Боротьба з пандемією COVID-19
Перше засідання облради відбулося 11 грудня, на ньому всі новообрані депутати склали присягу та обрали собі голову. Ним став Артур Товмасян, який раніше очолював Харківську райдержадміністрації. Він одразу ж заявив, що основний пріоритет для нього на посаді – боротьба з пандемією.
«Передусім — мова про охорону здоров’я. Боротьба з коронавірусом, від якого ми потерпаємо, — пріоритет у нашій роботі. При цьому усвідомлюємо, що йдеться не тільки про COVID, а й про здоров’я громадян в цілому, тож один з головних аспектів нашої діяльності я вбачаю саме в комплексному вирішенні проблем медицини», – зазначив керівник облради.
Читайте також: Місцева влада проти пандемії. Тиша і єднання
Якщо зважати на ухвалений цьогоріч бюджет області, то виходить, що пріоритет не такий уже й важливий. На медицину виділили 485 млн гривень. Окремою статтею видатків – фінансування закупівель ліків для хворих на різні типи діабету в розмірі 57 млн гривень. Минулоріч після субвенції медична сфера області отримала загалом 598,8 млн гривень. Зараз на Харківщині зростає кількість нових хворих на Covid-19, і що найважливіше, збільшується кількість саме госпіталізацій.
Станом на 12 квітня, область вже другий день перебуває у червоні зоні карантинних обмежень.
До цього область була в помаранчевій зоні, але масові святкування масниці на початку березня через це не стали скасувувати. У самому Харкові на святкуваннях був особисто секретар міськради Ігор Терехов. В області на святкуваннях часто також були присутні голови міст та навіть народні депутати. Наприклад, в Солоницівці на святкування, окрім мера міста, завітала Юлія Світлична.
Кількість нових захворювань почала сягати піку саме на початку квітня. Масові гуляння на масницю могли цьому посприяти. Більшість людей в ті дні не дотримувалися масочного режиму та соціальної дистанції. При цьому ще у березні відомий у Харкові професор медакадемії Володимир Корсунов розмістив допис на свої сторінці у Facebook, де зауважив, що лікарні перевантажені, а «кисневих місць майже не залишилося».
Варто зауважити, що ані керівник облради Товмасян, ані голова ОДА Тимчук особисто не брали участі у святкуваннях.
Справи ветеранів
11 березня Тимчук повідомила про стоврення управління у справах ветеранів у структурі ОДА. Керівника у новостворений підрозділ ще не призначено. Також незрозумілим є і те, яким чином працюватиме підрозділ. Раніше Айна Тимчук заявляла про те, що його можуть створити на базі діючого департаменту в справах ветеранів війни у Афганістані.
Читайте також: Тромби, ковід у дітей та вакцини проти нових штамів – огляд наукових статей про коронавірус
«Цей відділ буде працювати з усіма ветеранами і учасниками бойових дій: Другої світової війни, учасниками АТО/ООС, ветеранами Афганської війни, іншими воїнами-інтернаціоналістами. Якщо у вас є такі ідеї і люди, яких ви можете порекомендувати для роботи в цьому підрозділі, ми чекаємо на ваші пропозиції», – заявила Тимчук.
На відміну від низки інших регіонів, у Харкові організації ветеранів АТО не мають конфлікту з організаціями ветеранів Афганістану. Усі передусім скаржаться на проблеми з отриманням землі, але це окрема тема. Наразі захистом прав ветеранів російсько-української війни займаються громадські організації, які працюють як у Харкові, так і у містах області.
Культура
Серед інших рішень, які ухвалювали варто зазначити чотирикратне зменшення фінансування державних театрів. Тимчук пояснює таке рішення нібито зависокими зарплатами діячів культури.
«Ми порахували, що середня зарплата у театрах зараз 16 тисяч. Це велика зарплата у порівнянні з середньою, про яку ви чули на минулій сесії. Я не хочу давати оцінок, коментувати чиюсь діяльність, чиюсь важливість чи неважливість, але вона велика. Сьогодні утримувати всі театри для обласного бюджету дуже і дуже важко. Це велике навантаження. Особливо сьогодні, особливо в умовах ковіду і в умовах того, що в нас такий багаж недобудованих об'єктів», — повідомила Тимчук.
Працівники театрів відповіли мітингами «Тидищ! Де мої 16 тищ?», на яких учасники вимагали не скорочувати фінансування, й натякали, що озвученої Тимчук зарплати і так не мають. В ОДА змінили риторику, і тепер кажуть, що йдеться про частину фінансування, а решта буде згодом.
