Свідки проти Мангера

Суспільство
22 Жовтня 2020, 11:47

Одна з найбільш резонансних справ про напади на громадських активістів нарешті опинилася в суді. Йдеться про напад та вбивство херсонської активісти та чиновниці Катерини Гандзюк. З кінця серпня цього року в скоєному злочині розбирається Дніпровський районний суд Києва. І попри карантинні обмеження там відбулося кілька доволі цікавих засідань.

Напад на Гандзюк стався 31 липня 2018 року в Херсоні. Активістку облили літром сірчаної кислоти біля під’їзду будинку, в якому вона мешкала. Жінка отримала опіки майже 40% тіла й опинилася в лікарні. Згодом її перевели до Києва. За справу взялася місцева поліція, яка, як наголошують друзі загиблої, тривалий час зволікала зі слідством. Наприклад, довго не могла визначити, чим саме облили Катерину, не допитала всіх свідків, не бачила ознак замовності в злочині. Ба більше: через дії херсонських правоохоронців за ґратами могла опинитися невинна людина. Як відомо, у серпні 2018-го поліція затримала «підозрюваного» — ним виявився Микола Новіков. Він не визнавав причетності до злочину, втім, усе одно потрапив до слідчого ізолятора. Як виявилося згодом, слідчі навіть не намагалися перевірити алібі затриманого, тож цим довелося займатися журналістам: вони розшукали кількох свідків, які підтвердили, що Новіков 31 липня відпочивав на морі й просто не міг перебувати в Херсоні. Чоловіка врешті звільнили. Замість нього до СІЗО потрапили реальні нападники: Сергій Торбін (як установило слідство, він організував розбійну групу), Володимир Васянович (якому, за словами батька Гандзюк, Катерина свого часу збирала гроші на протез), Микита Грабчук (за версією слідства, безпосередньо скоїв напад), Віктор Горбунов (за словами слідства, купував кислоту) та В’ячеслав Вишневський (разом із Васяновичем стежив за Катериною перед нападом). Усі п’ятеро учасники війни на Донбасі.

 

Читайте також: Євгенія Закревська: Справу Гандзюк від початку мали б передати в СБУ

Однак після цього слідство фактично зупинилося на кілька місяців. Уже після смерті Катерини 4 листопада затримали помічника одного з народних депутатів. Перед цим активісти руху «Хто замовив Катю Гандзюк?» (його створили друзі та родичі загиблої) прямо заявили: до організації вбивства може бути причетний Ігор Павловський. Певний час слідство навіть вважало його організатором злочину. Вже на початку 2019 року батько загиблої називає прізвища ймовірних замовників нападу: голова Херсонської облради Владислав Мангер («Батьківщина»), голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв (БПП) і його заступник Євген Рищук (БПП). У суді, щоправда, опиняється лише Мангер. У лютому 2019-го його навіть відправляють до Лук’янівського СІЗО, проте він доволі швидко звідти виходить. І заявляє, що Гандзюк активно спілкувалася зі Службою безпеки України, а організувати її вбивство нібито міг генерал СБУ Данило Доценко. Між тим, нападники пішли на угоду зі слідством й отримали незначні терміни покарання. На таку саму угоду погоджується й Павловський. Проте результатів співпраці із правоохоронцями не видно, розслідування зупиняється майже на рік. Справу Павловського слухає Приморський райсуд Одеси, однак чоловік на засідання з’являється рідко.

Ще однією ключовою фігурою в цій історії стає Олексій Левін. Слідство підозрює, що саме він отримав замовлення, знайшов виконавців й організував напад на жінку. Затримати одразу його не встигають — чоловік тікає з України. До рук правоохоронців він потрапляє за рік у Болгарії — в січні 2020-го. В цей самий час на Херсонщині відбувається низка гучних обшуків, пов’язаних із діяльністю злочинного угруповання, до якого слідство вважає причетним уже згаданого Павловського. Йшлося про залякування людей, побиття і знищення майна. Фактично, мова була про систематичну діяльність кримінального угруповання. Поки тривали слідчі дії, правоохоронці заявили, що попутно змогли розкрити кілька розбійних нападів. Ігор Павловський знову опиняється в СІЗО, Левіна ж екстрадують до України. Слідство зрушує з мертвої точки.

Загалом, за версією слідчих, схема злочину була такою: Мангер на ґрунті «особистої неприязні, яка виникла через діяльність Гандзюк у протидії вирубкам лісів під прикриттям штучних підпалів» вирішує звернутися до Павловського й Левіна, щоб вони організували напад на Катерину. Для цього отримують певну суму грошей. Своєю чергою, Левін і Павловський знаходять Сергія Торбіна, який організовує групу безпосередніх нападників. Водночас журналісти програми «Схеми» встановили, що десь за тиждень до того, як Гандзюк обливають кислотою, довірена особа Мангера Андрій Мурашкін здає в оренду Левіну за доволі символічну суму базу відпочинку на березі Чорного моря в місті Лазурному.
Дніпровський районний суд Києва починає розглядати цю справу по суті наприкінці серпня цього року. На лаві підсудних опиняються двоє — Владислав Мангер та Олексій Левін. По суті, вони єдині фігуранти розслідування, які досі не отримали своїх вироків. Очікувано, обидва заперечували свою провину.

