Нездатність української влади забезпечити ефективне розслідування трагедії в Одесі, яка сталася на початку травня 2014 року, становить загрозу для стабільної ситуації в регіоні. Про це пише авторитетне британське видання The Economist.
У статті нагадують, що раніше президент України Петро Порошенко назвав розслідування подій 2 травня в "тестом для правоохоронної системи".
“Правозахисники стверджують, що воно (розслідування — ред.) досі не вдалося. Нікого не засудили за звинуваченнями, пов'язаними з 2 травня. Досі немає офіційних списків загиблих. Зібраних доказів мало. Після пожежі слідчі проводили огляд Будинку профспілок всього протягом шести годин, а потім залишили його відкритим для громадськості. За 16 днів будівлю розграбували і пошкодили. До того часу, коли правоохоронці організували постійну охорону по периметру, місце злочину було непоправно скомпрометоване. Подальша робота слідчою є неефективною”, – пише The Economist.
Разом з тим у статті зазначають, що попри взаємну неприязнь два протилежні табори — патріотично налаштовані громадяни та проросійські активісти — мають схожі почуття: любов до Одеси та глибоку недовіру до влади.
“Проросійські активісти, побачивши руйнування в Донбасі, мають сильний стимул, щоб утримуватися від кроків, які можуть призвести до тотальної війни. У той же час активісти Майдану відкрито говорять про своє розчаруванні новим урядом в Києві”, – йдеться у публікації.
“Нездатність уряду провести розслідування та суди щодо винних у злочинах 2 травня і його виконати обіцянки, дані під час Майдану, можуть становити найбільшу загрозу для Одеси. Багаття вже розкладене — бракує лише іскри”, – резюмує The Economist.
З перших днів війни в Україні Київ просив у Вашингтона військової допомоги, однак наразі вона прибула у вигляді військових навчань. Про це пише американське видання The The New York Times.
У статті зазначають, що попри досвід, який українські військові отримали за час бойових дій на Донбасі, американські інструктори зазначають, що ЗСУ бракує підготовки.
“В основному непідготовані війська здобувають базові навички того, як використовувати шифри при переговорах по рації; як виламати двері кувалдою і ломом; як перенести пораненого товариша через поле, тримаючи зброю напоготові”, – йдеться у статті.
Видання стверджує, що на початку війни в українській армії процвітали корупція та засилля російських шпигунів, і лише близько 1% обладнання виготовили за останнє десятиліття. Разом з тим навчання, які проводять американські інструктори, мають на меті збільшити відповідальність нижчого офіцерського складу.
Разом з тим американський інструктор Ніколас Салімбене зазначив, що помітив, як українські солдати переносили свої автомати, знятими із запобіжника.
"Це питання професіоналізму. Ми (інструктори — ред.) хочемо, щоб вони виглядали, як солдати", – цитують у статті слова інструктора.
“Навчання на курсах протягом шести місяців пройдуть 705 українських солдатів, а їх вартість становить $ 19 млн… Кращих курсантів американські інструктори планують рекомендувати на посади тренерів в інших українських військових підрозділах, і, таким чином, ширше розповсюдити інструкції”, – резюмують у публікації.
Консультант Пентагону Майкл Піллсбері і колишній республіканський сенатор Гордон Хамфрі стверджують, що нинішня ситуація в Україні нагадує їм 1984 рік та війну в Афганістані. Про це пише видання The Wall Street Journal.
У статті зазначають, що в середині 1980-х років Піллсбері і Хамфрі змогли вплинути на адміністрацію президента Рональда Рейгана в питанні підтримки афганських моджахедів.
“Радянська армія, вражена передовою зброєю, яку США надали місцевим силам, вийшла з Афганістану в 1989 році, а незабаром після цього Радянський Союз розпався”, – пише The Wall Street Journal.
Видання наголошує, що наразі Піллсбері і Хамфрі пояснюють українським посадовцям тонкощі американської політики і закупівель зброї, супроводжують українських офіцерів у Пентагоні, так як це було з афганськими командирами в 1980-х.
Майкл Піллсбері, нині консультант Пентагону, з афганськими лідерами під час одного з візитів до Пакистану у 1980-х роках
Разом з тим у публікації додають, що ситуація в нинішній Україні та Афганістан у 80-х роках мають мало спільного окрім того, що Москва захопила частину територій і має вогневу перевагу.
“Велика частина американської допомоги в 1980-ті роки була прихованою, в той час як зусилля для підтримки України є відкритими”, – йдеться у статті.
