Валерій Мельник свідчив у суді 9 жовтня 2011 року. Згідно з інформацією захисту, держобвинувачення розглядає можливість порушити проти нього кримінальну справу за зміну свідчень. Тиждень зустрівся з Валерієм Мельником, щоб з’ясувати обставини допиту в Генеральній Прокуратурі і той тиск, про який він розповів у суді.
У. Т.: Як сталося, що деякі свідки з боку захисту відмовилися від своїх свідчень у Генпрокуратурі?
– Хочу сказати, що краще пройти Афганістан, аніж потрапити на допит до Генпрокуратури! По-перше, я був одразу після операції, мені треба було робити перев’язки, а мене, перепрошую, навіть у туалет не відпускали, забрали телефон, стежили за кожним моїм кроком. Цим людям байдуже до всього людського. Потім мене завели в кабінет, де сиділи троє, які зі мною говорили. Розпитували про дружину Луценка, водія, особисті моменти. На моє запитання, чи це допит, вони відповіли, що це – звичайна розмова.
Мій фізичний стан потребував постійного вживання ліків, мені не дозволяли нічого, хоча я неодноразово по-людськи просив. Перший допит тривав близько десяти годин, протягом яких я не їв, не пив і не мав права нікуди вийти.
Читайте також: «Тюрма – ціна непродажного перебування у владі і незмінності поглядів в опозиції». ПОЛІТИЧНА ЗАЯВА ЮРІЯ ЛУЦЕНКА(повний текст)
У. Т.: Чи вам погрожували на допитах?
– Так, мені пояснювали, що справу треба закрити якомога раніше, і якщо я не відповідатиму на їхні запитання, то піду до в’язниці разом із Луценком. Тон був погрожувальний.
У протоколі була написана маячня, і я попросив його переробити. На другий допит його переробили. На третьому вони знімали все на відео, але мій фізичний стан не дозволяв нормально говорити. На моніторі мені були написані запитання і відповідь, які я мусив прочитати.
На моє прохання перечитати вдруге текст, мені відмовили. Мене усіляко відволікали і таким чином я підписав те, що було потрібно ГПУ.
У. Т.: Невже ви не розуміли, що читали? Чи спробували ви відмовитися?
– Я намагався відмовитись, але мене змусили читати. Згадували особисті моменти, позаяк ця система знає все. Повторюся, мій фізичний стан був поганий, з таким діагнозом я не міг нормально відповідати. Але на суді я сказав, що мої свідчення в ГПУ були дані під тиском. У цій структурі працюють нелюди.
У. Т.: Ви знайомі з більшістю свідків. Яким був характер розмови з ними?
– Тиск чинився практично на всіх, це залежало від важливості тієї чи іншої особи у справі. Зі мною розмова була особлива, оскільки я найбільш наближена до Юрія Луценка особа.
У. Т.: Чи велися з вами розмови до появи в суді?
– Так, про це навіть телеканал ТВІ провів розслідування. Мені зателефонував керівник слідчого управління Генпрокуратури і наполягав на зустрічі. На моє запитання для чого, той відповів, що з приводу завтрашнього суду у справі Луценка. І хоча я був не в Києві, я приїхав і зустрівся з ним вранці напередодні суду. Мене наполегливо просили в жодному разі не відмовлятися від своїх свідчень, які я давав на досудовому слідстві. Я відповів, що все скажу в суді, на що прозвучала погроза порушити і проти мене кримінальну справу. В суді я розповів, що дуже погано себе почував на допиті, та мене змусили читати з монітора комп’ютера.
Читайте також Адвокат Олексій Баганець: «Жоден свідок у суді не назвав винним Юрія Луценка»
У.Т : Чи прослуховували ваші телефони?
– Так, мені довелося змінити номер. Крім того, члени моєї родини також прослуховувалися, мені це відомо з достовірних джерел. Саме тому я викинув дві свої сім-картки.
У. Т.: Опишіть процедуру виділення житла водієві Луценка.
– Питанням виділенням житла займалася квартирна комісія. Водій Луценка був із Рівненської області. Що ж він мав вештатися по різних квартирах, чи як? Він весь час їздив з екс-міністром. Всі документи проходили через апарат міністра, були завізовані всіма заступниками. На зборах квартирної комісії було ухвалене рішення про надання квартири Приступлюкові. Як мені відомо, Луценко особисто не ухвалював такого рішення.
У. Т.: Чи могли, на вашу думку, вже тоді готувати «майбутню справу» на Луценка якісь люди з його оточення?
– Я не виключаю такої ймовірності. Можливо, комусь не подобалась діяльність Луценка. Також у МВС існує певна кастовість, а Луценко не був з кола міліціонерів. Юрій Віталійович був принциповим і демократичним – він ніколи не підвищував голос, любив правду, був проти катувань. Пригадую, що розпитував всі служби щодо катувань у міліції. Можливо, це комусь було не до вподоби. Він постраждав за правду. Луценко не боявся бути публічним, влаштовував постійні зустрічі з пресою, звітував.
У. Т.: Але за всю історію України подібної справи не було, невже Луценко становить таку загрозу?
– Ще раз наголошую, він поплатився за власне правдолюбство, це у Юрія Віталійовича від батька. Той так само завжди захищав інтереси людей. Справа Луценка – це помста за слова, тваринний страх цієї влади. Вони чудово розуміють: якби Луценко був на волі, в країні вже би відбувалися активніші протести. Він міг повести за собою людей.
У. Т.: Які ваші прогнози щодо вироку Луценкові?
– Наша судова система нині працює з вказівки Банкової. А оскільки справа Луценка – це політичне замовлення, то тут очікувати втішних результатів не доводиться. Ця система подібна до машини для рівняння асфальту: всі незгодні потрапляють під прес.
У. Т.: Як, на вашу думку, чи може Європейський суд вплинути на справу?
– Гадаю, рішення ухвалять раніше. Є у мене відчуття, що це буде до Дня Радянської армії, 23 лютого. Справу штучно пришвидшують. А щодо Європейського суду, ви ж бачите, як Україна виконує резолюції ПАРЄ? До нас немає довіри в Європі. Тваринний страх влади змушує її вдаватися до всіх методів, щоб знищити Юлію Тимошенко та Юрія Луценка з політичної арени. Прикро єдине: безневинна людина сидить вже так довго без жодних на те підстав.
У. Т.: Якщо Луценкові таки дають термін, які подальші дії?
– Спочатку апеляція, далі знову подання до Європейського суду. Але потрібне також вольове рішення судді. А у нас вся судова система працює на одну партію. Проте я все-таки вірю в народний гнів. Не можна терпіти так довго, рано чи пізно терпець уривається.
Читайте також Слідчі дії: правоохоронці, що продукували справи проти лідерів опозиції, дістали підвищення