 

Читайте також: Напади на активістів: не місцева проблема

Варто пояснити, що одним із доказів причетності очільника Херсонської облради до злочину були згадки про «Миколайовича» від самих нападників. Мовляв, він замовив напад на Гандзюк. Адвокати Мангера ж наполягали, що згадок «по-батькові» замало для встановлення вини. І так тривало до жовтня. Поки під час одного із судових засідань в Приморському райсуді Павловський урешті дав свідчення і на Мангера, і на Левіна. Чоловік заявив, що неодноразово спілкувався з Олексієм Левіним, який регулярно згадував, що саме «Миколайович» замовив напад на Катерину. А сам Левін шукав його виконавців.

«Саме Левін замовив Торбіну Катерину на прохання Мангера», — цитувало слова Павловського УНІАН 1 жовтня. Також Павловський додав, що під час однієї з розмов із Левіним у липні 2018-го йому й стало відомо, що згадуваний «Миколайович» — це і є Владислав Мангер. Згодом відбулася зустріч Мангера, Левіна й Павловського, під час якої, за спогадами останнього, голова облради Херсонщини нібито сказав, що Гандзюк «усіх дістала» і що «їй пора закрити рота».

Окрім того, Павловський вибачився за неправдиві свідчення, які він давав раніше. Чоловік пояснив, що і він, і його донька отримували погрози від Мангера. Врешті, 16 жовтня чоловіка засудили до двох років позбавлення волі з іспитовим терміном один рік за приховування злочину. Проте Павловський досі не на свободі, оскільки фігурує в іншому розслідуванні — щодо діяльності злочинного угруповання  на території Херсонщини. Тож він досі в СІЗО.

Між засіданнями в Приморському районному суді Одеси відбулося два доволі цікаві судові засідання в Києві. 8–9 жовтня Дніпровський райсуд слухав показання чотирьох свідків у цій справі. Одним із них був уже згаданий Павловський. Він розповів, як після затримання Новікова (невинуватого в скоєнні злочину) до нього прибіг схвильований Левін, оскільки вирішив, що затримали Торбіна (організатора нападу).

«Павловський розповів, що Левін хотів знайти Торбіну адвоката. На запитання «навіщо» відповів, що Гандзюк облили кислотою. І додав, що «це ми з Миколайовичем замовили Гандзюк Торбіну». Коли ж з’ясувалося, що затримали непричетну до нападу людину, Левін дуже просив не розповідати Мангеру, що він «злив» замовників. Також Павловський сказав, що Левін не лише Мангера називав по-батькові. Це було видно навіть у суді: він Павловського постійно називав «Владіміровічєм», — розповіла в коментарі Тижню адвокат сім’ї Гандзюк Євгенія Закревська.

 

Читайте також: У посольстві США очікують ретельного розслідування нападу на Гандзюк

Вона також додала, що зі свідчень Павловського випливало: Мангер та Левін разом з іншими обговорювали необхідність облити Катерину «сечею, фекаліями або чимось подібним». Цю саму інформацію підтверджував і підозрюваний у справі про злочинну організацію в Херсоні Павло Пилипенко. Тобто факт розмови (чи розмов), під час яких обговорювали напад на Катерину, був. Він же під час свідчень у Дніпровському райсуді розповів, що в липні 2018-го Левін нібито висував Торбіну претензії, оскільки «люди гроші дали, а де робота, Миколайович лютує». Окрім того, під час засідань з’ясувалося, що й сам Пилипенко отримував погрози від Мангера: щойно він повернувся зі слідчого експерименту, на якому давав показання проти голови Херсонської облради, йому передали «вітання». Тож чоловіка довелося переводити до іншого ізолятора.

Не менш цікавими виявилися свідчення й самих нападників. Наприклад, Васянович розповідав, що вже після затримання першої групи виконавців злочину Торбін шукав гроші або машину, щоб разом утекти. А по допомогу він звертався нібито до Павловського, йому ж і розповіли про те, що відбувся напад на Гандзюк. Окрім того, чоловік зміг пригадати день, коли Торбін зробив їм пропозицію напасти на Катерину, —  «день, коли до міськради приїжджав Білецький» (13 липня 2018-го – ред.). Тоді в міськраді їм показали Гандзюк, чоловіки мали відстежити її рух до самого дому.

«Загалом за два дні встигли допитати чотирьох важливих свідків у справі з обвинувачення Мангера й Левіна. Це Павловський, Васянович, Пилипенко й Брага (херсонський бізнесмен, який нібито контролював вирубку Олешківського лісу й був присутній під час зустрічей, на яких обговорювали напад на Гандзюк. — Ред.). Вони дали важливі показання. Також під час минулого засідання Мангеру й Левіну продовжили запобіжні заходи: вони ще на два місяці залишаються під вартою», — розповіла Закревська.

Наразі ж засідання по справі тривають. Можна очікувати, що згодом на загал покажуть й інші докази, які можуть підтверджувати слова батька Гандзюк про причетність до злочину керівництва Херсонської області, зокрема Владислава Мангера. Суспільству ж варто уважно стежити за цією справою. Щонайменше заради того, аби уникнути спроб затягти судовий процес. Урешті, нині ми маємо цілком реальні шанси бодай частково отримати відповідь на питання, яке стояло всі ці два роки: «Хто замовив Катерину Гандзюк?».