Про справу Дмитра Фірташа багато писали і говорили минулого тижня австрійські ЗМІ, хоча інші західні видання теж тримали цю тему в топі. Утім австрійські більше фокусувалася на судових засіданнях, які протягом минулого тижня відбувалися у Відні. Зокрема, видання Kurrier.at писало, що після оголошення рішення судді про екстрадицію Фірташа до США останній виглядав наляканим.
Німецьке видання Der Spiegel у матеріалі "Дмитро Фірташ, олігарх, за яким полює Америка" пояснює справу своїм читачам так: "Дмитра Фірташа сприймають як людину Москви в Україні. Наразі він затриманий у Відні, а ФБР хоче його екстрадиції. Лише контакти із новим американським президентом можуть його врятувати"
На думку авторів видання, екстрадицією Фірташа США можуть один пострілом убити двох зайців. "Мільярдер втратить більшість своїх звязків в українській політиці, а Росія впливового союзника в Києві. Розслідувачі також припускають, що Фірташ може надати їм внутрішню інформацію про грошові потоки між Газпромом, олігархами та російським президентом Путіним. Вони можуть запропонувати йому угоду: зменшення покарання в обмін на матеріали із важливою інформацією", – пише видання.
Читайте також: Австрійська правова дилема Фірташа
Журналісти видання The Foreign Policy пишуть, що з того часу як Конгрес відновив свою роботу у січні й дня не проходить без того, щоб хтось із українських депутатів не відвідував Вашингтон. Журналісти називають дві причини для такого пожвавлення. Перша — це те, що підтримка від впливових американців може допомогти зробити чи навпаки зруйнувати політичну кар'єру в Україні. Друга — це відсутність чіткості в політиці адміністрації Трампа щодо України і щодо тих, хто є відповідальним за комунікацію між двома країнами.
“Перехід від адміністрації Барака Обами до адмінстрації Трампа був неспокійний для усіх країн світу через нечіткі публічні меседжі та питання із персоналом всередині Білого Дому, які робили неможливим прояснення незрозумілих моментів приватно. Але ніде меседжі не були більш суперечливими ніж в Україні”, – зазначають автори статті.
Як пише видання, у зв'язку із цією ситуацією, Київ намагався шукати підтримки, де-інде. Тут прийшли на допомогу Джон Маккейн та Ліндсей Грехем, у яких в Конгресі позиція щодо Росії найбільш жорстка.
“Спустошення верхніх ешелонів американських дипломатичних інституцій відчинило двері для аматорської, у якомусь сенсі шахрайської дипломатії”, – пише видання. Серед прикладів такої дипломатії видання називає, описану раніше The New York Times, спробу нардепа із Радикальної Партії Олега Ляшка Андрія Артеменка передати свій варіант (не узгоджений із офіційною українською позицією) мирного плану для Донбасу через власні канали в адміністрації президента США. Ще одним таким прикладом є мирний план Віктора Януковича, про який він згадував в інтерв'ю із німецьким видання Der Spiegel та американським The Wall Street Journal, і начебто який передав адміністрації Дональда Трампа. Однак The Foreign Policy, згадує також про ще один канал зв'язку із Дональдом Трампом, який знайшли українські політики, – через колишню учасницю конкурсу “Міс Всесвіт” Олександру Ніколаєнко.
Ніколаєнко вийшла заміж за близького друга та партнера Дональда Трампа Філа Раффіна у 2008 році. Трамп навіть був дружбою на їхньому весіллі, а Раффін натомість віддано підтримував кампанію Дональда Трампа, пожертвувавши на неї мільйон доларів за два тижні після її початку.
“Згідно із одним із джерел близьких до адміністрації українського президента Ніколаєнко сказала Чалому, що може зв'язати його із “будь-ким в адміністрації” і що вона вже почала налагоджувати зустрічі для нього”, – пише The Foreign Policy, яке з цього приводу взяло коментар у самого посла. Згідно з коментарем Віталія Чалого виданню, він справді бачився із Ніколаєнко на “неформальному заході із новим американським керівництвом” і що пізніше її запросили до українського посольства, однак заперечив той факт, що вона допомагала налагоджувати певні контакти.
Так чи інакше, американське видання відзначило успіхи українського керівництва у налагодження зв'язку із новою американською адміністрацією і додало, що після зустрічей президента Петра Порошенка із віце-президентом США Майком Пенсом під час Мюнхенської безпекової конференції та телефонної розмови між Порошенком та Трампом, Україна повертається до більш формальних методів спілкування зі США.
Читайте також: Тінь Трампа: про що говорили на Мюнхенській безпековій конференції
“Білорус, що має доступ до польських націоналістів, підтримує антиукраїнські демонстрації в Польщі. Рахунки за них виставляє депутатові російської Думи Константіну Затуліну”, – про це пише польське видання Gazeta Wyborcza у матеріалі “Чи хоче Кремль нас посварити”. Завдяки українським хакерам польські журналісти змогли отримати інформацію зі скриньки білоруса Александра Усовського і його переписку із директором інституту країн СНД Константіном Затуліним. Усовський вважається істориком та публіцистом, однак у своїх роботах пропагує ідею війни між західним світом та Росією і слов'янами. Як випливає з переписки, він намагався організувати в Польщі та країнах Вишеградської групи мережу організацій та людей, що працюватимуть на користь Росії. Журналісти Gazeta Wyborcza перевірили, що ті протести, про які йдеться у переписці Усовського та Затуліна і мали антиукраїнський характер справді були зареєстровані в мерії Варшави.
Важливо, що багато польських політиків останнім часом багато говорять про російську карту в погіршенні українсько-польських відносин і цей матеріал став підтвердженням цим словам.
Читайте також: Йонатан Голслах: «Україні не слід мати зависокі очікування від ЄС»
“Трирічний конфлікт приречений відійти на задній план дипломатії”, – пише про війну на Сході України канадський портал CBC News.
“CBC News говорив із групою аналітиків та експертів, що займаються війною і які вважають, що є ряд факторів, які триматимуть конфлікт в Україні на задньому плані глобальної дипломатії”, – пише видання, цитуючи думки цих аналітиків. Зокрема, старший дослідник аналітичного центру European Council on Foreign Relations. Густав Грессель каже, що важливим елементом є “хаотичний старт” нової адміністрації президента Трампа. “В той час, як здається в адміністрації Дональда Трампа тривають якісь чвари щодо того, як поводитися з Росією, Україна знаходиться поза фокусом США”, – зазначив дослідник в коментарі виданню. За його словами, помірковане крило адміністрації намагається зберегти обіцянки США перед НАТО, Україна знаходиться поза їхніми зусиллями. З ним погоджується інший дослідник Марк Галеотті, який вважає, що коли Америка виглядає такою непевною, то найкраще, що може зробити Європа — це утримувати нинішню лінію.
«А утримувати нинішню лінію досить важко у багатьох європейських столицях, зокрема Брюсселі, за словами Галеотті. Особливо, коли так багато європейських чиновників вважають, що український уряд не вартий підвищення підтримки», – пише видання і пояснює, що така позиція європейців пов'язана з тим, що українські чиновники не дотримуються своїх обіцянок.