20 листопада минуло рівно півроку відтоді, як Володимир Зеленський виступив з інавгураційною промовою в парламенті й офіційно здобув повноваження президента України. У п’ятницю, 29 листопада, виповнюється три місяці від початку роботи Верховної Ради ІХ скликання.
«Я б сказала, що «медовий» місяць влади й народу закінчився, але ще триває так званий цукерковий період. Відносно солодкий, коли ще позитивно ставляться до новообраних органів влади, особливо до президента Зеленського», — каже директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
Ці слова пролунали на презентації нового опитування громадської думки, де соціологи зосередилися на оцінках громадянами перших кроків новообраної влади. Листопадове дослідження, проведене «Демініціативами» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), дає змогу порівняти настрої людей наприкінці осені з тими, що були зафіксовані одразу після виборів улітку.
Читайте також: Соціологія в окупації
Підтвердженням тези Бекешкіної слугують перші ж цифри, які опублікували дослідники. 36% громадян у листопаді вважають, що події в країні розвиваються загалом правильно. Майже стільки само (39%) переконані в протилежному. За три місяці осені президент і його команда не змогли втримати від розчарування значну частину оптимістів. Наприкінці літа переконаних у правильності курсу було 50%, а їхніх опонентів лише 25%.
Однак нова влада могла втратити куди більше. Прикладом є досвід третього президента Віктора Ющенка. Про показник 50% громадян, які схвалюють напрям розвитку, останні 15 років ніхто не міг і мріяти. Попередній рекорд на рівні 47% ті самі «Демініціативи» зафіксували в березні 2005-го, коли Ющенко робив перші кроки на посаді. Вже за півроку його каденції показник упав до 16%. До речі, у серпні 2018-го, коли спливав термін Петра Порошенка, про правильний напрям розвитку казали 11% респондентів.
Тож скандали й інформаційні провали таки вдарили по позиціях Володимира Зеленського та його соратників, але не стали для них фатальними. Щоправда, свого часу ключовим чинником втрати віри у Віктора Ющенка стала наявність серйозного політичного конкурента у власному ж таборі. Останньою краплею була відставка уряду Юлії Тимошенко через півроку його перебування на посаді. У Володимира Зеленського конкурентів такого масштабу немає.
Главу держави можуть ще більше підбадьорити дані про громадян, які досі переконані в правильності свого вибору на президентських перегонах. Останнім часом їх навіть трохи побільшало (понад 69%). За словами організаторів дослідження, цей показник приблизно однаковий для виборців усіх кандидатів. Дещо зросла (з 1,5% до 6,7%) частка людей, які розчарувалися у виборі кандидата як у першому, так і в другому турі. Однак сталося це передусім за рахунок тих, кому раніше було «важко сказати». Тобто вони від початку були не переконаними прихильниками.
Читайте також: Чого чекає Донбас?
Так само майже не змінилася порівняно із серпнем частка тих, хто цілком або переважно позитивно оцінює перші кроки президента та його команди: наприкінці літа таких було 62,8%, тепер 62%. Щоправда, майже удвічі (з 13% до 23,9%) побільшало й людей, які негативно налаштовані до рішень влади. Сталося це знову ж таки за рахунок раніше не визначених. Однак насправді серйозну потенційну проблему для Зеленського та його команди можна побачити в інших цифрах. Президенти й парламенти міняються, а очікування виборців щодо влади залишаються сталими. Головне побажання більшості українців — припинення вогню на Донбасі (73,7%). Далі йдуть зростання зарплат і пенсій (51,3%), зниження тарифів (37,4%), покарання винних у корупції посадовців (35,3%), зменшення впливу олігархів на політику (27,8%). Суспільний запит на означені чотири кроки від літа зріс наполовину. При цьому «запровадження народовладдя» — ключова теза кандидата в президенти Зеленського — очікує лише 4% громадян.
