Кореспондент найбільшої швейцарської газети Neue Zuercher Zeitung Маттіас Бенц на сторінках видання доволі критично описав інвестиційний клімат в Україні. Зокрема, у матеріалі із заголовком “Український цар радий допомогти” він пише: “Західні посли можуть в барвистих тонах описати, як їм доводиться приходити на допомогу фірмам зі своїх країн. До таких випадків належать: коли податкові органи з пальця висмоктують якісь вимоги (які часто можуть скасувати за хабар), або коли горезвісна СБУ стоїть на дверях і накладає арешт на активи фірми. Хоча кількість таких випадків після прозахідної Революції на Майдані 2014 року зменшилася, дипломати іноді й досі мусять чинити тиск на владу та уряд, щоб гарантувати відсутність такого переслідування”.
Журналіст також нагадує, що в Україні багато що не проходить без корисних контактів. Як приклад, журналіст наводить зустріч прем’єр-міністра Гройсмана із представниками Європейської бізнес асоціації. Під час цієї зустрічі європейські бізнесмени представили прем’єрові свої скарги щодо корупції та тиску. Гройсман у відповідь пообіцяв особисто втрутитися, оскільки дружність до інвесторів – це те, що хвилює не тільки його уряд, але й його особисто. Журналіст тут погоджується із виданням Kyiv Post, якому такий спосіб вирішення проблем нагадав середньовічну “челобитную” селян до царя.
Утім, як відзначає журналіст, такі практики не обмежуються Україною. “На Заході політики також раді презентувати себе як особистих помічників”, – пише Бенц. Однак щодо України є два важливі моменти. По-перше, це те, що в головах деяких людей є й досі переконання, що “сильна людина” може вирішити все. По-друге, “цар” має лише там втручатися, де не працює верховенство права. А без останнього Україна не стане успішною на своєму шляху до процвітання.
Читайте також: Бранці в РФ: Рік без обмінів
Американська The Washington Post приділила увагу проблемі військовополонених на окупованих територіях Донбасу. Автор матеріалу розповідає про зниклого Станіслава Асєєва (27-річного журналіста з окупованого Донецька, який писав під псевдонімом Станіслав Васін, зокрема і для “Тижня”) та Ігоря Козловського (вченого-релігієзнавця зі світовим іменем, якого терористи тримають в ув’язненні ще з січня 2016 року).
Видання також звертає увагу на нещодавній звіт ООН, в якому йдеться до обидві сторони конфлікту вдаються до позасудових вироків.
Що ж до процесу обміну полоненими, то американське видання посилається на ООН: “Процес обміну військовополонених є випадковим і погано скоординованим. Воюючі сторони не змогли обмінятися інформацією щодо даних ДНК затриманих, що допомогло б визначити місце перебування багатьох зниклих людей і полегшити "невизначеність та відчай їхніх родичів”.
Інше американське видання The New York Times повертається до теми скасування візового режиму з ЄС. Журналіст Ендрю Крамер пише, що від 11 червня, коли розпочав свою роботу безвізовий режим, ним скористалося вже більше 20 тисяч українців.
“Попри те, що скасування віз для українців – це найбільша зміна такого роду для колишніх країн СРСР, більшість із 45 мільйонів громадян України не може собі дозволити відпустку закордоном”, – відзначає журналіст.
На думку Кадрі Ліік, експертки аналітичного центру Європейська Рада міжнародних відносин, яку цитує видання, скасування візового режиму дозволила Порошенкові записати собі ще одне популярне досягнення у поступі України до Заходу на тлі сподівань, що за ним буде більше змістовних заходів.
Про безвіз у рамках візиту президента Порошенка до Брюсселю у четвер, 22 червня пише і європейське бюро американського журналу Politico.
Читайте також: Дожити до звільнення. Що робити бранцям і їхнім рідним
“Безвізові подорожі та нова торговельна угода посилюють зв’язки України з Європою”, – пише видання. Видання цитує Порошенка під час зустрічі із президентом Європейської Ради Дональдом Туском, який говорив про історичну вагу започаткування безвізового режиму для України.
“Разом із затвердженим на саміті у четвер шестимісячного продовження дій санкцій (проти Росії – Ред.), Туск та Порошенко наголосили на посиленні близьких політичних та економічних зв’язків, що включає і набуття чинності з 1 вересня глибокої і всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю”, – пише видання.