Сумі Шігекі: «Вам не треба хвилюватися щодо єдності країн G7 у питанні України»

Світ
27 Липня 2018, 13:14

У 2017 році в Києві відкрився офіс Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA). На яких саме питаннях сфокусована його діяльність?

— JICA розпочало свою діяльність в Україні наприкінці минулого року. На сьогодні агентство відповідає за кілька проектів, передусім за модернізацію Бортницької станції аерації. Це дуже масштабна ініціатива, реалізація якої обійдеться в $1,1 млрд. Зрозуміло, щоб контролювати процес втілення її в життя, нам був потрібен офіс тут.

Японія надає чималу технічну підтримку в різних сферах, зокрема в національній системі мовлення. Так, JICA працює над підвищенням якості в освіті, адже Японська національна телерадіомовна корпорація (NHK) має чудові освітні програми. Тому Агентство вже кілька разів відряджало своїх експертів в Україну, які проводять тут тренінги з питань виробництва якісних освітніх програм. Ще один напрям — розвиток екстреного мовлення на випадок виникнення надзвичайних ситуацій. Наприклад, коли в Японії трапляються землетруси чи повені, як-от нещодавно, й існує загроза великої кількості жертв, NHK відіграє важливу роль в інформуванні населення. Зокрема, повідомляє, що треба робити: залишатися вдома чи, навпаки, готуватися до евакуації. Таке екстрене мовлення має охопити всю територію України. Крім того, JICA надає і технічну підтримку персоналу. Сподіваюся, це справді покращить якість суспільного мовлення в Україні.

 

Читайте також: Die Welt: G7 перетворилася на 6+1

 

Є й інші ініціативи, які реалізує JICA. Так, уже протягом двох-трьох років ми ведемо так званий проект демократизації, у межах якого японські експерти проводять заняття з підвищення прозорості в Україні. Водночас Агентство запрошує українських політиків до Японії. Одним із найпомітніших результатів таких навчань є закон про державне фінансування політичних партій, ухвалений Верховною Радою України. Він дуже схожий на той, що існує в Японії. Як політична сила чи як окремий депутат ви можете взяти участь у виборчій кампанії. І незалежно від вашого походження, з багатої ви родини чи з бідної, шанси є. Тож саме щоб втілити всі ці численні проекти в життя, посольству Японії важливо мати представництво JICA в Україні.

ваша держава здобула незалежність тільки у 1991 році, тому багато хто досі може плутати сучасну Україну з УРСР. тому я завжди кажу вашим лідерам: дуже важливо формувати позитивний імідж українського народу серед японців. Вони повинні зрозуміли всю важливість України

 
Як ви вже сказали, кредитна програма та фінансова допомога Україні переважно спрямовані на модернізацію Бортницької станції аерації. На сьогодні вже завершено підготовку до першого етапу. Чи є плани реалізувати схожі ініціативи по всій території країни? Чи це залежатиме від успішності втілення в життя першого проекту?

— Насамперед хочу підкреслити, що японська підтримка, особливо кредитні програми, має велику перевагу, адже JICA реалізує проекти в поєднанні з фінансовим аспектом, ці питання не розділені. Бо якщо ваш уряд планує реалізувати таку масштабну ініціативу, йому потрібно знайти кошти й провести тендер, щоб визначити виконавців. У більшості випадків це окремі процеси: компанії готові щось збудувати, але хто дасть необхідні гроші — то вже абсолютно окрема історія. Якщо говорити про JICA, то тут усе поєднано, а отже, український уряд може одночасно обговорювати прогнозовану вартість реалізації проекту й джерела фінансування. Кредит, який надає Японія, має кілька переваг: він довгостроковий, має довгий період канікул і низьку ставку. Тому набагато вигідніше скористатися підтримкою JICA, ніж шукати кредити на комерційних умовах. Бортницький проект дуже добре просувається. Сподіваюся, що дуже скоро буде оголошено публічний тендер, який визначить, яка саме компанія стане виконавцем. І після того, орієнтовно наступного року, розпочнуться будівельні та відновлювальні роботи.  

 

Читайте також: Мічіто Цуруока: «Жодна країна не має дієвого варіанта, як зупинити розробку в КНДР балістичних ракет і ядерної зброї»

Однак наші переговори не обмежуються лише згаданим проектом. Ми вже проводимо перемовини щодо можливого спорудження моста в Миколаєві. Місто є потужним хабом для Півдня України, тому поява там нового моста має надзвичайно збільшити можливості порту. Не менш важливою є і переробка відходів. Раніше українці думали, що відходи можна просто викидати на сміттєзвалища. Однак так не може тривати, і на те є багато причин. Екологічні аспекти стають дедалі значущішими. JICA визначає, який спосіб утилізації сміття буде найкращим для України. І якщо справа дійде до конкретного проекту, він також буде масштабним.
 
