«Сусіди, але не співмешканці», – із таким заголовком вийшла стаття у німецькому виданні Zeit Online із підсумками саміту Східного партнерства (СхП) у Брюсселі. «Під тиском Росії ЄС знову піклується про своїх східноєвропейських партнерів. Але також стає зрозуміло, що перспективи приєднання немає», – пише авторка матеріалу Юліанна Рот. У цій статті, як і у багатьох інших, звертають увагу на «порожнє місце з прапором і табличкою» там, де мав би бути представник Білорусі.
«Білорусь – це крайній випадок невдалого зближення», – пише Рот, але відзначає, що ЄС не дуже задоволений розвитком інших п’яти країн. «Зараз може знадобитися стабільність у регіоні, оскільки Росія більш-менш відкрито загрожує війною – і не лише Україні, а й опосередковано всій Європі», – пише журналістка Zeit Online. Однак «чим сильніше Росія намагається знову прив’язати регіон до себе військовим тиском, тим більш крихким видається вже досягнутий прогрес» у реформах, які провели успішні країни-учасниці програми як Грузія чи Україна.
«Видається, що у 2009 році були більш серйозні наміри щодо інтеграції шести сусідів. Але тепер, після вторгнення Росії на схід України та повного розгальмування режиму Лукашенки, не кажучи вже про розмивання нашої власної згуртованості у суперечці про верховенство права, такі питання знову зникли з виду у Брюсселі. Шум сьогодення гучніший за майбутнє», – резюмує Юліанна Рот.
Телеканал Euronews: «ЄС намагається не дати померти Східному партнерству, в той час як Росія стає дедалі агресивнішою. Первинна мета заходу була — відновити зв’язки, проте проблеми з РФ також потрапили до порядку денного. Країни Східної Європи та Південного Кавказу чекають підтримки на випадок російської агресії. Перед офіційним початком український президент здійснив кілька зустрічей. Росія дійсно накопичує війська вздовж кордону з Україною, й члени ЄС хочуть продемонструвати Києву свою підтримку. Втім, зустріч також виявила ліміти цієї політичної та економічної спільноти. Грузія, Україна та Молдова хочуть вступити до Євросоюзу, але таке членство видається малоймовірним, оскільки Москва вважає цей регіон своєю зоною впливу та відстоює свої військові інтереси».
Читайте також: Окремий шлях
Часопис La Libre Belgique: «ЄС намагається перезапустити Східне партнерство у протистоянні з Москвою. Україна була в центрі уваги дискусій. Європейський Союз у середу намагався «надати новий імпульс» своїм відносинам з Україною, Грузією, Молдовою, Азербайджаном та Вірменією, не відповідаючи на заклики президента України Володимира Зеленського діяти зараз, щоб стримати Росію від вторгнення в його країну. Стратегія ЄС наразі полягає в тому, щоб озвучити серйозні попередження президенту Росії Володимиру Путіну».
Аналітичний сайт Euroactiv цитує президентку Молдови Майю Санду, яка однозначно висловилася за вступ своєї держави до ЄС. «Пані Санду та її партія реформаторів здобула в липні переконливу перемогу в парламенті, – зазначає ресурс. – Їх бачать у Молдові як символ змін, що дозволяє Брюсселю відчути успіх у зовнішній політиці стосовно цієї країни, майже зруйнованої корупцією шість років тому… Пані Санду висловила стурбованість збільшенням кількості російських військових на кордоні з Україною. Але вона сказала, що немає жодних ознак посилення російської активності в Придністров’ї – окремій російськомовній провінції, що розташована вздовж східного кордону Молдови»
Щоденна французька газета Le Monde розмістила статтю під заголовком «ЄС спробував врівноважити московський вплив на саміті Східного партнерства в Брюсселі». У тексті часопис посилається на європейського дипломата, який не побажав бути названим: «Ми не мусимо опускати руки лише тому, що інший партнер рухає своїх пішаків уперед. Навпаки. Ми повинні показати, що ЄС надалі бере участь у процесах, і якщо нам вдасться модернізувати економічну та політичну структуру цих країн, це також змінить їхні відносини з Росією». Публікація повідомляє, що переговори відбувались у важкій та напруженій атмосфері: «Ці країни не лише сильно постраждали від пандемії COVID-19, а пройшли через численні політичні кризи. У Білорусі президент Лукашенко запровадив жорсткі репресії, щоб утриматися при владі; в Україні російські війська створюють загрозу на кордоні; у Вірменії та Азербайджані напруга залишається високою після війни в Нагірному Карабасі, незважаючи на розгортання російських миротворчих військ. Тим часом Молдова перебуває у протистоянні з Москвою через газ, а в Грузії після суперечливих парламентських виборів у жовтні 2020 року не вщухають протести». Le Monde цитує європейського міністра, який скаржиться, що «для Росії Євросоюз мало що значить. У всьому, що стосується безпеки, вони цікавляться лише позицією американців».
