Загалом вже всі бояться повноцінної війни та розмірковують над можливими інструментами впливу на Росію.
«Найпотужніший невійськовий інструмент, яким володіють США є виключення зі своєї банківської системи», – пише у своїй статті редакційна рада видання The Washington Post
На думку видання, Обама повинен дати зрозуміти, що якщо Росія не відступиться від України, вона піддасть себе цій санкції, яка могла б потопити її фінансову систему. «Російська економіка, на відміну від Радянського Союзу, надзвичайно залежна від західної торгівлі та інвестицій. Треба пояснити Кремлю, що вторгнення до України поставить це під ризик», – вважають редактори The Washington Post.
«Багато хто на Заході не вірив, що Путін наважиться на військову інтервенцію в Україну за можливих серйозних наслідків. Те, що російський правитель пішов далі показує, що він сумнівається, що західні лідери будуть реагувати рішуче. Якщо він швидко не відступить, США повинні будуть довести, що він неправий», – вважає The Washington Post.
У польському виданні Rzeczpospolita з’явилася стаття «Треба протистояти цій війні», де редактор видання Боґуслав Хработа пише: «Російські цвинтарі повні могил молодих людей, які за рішенням лідерів виконували "стабілізаційні дії" у сусідніх країнах. Зазвичай, це були просто бунтівні країни. Молодь гинула, а більшість народу мовчала".
На думку автора вихід із нинішньої ситуації залежить в першу чергу від солідарності Заходу. Проте він роздумує, чи стане на такі дії Заходу. «На жаль, сучасні західні політики в основному "голуби" – державні діячі, зорієнтовані на показники економічного зростання, економіку та добробут. Неодноразово останнім часом доводили свою пасивність до загроз і сили», – вважає Хработа.
Читайте також: Бандера прийде. Російській окупації Криму сприяє масовий психоз його мешканців
У німецькому виданні Der Spiegel з’явилася стаття німецького експерта щодо Росії та Східної Європи Ганса Геннінґа Шредера, де він розглядає три варіанти можливого розвитку ситуації в Україні.
У найгіршому випадку, Україна змобілізується проти російських солдат, що призведе до безпосереднього конфлікту. Таким чином, протистояння може охопити не лише Крим, але й інші частини України. Захід, на думку експерта, не втручатиметься, але введе санкції проти Москви.
Другим можливим варіантом, на його думку, є переговори та надсилання спостерігачів. Як компроміс, може бути визнано територіальну цілісність України. Київ, натомість, повинен буде завірити всіх у дотриманні ним прав різних етнічних меншин в України, а особливо кримських татар та росіян у Криму і дати відповідні гарантії. Цей сценарій підтримує німецький уряд.
Третім сценарієм розвитку, на думку експерта, може бути розпад України, коли Крим та східні області України попросять захисту у Росії і стануть її протекторам. Таким чином територія України буде значно меншою.
Присвятили Україні статтю і у британському виданні The Guardian. Щоправда там доволі дивно і не надто переконливо звучить пророкування Україні долі Югославії.
«Політика Путіна щодо «ближнього зарубіжжя» характеризується власництвом, мисленням в системі гри з нульовою сумою та опортунізмом», – пише видання.
«Масштаби помсти Москви за революцію в Києві стають з кожною годиною все чіткішими», – додає The Guardian.
Тепер, на думку видання, ситуація критична. «Захоплення Москвою Криму на вихідних розвинулося в ширшу кризу у східній частині України, а проросійські демонстрації спалахнули в Донецьку і в інших місцях, а будівлю обласної адміністрації в Харкові було захоплено. З націоналістами і фашистами з обох сторін, та мозаїкою культур і етносів – українською та російською, білоруською та молдавською, козацькою та мусульмансько-татарською – відгомін розпаду Югославії звучить гучно. Порушення присяги новим командувачем українською військово-морського флоту в Криму минулої ночі підкреслює цей факт. Російський уряд завдав неприємностей світу, тому він повинен використовувати всі дипломатичні засоби, які він має у своєму розпорядженні, щоб приборкати Путіна, перед тим, як привид Боснії знову підніметься над Україною», – пише The Guardian.
Читайте також: Правовий режим воєнного стану
Проілюстрованою російським баченням конфлікту в Криму виглядала і стаття в австрійській газеті Die Presse, яка вийшла під заголовком «Путін грає почуттям ностальгії до екс-території».
Президент Росії має за собою підтримку більшості населення в Криму. Поки ще не зрозуміло, чи буде він задоволений автономною республікою, чи прагне інтеграції до Російської Федерації.
«Крим для багатьох росіян є місцем ностальгії та позитивних асоціацій. Перед тим, як Нікіта Хрущов в 1954 році виділив його своїй українській батьківщині, півострів понад 200 років належав Росії. Тому тут мало місця для критики: учасників несанкціонованої антивоєнної демонстрації в центрі Москви було затримано поліцією в неділю», – пише видання.
«Протягом декількох тижнів державні ЗМІ поширювали інформацію про «екстремістів» і «фашистів», що захопили владу в Києві. Федеральна міграційна служба повідомила в неділю, що навіть насувається гуманітарна катастрофа: Більше ста тисяч жителів України (явний темник Москві – Ред. ) протягом останніх двох тижнів просили в Росії про надання притулку»,- пише видання.
Незрозумілим, на думку видання, залишається той факт, чи Росія задовольниться Кримом як автономною республікою в межах України чи Кремль прагне інтеграції півострова до Російської Федерації. Проте, другий варіант здається більш ймовірним. Видання припускає, що другий варіант є більш ймовірним.
Наприкінці статті проте видання подає, що Крим через дії Москви може зазнати такого ж розвитку як і Південна Осетія та Абхазія.
Читайте також: ВідоКРИМлення для Путіна. Який сценарій обере Москва?