Про це він заявив під час судового засідання колишній заступник начальника управління комплектування по роботі з персоналом МВС Володимир Мякота.
За його словами, із 2007 року в МВС існувала постанова про обмеження кількості нагород, які можуть бути вручені працівнику відомства впродовж одного року. Але ці обмеження стосувалися тільки призначення відомчих нагородних знаків.
У той же час постанова не обмежувала кількість почесних грамот та премій, які вручались працівнику впродовж одного року.
За словами свідка, в послужному списку Леоніда Приступлюка є інформація лише про один відомчий нагородний знак – за 2008 рік. А також про одну нагороду департаменту, і ще одну відзнаку.
У той же час прокурор Дмитро Лобань наголосив, що в 2008 році було видано 2 накази про призначення відомчих відзнак Приступлюку.
«Скоріше за все, це просто була халатність працівників департаменту оперативної служби, які своєчасно не внесли запис до особової справи Притуплюка, і підготували ще одни проект наказу про його нагородження», – заявив Мякота.
«Зрозуміло, що це була помилка. Працівники ДОС не внесли другий наказ (до особової справи, щоб не показувати, що вони припустились помилки. Таке моє припущення)», – зазначив свідок.
Мякота також зауважив, що, на його думку, Приступлюк навряд чи отримав дві нагороди. Хоча і було виготовлено 2 накази.
Свідок розповів, що випадки зарахування цивільного стажу до міліцейського – не виняток для Приступлюка. За його словами, таке рішення затверджувалося за згодою кабміну та прийняттям відповідної резолюції.
Мякота підтвердив слова попередніх свідків, що водії міністрів внутрішніх справ зараховувались до департаменту оперативної служби.
Як відомо, під час засідання суду у справі Луценка 31 жовтня свідок Руслан Чернявський, який з березня 2007 року по червень 2010 року працював на посаді начальника 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України, заявив, що не отримував незаконних вказівок від Луценка.