Читайте також: Даніель Шеліґовський: «Бракує політичного сигналу для країн Східного партнерства, щоб зробити його знову привабливим»
Французький діловий часопис L'Opinion цитує дипломатичну службу Єлисейського палацу: «Лідери ЄС та країн Східного партнерства зібралися цієї середи в Брюсселі на свій шостий саміт та скористались нагодою, щоб продемонструвати важливість територіальної цілісності України перед обличчям російських загроз». Медіа зазначає: «Через 10 днів, 26 грудня, ми відзначатимемо тридцяту річницю зникнення СРСР. Варто наголосити, що за три десятиліття в регіоні, що став «ближнім зарубіжжям» і для Росії, й для ЄС, все ще немає геополітичної стабільності. Відкриті кризи бачимо в Україні, Білорусі та на Карабаській війні. Грузія та Молдова містять заморожені конфлікти. Зустріч Східного партнерства в середу в Брюсселі та засідання Європейської ради в четвер демонструють, що ЄС стикається з значними проблемами».
«Лідери Європейського Союзу зустрілися в середу зі своїми колегами з України, Молдови, Грузії, Вірменії та Азербайджану, але більшість уваги політиків було приділено напруженості на російсько-українському кордоні», – пише про саміт Східного партнерства англомовне бюро німецького Deutsche Welle.
«Президент України Володимир Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Олафом Шольцом і президентом Франції Еммануелем Макроном, а також президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, щоб обговорити нарощування російських військ біля кордону з Україною та побоювання щодо можливого російського вторгнення.
Усі вони підкреслювали, що проти Москви будуть запроваджені жахливі економічні санкції, якщо Росія почне вторгнення в Україну», – пише видання. У публікації також зазначається, що президент України закликав своїх партнерів не чекати російського вторгнення для запровадження санкцій.
Інформаційне агентство Reuters також бере до уваги зустрічі президента України на полях саміту, однак посилаючись на інформацію адміністрації президента Франції, згадує про бажання сторін відновити переговори у «нормандському форматі».
Читайте також: Лебідь, рак та щука
Аналітичний центр Європейська Рада з міжнародних відносин (ECFR) опублікував дослідження Марка Ґалеотті під назвою «Приховане поле бою: Як ЄС може допомогти Грузії, Молдові та Україні захиститися від російської диверсії».
У матеріалі, зокрема, зазначається, що ЄС надав трьом країнам Східного партнерства, Грузії, Молдові та Україні, велику допомогу у правовому та політичному аспекті реформи розвідки, але він вагається, коли йдеться про системні програми, покликані не лише реформувати, але й зміцнювати ці органи. «ЄС має … розглянути можливість укладання нового договору про розвідку та безпеку з цими трьома країнами. Це зміцнить їхню здатність захищатися та продемонструє прихильність ЄС діяти як надійний партнер у сфері безпеки», – пише Ґалеотті.
Попри те, що нині багато розмов про можливе вторгнення РФ до України, зазвичай, для неї це «остання інстанція». В Кремлі віддають перевагу прихованим операціям. До них належать шпигунство, підривна діяльність, дезінформація та корупція. «Численні російські розвідувальні служби та ряд «політичних підприємців» або безпосередньо налаштовані на цю діяльність, або діють автономно, прагнучи завоювати прихильність Кремля… І це не просто проблема тих країн, на які скеровані ці дії», – йдеться у дослідженні. Так, нестабільність та російський вплив кидають виклик цілям Східного партнерства. «Ця ситуація підриває довіру до ЄС у регіоні СхП та інших країнах. Це також ставить під сумнів його здатність бути серйозним актором безпеки», – вважає Ґалеотті. З огляду на це допомога таким країнам партнерства, як Грузія, Молдова та Україна, у розвитку своїх розвідувальних та контррозвідувальних служб та можливостей є «принаймні настільки ж важливою, як і надання військової та дипломатичної допомоги». Беручи до уваги досвід співпраці США та країні ЄС із розвідками колишніх радянських країн та країн Сходу Європи, Ґалеотті пропонує свій конкретний набір рекомендацій щодо покращення нинішньої ситуації.