Одразу ж після оголошення результатів псевдореферендуму у Крим США та країни ЄС оголосили про застосування санкцій до Росії.
Серед росіян, проти яких введені санкції США у вигляді блокування власності, спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко, віце-прем'єр-міністр Дмітрій Рогозін, радник президента Росії Сєргєй Глазьєв, помічник президента РФ Владислав Сурков, депутати Держдуми РФ Олена Мізуліна і Лєонід Слуцкій, член Ради Федерації Андрій Клішас.
Також санкції впроваджені проти самопроголошеного прем’єра Криму Сергія Аксьонова та самопроголошеного спікера Криму Володимира Константинова.
Крмі того, під дію санкцій потрапили й відсторонений екс-президент Віктор Янукович та лідер "Українського вибора"– Віктор Медведчук.
Згідно з санкціями будь-яке майно цих осіб у США заблоковано, їхні активи заарештовані.
Читайте також: Каїне, де твій брат Авель?
Також планується блокування власності підприємств і осіб, які займаються в Росії озброєнням та військовим обладнанням. Прізвища осіб має визначити міністр фінансів США.
Проте видання The Wall Street Journal назвало ці санкції «несерйозними», оскільки у списку тих, хто потрапляє під американські санкції є лише двоє осіб із внутрішнього кола президента – Владімір Сурков і Сєрґєй Ґлазьєв. Інші особи зі списку не є настільки впливовими, вважає видання.
Найбільш помітні імена не потрапили до списку. «Міністр оборони Серґєй Шойгу, перший заступник голови уряду РФ Серґєй Іванова та Олександр Бортников, який керує ФСБ належать до кола важковаговиків Ради національної безпеки РФ, де приймаються рішення по Україні. Відділ Шойгу скерував близько 20 тис. чоловіків до Криму. Бортникова звинувачують у проведенні спеціальних операцій у східній Україні для розпалювання сепаратистських мітингів», – пише The Wall Street Journal.
Канада, прем’єр-міністр якої Стівен Гарпер має у найближчу суботу відвідати Київ, також одразу відреагувала на загострення ситуації в Криму.
Канада ввела санкції щодо семи російських і трьох кримських посадовців, які "несуть політичну відповідальність за кризу" в Україні.
Санкції передбачають заборону на в'їзд на територію Канади і заморожування активів цих чиновників.
Читайте також: Дорослішаємо. Російська агресія консолідує українців
У списку санкцій,який оголосив у своїй заяві Стівен Гарпер, фігурує віце-прем'єр уряду РФ Дмітрій Рогозін. У список потрапили також самопроголошений прем'єр Криму Сергій Аксьонов і спікер розпущеного кримського парламенту Володимир Константинов.
Проте ці санкції не є настільки дієвими, як санкції ЄС чи США, оскільки Канада не має настільки серйозних економічних зв’язків із Росією. Тому канадське видання Globe and Mail вважає, що головним завдання для Гарпера у цій ситуації є «штовхати інші країни» застосовувати до Росії серйозніші санкції.
Офіційно оголосила про застосування санкцій до Росії і ще одна країна Великої вісімки – Японія.
Токіо призупинив переговори з Москвою про пом'якшення візового режиму.
"У відповідь на останні події наша країна припиняє обговорення пом'якшення візового режиму з Росією", – повідомив міністр закордонних справ Японії Японії Фуміо Кисида.
Крім того, за його словами, уряд Японії прийняв рішення заморозити переговори з Росією про інвестиції, гарантії використання космічного простору у мирних цілях, а також про запобігання військової активності, що представляє загрозу.
Поки «найважче» застосовують санкції країни ЄС, який і має найсерйозніші стосунки із Росією. Торговельний оборот між ЄС та Росією складає більше 400 млрд. євро.
Проте у понеділок, 17 березня, міністри закордонних справ країн ЄС погодилися запровадити санкції щодо 21 офіційної особи з України і Росії у зв’язку з окупацією Криму.
Санкції ЄС поки передбачають візові обмеження і замороження рахунків цих чиновників. Рішення про подальші заходи буде погоджено у наступні дні.
Як очікується, список осіб, щодо яких передбачено введення санкцій, буде розширений за рахунок високопоставлених чиновників з найближчого оточення президента Росії Воладіміра Путіна.
Євросоюз у зв’язку з діями Росії в Криму склав список з 130 російських чиновників і глав найбільших компаній, проти яких застосовуватимуться санкції.
Читайте також: Глечик із вузьким горлом
Окремі країни ЄС також вводять санкції і щодо відносин у військовій сфері. Так, міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Гейґ оголосив, що його країна призупиняє військове співробітництво із Росією.
Міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус вчора, 17 березня, також заявив, що Франція розгляне скасування планів з доставки двох військових кораблів для ВМФ Росії, якщо Кремль розширить свою військову інтервенцію.
Окрім цього він заявив, що Росія більше не є членом Великої Вісмірки.
Він заявив, що Росія зараз повністю ізольована, а дії східного сусіда України викликали негативну реакцію ЄС, США та Японії.
Фабіус звернув увагу, що навіть Китай під час голосування в ООН утримався, хоча зазвичай голосує разом з Росією.
Цілком можливо, що Китай приєднається у цьому питанні до позиції держав Заходу і не підтримає анексію Криму, оскільки президент Китаю Сі Цзіньпін відвідає цього тижня Європу для покращення дипломатичного іміджу його країни на Заході, де зустрінеться також і з президентом США Бараком Обамою.
Поки що дотримується нейтралітету також і Іран. Видання Al-Monitor цитує також високопоставленого іранського дипломата, який стверджує, що попри все його країна залишатиметься нейтральною у цьому конфлікті.
Серед країн, які висловили свою офіційну підтримку Росії – Північна Корея, Сирія, і як не дивно Індія.
За словами національного радника з питань безпеки Шійшанкара Менона Індія хоче, щоб протистояння між Заходом та Москвою щодо України було розв’язано мирно, проте вважає, що Росія має «легітимні інтереси» в Україні.