Виконання програм партіями
Перше місце на виборах у обласну раду посіла партія померлого мера Харкова «Блок Кернеса – успішний Харків», яка має 46 місць зі 120. Їхня політична програма для області складається з 15 пунктів. Усі вони, як прийнято в Україні, доволі загальні й без указання того, як будуть реалізовані. От, наприклад, 4 пункт програми:
«ЧИСТА»
Всі промислові і побутові відходи потребують повної переробки із використанням найновіших, екологічно чистих технологій. Продовжимо будівництво безпечних полігонів ТПВ. Подбаємо про збільшення кількості велодоріжок та місць для відпочинку».
Таке формулювання дає великий простір для трактування. Бо переробка відходів – це безумовно важливо, але в програмі не написано жодних інструментів для реалізації обіцянок. При цьому, згідно даних Державної екологічної інспекції, на території Харківської області розташована найбільша кількість незаконних звалищ відходів.
Читайте також: Прикордонна Херсонщина: як в області реагують на зростання російської загрози
Друге місце у раді посіла проросійська ОПЗЖ, яка отримала 29 депутатських мандатів. В їхній програмі так само лише фрази без конкретики. Поєднуються обіцянки місцевого рівня з тими, які можна виконати лише на центральному. Наприклад, знизити комунальні тарифи, зупинити продаж землі – це все неможливо вирішити без Верховної Ради. Щоправда, обіцянки без конкретики легше почати втілювати у життя. На одній з сесій депутати прийняли загальний документ «про розвиток інвестиційної діяльності Харківської області на 2021-2024 роки». У програмі ОПЗЖ йшлося саме про «збільшення інвестиційної привабливості області».
«Слуги народу» в своїй передвиборчій програмі взяли пункти з прийнятої програми розвитку області на наступні шість років, яку розробила команда ексголови ОДА Кучера. Це робить її особливою. Не дивлячись на третє місце у раді, вся область формально живе саме за їхньою програмою. Через довго тривалість виокремити якісь особливі результати наразі не можна. У програмі є пункти про будівництво Обласного онкологічного центру, який дійсно почали будувати у 2020 році. Тоді виділили 100 млн гривень з державного бюджету. Цьогоріч на будівництво виділили ще 228 млн гривень, а для завершення нібито необхідно майже 2 млрд гривень. Планувалося фінансування з державного бюджету. По факту на місці будівництва є лише залитий фундамент. Роботи розраховані до 2027 року.
В опозиції залишилися партії Світличної та «ЄС». Їм важче виконувати обіцянки, адже немає голосів для ухвалення потрібних рішень. У програмі «ЄС» багато чого розмитого, як от розвиток людського капіталу. Як його розвивати, що мається на увазі – незрозуміло. Хоча вони підтримали вішення щодо управління з ветеранських питань – соцзахист ветеранів один із пунктів програми.
Партія Світличної в своїй програмі зосередилася на децентралізації й соціальних питаннях. Знову ж таки, деякі з них не можна втілити на місцевому рівні, як от питання тарифів. Пункт про будівництво доріг й зміцнення громад все ж втілюється. Хоча цей тренд загальний для України мало залежить від облради одного з регіонів.
За всі чотири сесії не обійшлося без мовних скандалів. Депутат від «ЄС» Сергій Дорошенко на 3 позачерговій сесії виступив російською мовою.
Відео: Суспільне. Харків
На зауваження колег він заявив, що буде розмовляти тією мовою, якою йому зручніше, й якою він почуває себе впевненішим. Реакція партія була миттєвою, і його виключили зі складу Європейської солідарності. Дорошенко погодився з позицією партії. Він додав, що потрібно було інакше реагувати на зауваження. З його слів, це був перший публічний виступ, тому він розхвилювався. У подальшому пообіцяв в публічному просторі використовувати виключно українську мову й працювати «над розширенням українського простору на Слобожанщині». На останній сесії депутати проголосували за зміни у регламент, щоб збиратися частіше, а не лише у четвер.
У підсумку можна констатувати – програми партій написані так, що відслідкувати їхню імплементацію в життя фактично нереально. Може статися, а може й ні. Більшість пунктів є декларативними. Певною мірою, окрім «Слуг народу», які взяли за основу програму розвитку області аж до 2027 року. Щоправда, наступні вибори відбудуться раніше, ніж термін виконання завдань.