдеться в статті.
Крім того, експерт вважає, що “ключовою проблемою” є нездатність нинішньої влади побороти вплив олігархів, “які досі контролюють економіку країни та її основні телевізійні канали”
“Мабуть, найбільш химерно виглядають бізнес-імперії союзників Януковича, зокрема іі його старшого сина Олександра, які, як і раніше, працюють в східній Україні і продовжують приносити прибутки”, – пише Кузьо.
Захід повинен зрозуміти, що готовність Москви виконувати свої зобов'язання не можна отримати за рахунок поступок з боку України.Про це йдеться у статті, опублікованій на сайті Atlantic Council.
Автор публікації наголошує: російський лідер Владімір Путін хоче контролювати всю Україну, і після того як він отримає її, він захоче Прибалтику. Разом з тим у статті пропонують чотири кроки, які допоможуть Заходу ефективно протидіяти російській агресії в Україні.
“Перш за все, Захід повинен ясно дати зрозуміти, що будь-які подальші ескалації – навіть незначні – обійдуться Кремлю дорого”, – переконує автор, додавши, що методом впливу можуть бути подальші санкції, відключення в РФ системи SWIFT та ембарго на російську нафту.
По-друге, Захід може стримувати Росію від постійної передачі військової техніки сепаратистам, компенсуючи це поставками оборонних озброєнь Україні.
“По-третє, ЄС повинен різко збільшити фінансову допомогу Україні…Навіть одна п'ята частина допомоги ЄС Греції допоможе Україні подолати нинішню кризу і позбавити Кремль радості побачити крах української економіки”, – йдеться у публікації.
Крім того, Захід повинен змінити свою парадигму допомоги Україні і починати з найбільш ефективних заходів, а не найдешевших.
“Франція і Німеччина повинні пам'ятати, хто заблокував Україні шлях до колективної безпеки НАТО, а ЄС слід згадати, чиї гроші за нафту і газ дозволили Путіну перебудувати армію, яка вбила тисячі українців”, – резюмують у статті.
- Читайте також: Окрім скорочення боргу Україні потрібні десятки мільярдів на відновлення економіки – The Economist
Демократичне майбутнє України висить на волосині. Про це пишуть у своїй статі для канадського видання The Globe and Mail екс-посол Канади в США Дерек Берні та професор університету Карлтона Фен Ослер Хемпсон.
“Чим гіршим є економічне становище України, тим менш імовірною є перспектива будь-яких реформ в країні. Європа приділяє більше уваги порятунку Греції, переважно з політичних мотивів, ніж через економічну доцільність, тоді як проблеми України становлять набагато більшу загрозу для довгострокової безпеки і стабільності в Європі”, – йдеться у публікації.
Разом з тим автори зазначають, що непереконливість Заходу в питання підтримки України підштовхує Путіна до більшої агресії та ігнорування підписаних у Мінську домовленостей.
“Чого бракує, то це сигналу лідерів та переконання Заходу — Вашингтона, Європейського Союзу або обох одразу – щодо суттєвого пакету економічної допомоги та скорочення заборгованості одночасно з твердим зобов'язанням поважати і забезпечувати умови Мінська шляхом розміщення миротворчих сил у Східній Україні”, – наголошують у статті.
Щоб змусити Росію дотримуватися Мінських домовленостей, недостатньо встановити нові дати припинення вогню — потрібні більш рішучі кроки. Про це пише британське видання The Guardian.
“Угода (Мінські домовленості про врегулювання конфлікту на Донбасі — Ред.) залишається тендітною рослиною; обидві сторони у суботу (29 серпня — Ред.) зробили окремі заяви з дуже різними акцентами. Владімір Путін поклав всю провину на уряд України, в той час як Київ попередив, що Росія готується до нових наступів”, – йдеться у статті.
Разом з тим The Guardian зазначає, що нещодавня риторика російського президента свідчить про те, що він шукає вихід із ситуації, коли РФ перетворилася в “щось на зразок військового і політичного болота”.
“Це не означає, що Росія відмовилася від планів щодо дестабілізації свого сусіда чи перекроєння архітектури європейської безпеки на свою користь”, – додають в публікації.
“Більшим інтересом Європи залишається те,щоб змусити Путіна вивести російські війська зі Східної України і в кінцевому рахунку підтвердити недоторканність міжнародних кордонів. Щоб цього досягнути, буде недостатньо встановлення нових дат припинення вогню. Необхідно продемонструвати як готовність говорити з Путіним, так і рішучість продовження і, можливо, навіть посилення санкцій, доки відведення сил (російських з України — Ред.) не відбудеться”, – резюмує видання.