Наскільки в Японії зацікавлені в Україні як бізнес-середо­вищі, експортері чи ринку? Чи помічаєте ви зростання присутності японського бізнесу тут за останні кілька років?

— На щастя, японський бізнес зараз дуже добре усвідомлює можливості, які відкриваються в Україні, і це хороші новини. Я завжди кажу бізнесменам і тут, і в Японії, що ваша країна має кілька переваг. По-перше, це надзвичайно високий рівень освіти. По-друге, відносно низька порівняно з країнами Європи заробітна плата. По-третє, завдяки зоні вільної торгівлі з ЄС тут можна щось виробляти й експортувати на європейський ринок без додаткових мит. Завдяки цим перевагам останніми роками в Україну прийшли інвестори та новий бізнес. Наприклад, компанія Yazaki, що випускає електропроводку для автомобілів. Після Майдану виробник кабелю для авто Fujikura також розпочав тут свій бізнес, збудував фабрику. Також кілька років тому в Україну зайшла компанія Sumitomo Electric.

Крім того, Україна дуже добре відома як сільськогосподарська країна. Thirdwave Corporation орендувала тут земельні ділянки й вирощує багато сільськогосподарських культур, зокрема соняшники.

А от чому японські компанії приділяють дуже велику увагу, то це ІТ-сектору. Тому що в Японії величезний попит на ІТ-фахівців, а українці в цьому досягли значних успіхів. Проблемою поки що залишається знання мови, адже японська сторона хоче співпрацювати з українськими спеціалістами, які мають хоча б пристойний рівень англійської. Звичайно, час покаже, але думаю, що перспективи в цій сфері дуже хороші.

Крім того, зростає торгівля, особливо продаж японських автомобілів. Такі бренди, як Nissan, Toyota, Mitsubishi та Honda, дуже популярні у вас. Їхня частка в загальній кількості імпортних машин доволі висока — більш як 30%. Після Майдану продаж автомобілів істотно впав, однак уже поступово збільшується. Це одна з ознак відновлення української економіки.

 

Читайте також: Образи не забуті

 

2017-й було оголошено Роком Японії в Україні. Одним із найбільших проектів у його межах стала виставка «Уявний путівник. Японія», що була представлена в «Мистецькому арсеналі» у Києві. Як Україна, своєю чергою, може зробити себе помітнішою для японського суспільства? Що ви порадите?

— На щастя, в українців дуже позитивне ставлення до Японії. І згадана виставка залучила значну кількість відвідувачів. Для українців Японія є символом сучасності з її ІТ- та автобізнесом у поєднанні з вір­ністю давнім традиціям на кшталт дзюдо, карате і чайної церемонії. Зі свого боку, українцям треба докласти трохи більше зусиль, щоб покращити свій імідж в очах японців. Вони вже знають про Україну як про «житницю Європи». Однак ваша держава здобула незалежність тільки у 1991 році, тому багато хто досі може плутати сучасну Україну з УРСР. Є чимало речей, які насправді є українськими, однак про них думають як про російські. Наприклад, якщо поцікавитися, звідки походить борщ, половина японців відповість, що з Росії. Або, скажімо, питання релігії. Ми знаємо про Київську Русь, яка прийняла православну віру й була хрещена.

 

І тільки після цього віра пішла далі, до Москви та Росії. Однак багато людей вважає, що православна церква започаткована спершу в Москві, а не в Києві. Тому вам треба бути активнішими, більше витрачати на рекламу, щоб японці мали можливість краще зрозуміти і українську історію, і сучасність. Ось, наприклад, київські опера і балет приїздять до Японії майже щороку. У 2018-му балет був навіть двічі. І рівень у них ніяк не нижчий, ніж у російських «Большого театра» та «Мариинского». Але росіяни дуже відомі в Японії, тоді як Україні, на жаль, бракує просування. Так само і з бізнесом. Тому я завжди кажу вашим лідерам: дуже важливо формувати позитивний імідж українського народу серед японців. Вони повинні зрозуміли всю важливість України.

На останньому саміті G7 Дональд Трамп зробив заяву щодо необхідності повернення Росії до цього клубу. Такої самої думки, зокрема, і новий уряд Італії. Як це може вплинути на позицію G7 щодо повернення Росії та російських санкцій за її незаконні дії в Україні?

— Насамперед будь-які рішення G7 ухвалюються консенсусом. А його в цьому питанні немає. Не думаю, що сьогодні для РФ є якісь шанси в цьому питанні. Позиція японського уряду така, що з Москвою необхідно підтримувати контакт. Важливо не лише ізолювати Росію, а й вести переговори з метою вирішення українських питань. І я не вважаю, що заяви можуть якось вплинути на позицію G7 у цьому. І це зрозуміло, якщо прочитати комюніке. Трамп мав на увазі, що США можуть якось відмовитися від такого рішення, але сказане ним стосувалося тільки економічних питань.

