В часописі Foreign Policy дослідили, які випробування стоять перед Петром Порошенком під час перемир’я. Аналітик видання Джон Хадсон вважає, що нагальні проблеми можуть прийти не з боку Москви, а від опонентів у Верховній Раді.
«Перемир’я наразі тримається, проте для підтримання миру необхідно провести поправку про децентралізацію, яка є одним із ключових пунктів Мінська-2… Проблема полягає у тому, що у президента Порошенка наразі немає достатньо голосів, аби внести цю зміну до конституції», — йдеться у статті.
Автор зауважує, що більшість громадян України не висловить довіру децентралізації та особливому статусу невизнаних республік, доки російські війська звідти не вийдуть. А Владімір Путін поки не збирається їх виводити. Виходить таке замкнуте коло. Втім, якщо Порошенку не вдасться законодавчо закріпити децентралізацію, це може дати Кремлю карт-бланш на порушення перемир’я. «Втім, стабільний режим тиші — це саме час українцям розібратись із внутрішніми проблемами», — резюмує Хадсон.
- Читайте також: Як скористатися примарним «миром»?
Європейська редакція часопису Newsweek пише, що українці висловлюють великий інтерес до місцевих виборів 25 жовтня, проте не довіряють центральній владі. До такого висновку у виданні прийшли на підставі опитування, яке проводилось Міжнародним Республіканським Інститутом (IRI) Сполучених Штатів Америки.
«Дослідження встановило, що 75% відсотків респондентів братимуть, або скоріше за все братимуть участь у місцевих виборах, на яких вони обиратимуть мерів, членів обласних, міських та селищних рад. Ці вибори є дуже важливими, бо новообрані чиновники матимуть збільшені повноваження у випадку, якщо поправка про децентралізацію буде прийнята», — пише автор.
Згідно зі статтею, причина такої потенційно високої явки — невдоволення роботою Верховної Ради. Цифри дуже красномовні: 48% відсотків опитаних були сильно невдоволеними, 35% — дещо невдоволеними, і лише 1% респондентів повністю підтримував діяльність українського парламенту. Президент Порошенко та Кабмін не в кращому становищі — їх повністю підтримали відповідно лише 4% та 2% опитаних, а 20% та 11% відповідно підтримали їх частково. Повністю дослідження можна переглянути тут.
«Результати опитування показують, що Україна зараз знаходиться на зламі. Розчарування громадян продовжує посилюватись, в той час як про реформи чути дуже мало», — резюмує автор.
Німецьке видання Spiegel Online пише, що здобуття Україною членства у Раді Безпеки ООН може стати переломним моментом у дипломатичній війні проти Росії. Наступним кроком, на думку автора, є боротьба за скасування права вето, яким Росія успішно користується від початку війни.
«Ця стратегія буде цілком логічною, враховуючи слова Петра Порошенка із виступу на Генеральній Асамблеї ООН: «Зловживання правом вето — його використання як ліцензії на вбивство — неприпустиме». Дуже багато країн-членів ООН підтримують цю позицію», — йдеться у статті.
У статті зауважується, що перші особи Німеччини у світовій політиці — Ангела Меркель та Франк-Вальтер Штайнмаєр також підтримують реформу найголовнішої інституції ООН. «Рада Безпеки повинна забезпечувати втілення положення Хартії ООН про відповідальність за порушення миру у світі та міжнародної безпеки. Право вето у його теперішній формі не дає зробити це у повному обсязі», — резюмує автор.
Американська редакція видання Reuters написала про боргові переговори між Києвом та Москвою. «Угода про реструктуризацію боргу є ключовою частиною плану України стосовно відновлення пошматованої війною економіки», — зауважує автор.
«Понад 75% усіх кредиторів по кожному бонду проголосували за реструктуризацію. І лише одна держава — Російська Федерація — очікувано не голосувала», — наводить видання слова Арсенія Яценюка.
Засідання стосовно розгляду справи було перенесе на 29 жовтня через відсутність кворуму. Саме тому Україна збирається боротись із Росією в суді. «МВФ ще не вирішив, чи розглядатиме російський бонд, термін дії якого спливе 20 грудня. Україна стверджує, що не виплачуватиме борг сповна, і також не пропонуватиме кращих умов виплати, ніж ті, які отримали інші кредитори. Українські бонди не мають пункту про перехресний дефолт, тому затягування рішення не може потопити всю угоду», — резюмується у статті.
- Читайте також: Ревізія в кишенях
У німецькому виданні Deutsche Welle відреагували на плани України щодо створення кіберполіції. «Україна вже давно асоціюється у світі з місцем, де процвітає кіберзлочинність. Ще 2012 року американський спеціалізований журнал Computerworld присвятив велику статтю Україні, називавши країну "раєм для хакерів", адже українські кіберзлочинці добре відомі у світі і несуть загрозу для багатьох країн», — йдеться у статі.
Однак у IT-безпеці зацікавлена не лише міжнародна громадськість, українським громадянам вона теж може стати у нагоді. «Найпоширеніший в Україні вид кіберзлочинності — маніпуляції з банківськими рахунками і картками… Із сотні таких справ до суду доходить у кращому випадку одна», — пише автор.
Проблема, яку потрібно подолати — залучення якісних спеціалістів та якісне матеріальне забезпечення кіберполіції, проте зарплати у розмірі 6-30 тисяч гривень не допоможуть у цій справі. «Це хороша ініціатива і потрібна. Але зрозумійте, спеціалісти такої кваліфікації зараз можуть отримувати і в 10-15 раз більше, працюючи в ІТ-бізнесі. Навряд чи вони захочуть прийти в кіберполіцію, хіба що заради романтики…Злочинці мають дуже високу кваліфікацію і ресурси для кіберзлочинів. Нові кіберполіцейські повинні бути кращими за них і мати відповідне технічне оснащення», — наводить видання слова директора Асоціації «ІТ України» Віктора Валяєва.