Поділяй (між собою) і владарюй – за таким принципом діє сьогодні біло-блакитна владна команда. Скориставшись хаосом у парламенті, спричиненим сезонним розпродажем державного суверенітету, в останні дні квітня регіонали протягли ще одне важливе для них рішення. Йдеться про чергові зміни до Закону про Регламент Верховної Ради, спрямовані на цілковиту нейтралізацію опозиції.
Більше опозицій, хороших і…
Якщо раніше згідно з Законом про Регламент опозицією могла називатися найбільша фракція-неучасник коаліції, то тепер у Верховній Раді може існувати кілька опозицій. Отже, влада спонукає парламентські опозиційні сили, які саме зараз намагаються знайти точки дотику й діяти однією командою, знову пересваритися, з’ясовуючи, хто з них опозиційніший. Більше того – відтепер суб’єкти парламентської опозиції розподілятимуть керівні посади в комітетах, закріплених за опозицією, на основі укладеної між ними угоди, а за її відсутності – шляхом жеребкування, яке проводитиме Рахункова комісія парламенту.
Легітимізацію існування кількох опозицій уже схвалюють представники НУ–НС, яким незатишно в тіні найбільшої на сьогодні опозиційної фракції Блоку Юлії Тимошенко. Проте більшість опозиціонерів за умов, що склалися, сподіваються все ж таки об’єднатися.
«Не думаю, що «Наша Україна» зараз наважиться бути другою опозицією й відпрацьовувати завдання Партії регіонів, особливо після того, як була укладена угода по Чорноморському флоту. Це – реальне політичне самогубство. Зараз є тільки чорне й біле, або ти з Україною, або проти», – переконаний бютівець Андрій Шкіль.
Проте навіть коли лідери опозиції зуміють стримати амбіції та відмовляться хоча б на певний час від претензій на першість, без кількох опозицій усе одно не обійтися – кишенькових, штучно створених регіоналами з депутатів-«тушок». Внесені до Регламенту ВР зміни передбачають можливість позафракційних народних обранців об’єднуватись у власну депутатську групу. За депутатською групою позафракційних у складі 15 і більше осіб визнають право вирішального голосу на засіданнях Погоджувальної ради голів фракцій та комітетів, подання пропозицій щодо кількісного та персонального складу тимчасових слідчих комісій, виступу представника на пленарному засіданні з кожного питання порядку денного тощо.
«Головна мета – легітимізувати вихід із фракцій і створення нових депутатських груп задля подрібнення опозиції. Люди, які пішли з БЮТ і з нашої фракції, зможуть створити якусь депутатську групу й долучитися до коаліції або стати альтернативною опозицією», – каже нунсівець Андрій Парубій.
Комуністи, вперед!..
На думку експертів, створенням кишенькових опозицій із перебіжчиків Партія регіонів не обмежиться. Ще один претендент на нішу «альтернативних» опозицій – Компартія.
«Через розчинення в Партії регіонів КПУ на наступних виборах ризикує не подолати 3-відсоткового бар’єра. Тому КПУ може вийти з коаліції, якій вистачить голосів перебіжчиків», – прогнозує директор агентства політичного консалтингу «Політтех» Тарас Березовець.
У разі ж оголошення себе опозицією Компартія має шанс зберегти свій мізерний електорат ще принаймні на одні парламентські вибори. Крім того, за перешкоджання справжній опозиції комуністи можуть отримати бонус від ПР – скажімо, нині вакантну посаду першого віце-спікера для Адама Мартинюка. Якщо такий сценарій вдасться реалізувати, біло-блакитні вб’ють одним пострілом двох зайців: і комуністам віддячать, і формально збережуть посаду першого заступника голови парламенту за опозицією.
А зробити це тепер буде просто. Новий Закон про Регламент встановлює, що рішення про обрання першого заступника й заступника голови Верховної Ради України ухвалюють відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради. За старим регламентом обрання та звільнення віце-спікерів відбувалося шляхом таємного голосування бюлетенями, й для прийняття рішення необхідно було 300 голосів народних обранців. Тобто затвердити Мартинюка на посаді першого віце-спікера простою більшістю за нинішньої ситуації у парламенті буде нескладно.
Кишенькові опозиції, певне, претендуватимуть і на ключові посади в парламентських комітетах, закріплених за опозиціонерами. «Вони (влада — Ред.) нічого не віддадуть, усе загребуть. У них, на жаль, є більшість плюс тушки, й вони ні з ким не поділяться», – прогнозує нунсівець Тарас Стецьків.