New York Times у своїй статті про економічну блокаду Криму називають кримських татар «ворогами Росії у Криму». Зазначається, що блокада поставок продуктів харчування до Криму може стати дуже успішним кроком у боротьбі етнічних татар за свої права.
Автори звертають увагу на те, що більшість продуктів із Росії доставляються у Крим через Керченську протоку на паромах, але цей шлях ж дуже залежним від погоди, і тому ненадійним. Таким чином, перекривши сухопутний шлях, кримські татари отримали важіль у переговорах із прем'єр-міністром Криму Аксьоновим. Автори цитують Рефата Чубарова, голову Медждлісу: "Мета — щоб окупанти покинули нашу територію"
Знайшлося місце і висвітленню російської пропаганди. «Російське телебачення привертало увагу до того факту, що дорожні застави кримських татар допомагали захищати члени Правого Сектору, української націоналістичної організації, забороненої у Росії, де медіа часто описують організацію як неонацистську», — зазначає видання.
- Читайте також: Брудне слово «націоналізм»
Британські журналісти із The Independent побоюються, що блокада може отримати силову відповідь із боку Росії, проте вона є необхідним кроком.
«Кампанія стосовно блокування життєво важливого шляху, що сполучає Україну та окупований Крим може стати найважливішою з усіх, які проводились досі», — пише автор.
Він також зазначає, що кримським татарам, по суті, нічого втрачати, настільки важкою є їх ситуація — постійні порушення прав людини та викрадення стали звични явищем. «Кримськотатарська влада де-факто стверджує, що встановлена Росією влада Криму є відповідальною за 22 вбивства та викрадення кримськотатарських активістів від початку анексії півострову», — йдеться у статті.
Автор також стверджує, що хоч кримські татари і оголосили безстрокову акцію, довга тривалість блокади вигідного торгівельного шляху є під сумнівом, перш за все через її ефективність — було зупинено уже більше двохсот фур із продуктами. "Порти Криму є відрізаними від міжнародних поставок через санкції Заходу, тому нестача дешевої української продукції спричинить швидку інфляцію на півострові. Тому це тільки питання часу, коли російська сторона почне тиснути на Україну з метою закінчити блокаду» — передбачає він.
Польське видання Gazeta Wyborcza дослідило ефективність блокади Криму. Журналісти з'ясували, що після п'яти днів блокади ціни на продукти зросли удвічі.
У статті зазначається, що татари хочуть максимально ефективно використати своє досягнення. Вони прагнуть домогтись звільнення політичних в'язнів а також уведення в Крим міжнародної моніторингової місії, яка б слідкувала за порушеннями прав людини на півострові.
На думку авторів, блокада має і економічну мету. Наводяться цікаві слова Мустафи Джемільова: «Ми не прагнемо заморити людей голодом, проте не хочемо, аби на торгівлі із Кримом нагріли руки українські олігархи та їх партнери по іншу сторону барикад».
Британське видання The Guardian пише, що суд над Надією Савченко розпочався «всупереч осуду міжнародної спільноти та підозрам у фабрикації доказів її вини».
"Багато західних країн вважають, що Надію Савченко потрібно вважати військовополоненою. Парламентська асамблея Ради Європи санкціонувала Савченко як члена української делегації у січні цього року — це передбачає міжнародну недоторканність", — пише автор.
Видання передбачає, що суд визнає Надію Савченко винною і проводить аналогію із процесом над Олегом Сенцовим та Олександром Кольченком. Наприкінці зазначається, що Сполучені Штати та Британія називають можливе ув'язнення Савченко порушенням Мінських домовленостей.
Видання The Washington Post відреагувало на заборону офіційним Києвом діяльності російських авіакомпаній «Аерофолот» та «Трансаеро» в Україні, яка була озвучена Петром Порошенком та Арсенієм Яценюком в новому пакеті санкцій проти російських компаній.
«Закриття українських аеропортів для російських авіакомпаній створить багато проблем для пасажирів у цьому регіоні, а також підлиє масла у вогонь військового та політичного конфлікту між Москвою та Києвом, що триває уже більше року», — йдеться у статті.
Автори з'ясували, що керівництво авіакомпаній «Аерофлот» та «Трансаеро» ще не отримало офіційного сповіщення від української влади, а лише за його наявності, за нормами міжнародного повітряного права, закриття аеропортів має юридичну силу.
Німецька газета Süddeutsche Zeitung протягом тижня моніторила процес підписання нової газової угоди між Україною та Росією. Видання схвалює те, що Україна, попри політичний конфлікт із Росією, змогла домовитись про поставки газу на цю зиму за цінами, співставними із тими, що встановлені для сусідів України.
Автор відзначає вирішальну роль Європейської Комісії у організації переговорів між Києвом та Москвою. «Підписання угоди є позитивною подією для європейської енергетики, адже Україна є важливим транспортером російського газу до країн Європейського Союзу», — підсумовується у статті.
Видання Frankfurter Allgemeine Zeitung присвятило статтю вимозі сепаратистів на Сході про відкликання міжнародних гуманітарних місій ООН.
У статті зазначається, що ООН декларує блокаду 16-ти тисяч тон гуманітарної допомоги. «Серед заблокованої гуманітарної допомоги знаходиться багато медичних препаратів та обладнання, без яких у місцевих лікарнях не можуть проводити потрібні операції», — цитує автор коордлинатора ООН з питань гмуанітарної допомоги Стівена О'Браєна.
Видання також наголошує на тому, що проросійські сепаратисти звинуватили організації "Лікарі без кордонів" та Червоний Хрест у незаконному зберіганні на території невизнаних республік психотропних медикаментів. «Важко допомагати тим, хто не хоче допомоги», — резюмує автор.