Як повідомляється, свого часу багато хто в Конгресі хотів допомогти афганцям, однак виникли значні розбіжності щодо способу.
“До 1985 року адміністрація Рейгана забезпечувала достатню підтримку, щоб моджахеди могли ести війну, але не достатню, щоб дозволити їм перемогти. Піллсбері і Хамфрі заявляють, що така позиція є аморальною”, – пише The Wall Street Journal.
“Військові чиновники кажуть, що коли український уряд навесні почав просити американської військової підтримки, відповідь була прохолодною. Посадовці Пентагону не були впевненими, що нададуть навіть нелетальне обладнання та дані розвідки Збройним силам України, які, на їхню думку, були просякнуті російською агентурою”, – додають в публікації.
Гордон Хамфрі, в середині 1980-х сенатор США, на складі зброї в Пакистані
The Wall Street Journal стверджує, що питання про надання Україні летального озброєння не мало необхідного імпульсу в Конгресі через переконання більшості в тому, що Холодна війна скінчилася. Крім того, адміністрація Обами побоюється спровокувати Росію на ширшу військову кампанію.
“Холодна війна закінчилася. Попри це я переконаний, що якби було (в Конгресі США — ред.) кілька рішуче налаштованих людей, ця зброя надійшла б в Україну і сьогодні”, – цитує видання колишнього сенатора Хамфрі.
Наступ російської влади на фабрику “Рошен” в Липецьку збігається в часі із посиленням конфлікту на Донбасі. Про це пише польське видання WPolityce.
У статті зазначають, що замороження капіталів, перевірки поліції та податківців можуть використовувати як методи впливу на президента України Петра Порошенка.
“За останні дні російська влада завела кримінальну справу, звинувачуючи директора підприємства у штучному завищенні витрат на виробництво, а також зведенні нових будівель. За даними слідства, таким чином компанія Порошенка вимагала $ 3,6 млн (відшкодування — ред.) ПДВ у 2012-2013 рр. Прокурори також звернути увагу на звільнення, яке відбулося на фабриці, щоб зберегти її прибутковість”, – наголосии в публікації, додавши, що це не перший інцидент навколо липецького підприємства, і раніше начебто через невирішене кримінальне судочинство були “заморожені” $39 млн активів.
“Питання в тому, чому так багато напруження довкола фабрики, що належить президенту України, окрім загострення конфлікту на Сході. Ймовірно, в цьому випадку ми не почуємо чіткої відповіді з Москви”, – резюмує видання.
Можливе загострення конфліту на Донбасі непокоїть не лише саму Україну, а й посадовців з НАТО та США. Про це повідомляє польське видання twn.24.
У публікації наголошують, що, за даними НАТО та західної розвідки, наступ підтримуваних Росією сепаратистів на Донбасі стримують кілька факторів. Зокрема, кілька місяців відносного затишшя були необхідні антиурядовим силам для того, щоб відновити боєздатність та перегрупуватися. Крім того, російський лідер не хотів розпочинати потужний наступ через те, що на 9 травня в Москві запланували урочистості, запросивши на святкування світових лідерів.
“Ще одним приводом стали погодні умови… Дійсно суха весна наступила лише наприкінці квітня”, – йдеться у статті.
Разом з тим twn.24 зазначає, що є чіткі ознаки того, що РФ готує потужний наступ на сході України.
“Протягом багатьох тижнів на Донбасі йде потік військових машин, артилерії, танків, боєприпасів. За останні два місяці на окуповані території відправили з Росії загалом близько 70 комплектів ракет, 200 танків, 900 вантажівок з боєприпасами. Запаси палива збільшують, готують мережу точок прийому поранених, а далі (на Донбасі та Ростовській області РФ) – польових шпиталів”, – стверджують у публікації, підкресливши, що кількість обстрілів позицій українських військових вже зросла.
Автор статті стверджує, що за нинішніх умов у війні з Україною, якщо це не буде відкрите протистояння, РФ може задіяти близько 100 тисяч солдатів, а на озброєнні антиурядових сил є 700 танків, 600 артилерійських знарядь і понад 300 ракетних систем.
“Сконцентровані в прикордонних районах Росії батальйонно-тактичні групи будуть задіяні тільки в двох випадках. Одним з них є несподівана серйозна військова поразка сепаратистів, другий – широка операція. Останнє особливо ймовірно на південному фронті – через близькість до кордону. Якщо Москва вирішить організувати потужне оточення Маріуполя і зберегти позиції, необхідно буде використовувати регулярну армію. Самі сепаратисти не в змозі цього зробити”, – резюмували у статті.