Світ про кліматичний саміт COP26 у Глазго: історична обіцянка Індії, відсутність лідерів Китаю і Росії та надії на дотримання правил

Світ
6 Листопада 2021, 10:00

Кліматична конференція у Глазго триває з 31 жовтня до 12 листопада і попри те, що більшість світових лідерів перебували там лише у перші дні, увага до заходу не зменшується.

Протистояння між США та Китаєм не зупинилося навіть під час такої події як ця. Понад сотню лідерів перебували на COP26 у перші дні і презентували там свої доповіді. Однак ані голова КНР Сі Цзіньпін, ані президент РФ Владімір Путін не були присутні на заході. Лідер Китаю надіслав письмове звернення, Владімір Путін – запис відеозвернення. Президент США Джо Байден розкритикував лідерів цих країн через відсутність на такій важливій події. Як пише The Financial Times, речник китайського МЗС Ван Веньбінь висловив своє обурення у відповідь: «організатор конференції не надав можливість участі за допомогою відеозв’язку». 

Видання також публікує відповідь представника організаторів заходу: «Ми були дуже чіткими та наполегливими щодо цього питання з самого початку. Ми наполягали, що участь має бути фізичною».

США та Китай, як пише FT,  часто задають тон таким кліматичним конференціям. Сі Цзіньпін та президент Барак Обама діяли спільно напередодні підписання Кліматичної угоди в Парижі. «Однак суперечки через торгівлю та безпеку, а також гра, спрямована на внутрішню аудиторію, призвели до суспільного загострення напередодні COP26. Екологи все більше стурбовані тим, що переговори щодо клімату постраждають без належного керівництва двох найбільших економік світу. І це попри серію зустрічей цього року між Джоном Керрі та Се Чженьхуа, кліматичними посланцями США та Китаю», – пише FT.

Читайте також: Від Риму до Глазго

Адам Вохан на сайті журналу The New Scientist пояснює, чому обіцянка Індії досягти нульового рівня викидів до 2070 року – це краще, а ніж може здаватися. Хоча це на два десятиліття пізніше, ніж обіцяють Велика Британія, США та інші розвинені економіки, та на десятиліття пізніше, аніж Росія, Саудівська Аравія та Китай, але це вперше, коли країна оголосила кінцеву дату набуття нульового рівня викидів. 

«Рік тому ніхто не очікував, що Індія оголосить нульові цілі для рівня викидів на COP26», – цитує The New Scientist Томаса Хейла з Оксфордського університету. «Але це природа переломних моментів. Як тільки критична маса досягнута, дуже важко не приєднатися», – додає він. Згідно з інформацією експерта, країни, що складють 90% світового ВВП, тепер визначилися із кінцевою датою набуття нульового рівня викидів.

Схвально обіцянки Індії відзначили і оглядачі німецької Die Welt: «Рідко коли кліматичні експерти  одностайно позитивно оцінюють заяви провідних політиків. Те, що прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді оголосив на початку кліматичної конференції COP26 є одним із таких винятків». Видання також відзначає заклик Моді надати біднішим країнам «кліматичне фінансування». 

«Вже на конференції ООН зі зміни клімату в Копенгагені в 2009 році бідним країнам обіцяли щорічну суму в 100 мільярдів доларів.  Вони повинні були бути доступні не пізніше 2020 року, але цього не сталося.  Тепер сума має бути доступна через два роки, кажуть у Глазго", – резюмує Die Welt.

Читайте також: Гіркі ліки. Як мають трансформуватися вугільні регіони України

У той же час коментатори в Індії наголошують на тому, що й досі є потреба вимагати менше від країн, що розвиваються. Так, зокрема зазначає у своїй колонці для The Hindustan Times речник керівної індійської партії BJP Байджаят Панда. Політик пише, що критика деяких активістів щодо того, аби не йти на поступки країнам, що розвиваються, оскільки це призведе до катастрофічних втрат у процесі стримування підвищення температури Землі, несправедлива. «Але активісти не мають панацеї, щоб запропонувати мільярдам людей у таких країнах, які все ще позбавлені деяких основ сучасного існування — електрики та водопостачання», – пише індійський політик. На його думку, сфера боротьби із кліматичними змінами «сповнена ідеалістів-утопістів, які виступають за радикальні, негайні зміни, без життєздатних стратегій переходу».

CNN називає «історичним проривом» підписання 20 країнами угоди про відмову фінансувати проєкти із використанням викопного палива закордоном. «Декілька країн вже погодилися припинити міжнародне фінансування проєктів з використанням вугілля, але ця угода є першою в своєму роді, яка включає також нафтогазові проєкти»,- пише CNN. Також 23 нові країни взяли на себе зобов’язання поступово відмовитися від вугільної енергії. Таким чином вже 46 країн приєдналися до Всесвітньої угоди про перехід від вугілля до чистої енергії (англ. Global Coal to Clean Power Transition Statement).

«Хоча деякі великі споживачі вугілля, включаючи Індонезію, Україну та Південну Корею, були в списку, ці цілі не відповідають вимогам експертів, у тому числі Міжнародного енергетичного агентства, для досягнення нульових викидів до 2050 року», – пише CNN. Підписана угода зобов’язує країни поступово відмовитися від вугілля до 2030-х років для великих економік і до 2040-х років для решти світу. 

Польща теж приєдналася до цієї угоди, що позитивно відзначили у польській пресі. Так, польське видання Polityka, яке загалом критично відреагувало на участь польського прем’єр-міністра Матеуша Моравєцького у конференції в Глазго, називає підписання цієї угоди «єдиною хорошою новиною». Однак не все так просто, вважає журналіст видання Адам Ґжещак.

«Підписати легко, зробити важче. Питання полягає в тому, як ці зобов’язання будуть пов’язані з планами уряду підтримувати електростанції та шахти в Туруві, навіть ціною війни з ЄС, чи створенням Національного агентства енергетичної безпеки, яке має взяти на себе всі електростанції та заводи, що працюють на вугіллі, для субсидування їхньої діяльності», – пише Polityka.

Читайте також: Чому їм нічого не вдається

«Сподівання на правила – ось чого очікує німецький уряд від кліматичного саміту», – пише про COP26 німецьке видання Die Welt. Видання цитує керівника німецької делегації державного секретаря Федерального міністерства охорони довкілля та ядерної безпеки Йохена Фласбарта, який схвально відгукнувся про цілі озвучені Індією та Росією, але розкритикував Китай. «Роль, яку тут відіграє Китай, розчаровує», – каже Фласбарт. Так, уряд у Пекіні наполягає на збільшенні власних викидів до 2030 року.ґ

Видання пише, що конференція все ще може провалитися, «якщо через шість років після Паризької угоди все ще не вдасться завершити набір правил для прозорого, глобально стандартизованого вимірювання викидів парникових газів». Це підкреслює і Фласбарт: «Переговори щодо книги правил потрібно закінчити, інакше буде неприємно… Я тоді поїду трохи розчарований».

 

 

98