 

А щодо України позиція Сполучених Штатів лишається незмінною: анексія Криму незаконна, G7 ніколи її не визнає, і це відображено в заяві. Так само незмінною лишається й позиція щодо важливості мінських домовленостей: Росія має припинити військову та фінансову підтримку бойовиків на Сході України. І я не бачу жодних змін у цьому питанні серед країн G7. Крім того, в Україні є Група підтримки послів країн G7, яка працює дуже активно. Під час наших зустрічей, а інколи вони відбуваються двічі на тиждень, обговорюються всі реформи. Думаю, ми зараз достатньо згуртовані, тож вам не треба хвилюватися щодо єдності країн G7 у питанні України.

З обранням Трампа президентом США американсько-японські відносини пожвавилися. Нині спостерігається поглиблення розбіжностей між країнами в питаннях торгівлі. Це може підштовхнути до нарощення економічної співпраці між Китаєм та Японією і перетворити останню на регіонального лідера. Чи здатне це вплинути на відносини між Токіо та Вашингтоном загалом? Або на альянс Японії та Сполучених Штатів у сфері безпеки?

— Відколи Трамп став президентом, маємо дуже добрі двосторонні відносини. Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе зустрічався з ним особисто вже сім разів, було також багато телефонних переговорів. Між двома лідерами склалася дуже тісна комунікація. Звичайно, у питаннях торгівлі нині ведеться дискусія, адже дехто запитує, чому Японія і далі експортує таку велику кількість товарів до Сполучених Штатів замість того, щоб імпортувати. Однак потрібно дивитися й на обсяги інвестицій. У США працює багато японських компаній і заводів. Тому треба зважати на економіку загалом. Внесок Японії в американську економіку надзвичайно великий. Тому я не дуже хвилююся щодо торгових питань.

Що стосується Китаю, то Японія зацікавлена в тому, щоб КНР ставала заможнішою та економічно успішнішою. Це може бути хороший сигнал для всього світу. Але ми вважаємо, що Пекін має вести бізнес прозоріше. Саме тому Японія нині працює над договором про створення зони вільної торгівлі для Азійсько-Тихоокеанського регіону, а також щодо ЗВТ із Китаєм та Південною Кореєю. Утім, навіть у такому випадку альянс США та Японії залишається ключовим чинником, адже саме це гарантуватиме стабільність у регіоні. Для Токіо дуже важливо зберігати міцний союз зі Сполученими Штатами, зокрема й через дії Північної Кореї.

 

Читайте також: Японія вирішила провести саміт з КНДР – ЗМІ

 

Нещодавно активно оговорювалися наміри прем’єр-міністра Сіндзо Абе внести зміни до Конституції країни й скасувати заборону мати власні збройні сили. Чи є в японському суспільстві та серед політиків бажання цих змін у нинішній безпековій ситуації?

— Японська Конституція була ухвалена у 1946 році. Відтоді минуло багато часу. Звичайно, ситуація у світі змінилася. Тому Сіндзо Абе вніс пропозицію, адже це найсприятливіший час для оновлення японської Конституції. Жодних обмежень у термінах тут немає. Щодо сфери безпеки та ст. 9 Конституції (стаття, що забороняє Японії мати збройні сили. — Ред.), то в нас уже є сили самооборони. І Абе досі вважає, що питання, на що саме мають розширитися повноваження сил самооборони, потребує обговорення. Якщо буде вирішено, що вони повинні займатися виключно обороною, тоді треба чітко сформулювати, що це означатиме. Якщо Східна Азія буде дестабілізована розвитком ракетної програми в Північній Кореї, то як саме ми зможемо реагувати на такі події? Абе запропонував активне обговорення змін до Конституції, бо саме уряд відповідальний за безпеку громадян, а ситуація вже не така, якою вона була 60–70 років тому. Поки що ми не знаємо, чи будуть зміни, однак пропозиції Абе зняли табу з цього питання. Тепер воно потребує обговорення в суспільстві. Принаймні японці зрозуміли його важливість. І ми зможемо побачити, чи буде консенсус стосовно змін до Конституції.

 

————

Сумі Шігекі народився у 1953 році. У 1977-му закінчив Університет Хітоцубаші, факультет комерції та менеджменту, у 1980-му — коледж Святої Катерини при Оксфордському університеті. У 1977-му почав працювати в Міністерстві закордонних справ Японії. З 1989 по 1993 рік — перший секретар постійної місії Японії при ООН. Із 1993-го по 1996-й — на різних посадах у Бюро зовнішньої політики. Із 1997-го по 2000-й — радник при постійній місії Японії при міжнародних організаціях у Женеві. З 2000-го по 2003-й працював у посольстві Японії в Таїланді. З 2005-го по 2008-й — посол при постійній місії Японії при міжнародних організаціях у Відні. З 2008-го по 2011-й — посол при постійній місії Японії при ООН. З 2011-го по 2014-й — Надзвичайний та Пов­новажний Посол Японії в Бахрейні. З вересня 2014 року і дотепер — Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні. Автор низки наукових публікацій.