Що ж до реальних перших кроків президента, то майже всі його ліберальні економічні ініціативи непопулярні. Це стосується передусім запровадження ринку землі (майже 24% «за» і майже 58% «проти») та можливої приватизації великих підприємств (22,5% на 55,5%). Також не знайшла великої підтримки ініціатива легалізувати гральний бізнес (37,6% на 49,3%). Єдиним винятком можна назвати запропоновану легалізацію видобутку бурштину (понад 70% «за»). Економічні реформи нової влади, які часто з позитивом сприймають на Заході та в громадському середовищі, мають дати дуже швидкий та відчутний для переважної частини населення ефект. Якщо цього не станеться, рейтинг Зеленського остаточно опиниться в заручниках нездійсненної мрії більшості про зниження тарифів.
Наразі ситуацію з рейтингом влади рятують кроки з урегулювання на Донбасі. Незважаючи на занепокоєння активної частини громадськості (див. Тиждень, № 41/2019), більшість позитивно сприймає відведення військ (59%) та особливо ініціювання переговорів із президентом РФ Владіміром Путіним для вирішення конфлікту на Донбасі (75%). Однак і тут є приховані ризики. За словами Бекешкіної, хоча громадяни загалом бажають миру й вітають перемовини з Путіним, коли доходить до конкретних поступок Росії, налаштовані вже не так позитивно. Про це свідчать опитування про можливі компроміси для завершення війни, які в «Демініціативах» обіцяють презентувати вже найближчим часом. У грудні 2018-го жоден з обговорюваних нині компромісів, починаючи від зняття блокади й закінчуючи «особливим статусом» окупованих територій, не набирав і третини прихильників від загальної кількості респондентів. У новообраних народних депутатів справи вже зараз гірші, ніж у президента. Хоча 82% переконані в правильності зробленого на парламентських перегонах вибору, 47% незадоволені тим, як працює нинішня Рада. Власне, серед прихильників «Слуги народу» задоволених 51%, незадоволених 30%.
Читайте також: Допомогти Росії утримувати ОРДіЛО?
Немає одностайності також в оцінці формування монобільшості в Раді. Приблизно 40% громадян підтримує й стільки само не підтримує таку конструкцію. Окрім того, суттєва розбіжність в оцінках спостерігається навіть серед виборців правлячої політсили. Монобільшість підтримує лише 59% прихильників «Слуги народу». Головна несподіванка оприлюдненого опитування в тому, що в суспільстві різко змінилося ставлення до політиків без досвіду. У серпні 35% брак політичного досвіду оцінювали позитивно, 25% — негативно, ще 26% були переконані, що сам по собі цей факт ні про що не свідчить. У листопаді — відповідно 24% і 41%, а частка тих, хто не сприймає цей факт у відриві від інших, лишилася незмінною. Очікувано найскептичніше до браку політичного досвіду ставляться виборці «Опозиційної платформи — За життя» (68%) та «Європейської солідарності» (73%). Серед прихильників «слуг» одностайності теж немає: 36% переконані в позитивному впливі, 25% — у негативному.
Різкій зміні переконань великої частини громадян стосовно «політиків із вулиці» посприяли скандали, у які втягнута низка депутатів та урядовців. Більшість зі «скандальних» депутатів — мажоритарники. Водночас листопадове дослідження виявило, що тільки 29% респондентів знає ім’я обраного від їхнього округу парламентарія. Серед виборців «Слуги народу», яка здобула тотальну перемогу, таких 37% (аналогічні показники серед електорату ОПЗЖ та «Європейської солідарності»). На цьому тлі вже не дивує, що, попри історичний максимум оцінки респондентами чесності проведених у 2019-му виборів (понад 83% схвалення), майже половина з них (48,6%) підтримала цілковите оновлення складу ЦВК. Ключовим запитом виборців у 2019-му стало будь-що покарати «старих» за невиконані обіцянки. Так чи інакше цей запит стосувався всіх сфер державного управління і був реалізований. Настав час пильніше вивчати «нових».