"З 2004 року на нашому підприємстві почали видавати зарплату через банківські картки, а не на руки, як було до того. "Райфайзен банк аваль" обслуговував наші зарплати безкоштовно. З 2010 працівники банку почали переконувати нас, співробітників, переходити на інші тарифні плани обслуговування зарплатних карток – з щомісячним стягненням комісії", – розповів львів'янин Василь Штибель.
Люди не погодилися на такі умови, але з грудня 2011 року банк самостійно перевів обслуговування на платну основу, не повідомивши про це клієнтів у письмовій формі, як це передбачено угодами.
"Варто зазначити, що підприємство саме оплачує банку за обслуговування рахунків працівників, – наголосив Штибель. – Банк зазначає, що він надає низку додаткових послуг на платній основі. Але ніхто тих послуг не замовляв. Після переводу на платну основу я звернувся на гарячу лінію банку де мені сказали, що зміна тарифу законна. На скаргу у центральний Київський офіс банку мені теж відповіли, що все законно. Тоді подав скаргу у прокуратуру, де порадили звертатися до суду".
Також чоловіка дратувало, що, як він каже, банк видавав виписки складнозрозумілою сумішшю різних мов.
"Частина слів там написана українською, частина російською, а частина взагалі латинськими літерами. Українські слова з дивною транслітерацією, що подекуди доводиться читати по 5 хвилин. Звичайно, це створює незручності. Тому я в позовну заяву включив і вимогу надавати виписки рідною – державною мовою", – пояснює клієнт.
Після позову до суду керівництво центрального Львівського офісу банку запросило Штибеля на зустріч, щоб мирно залагодити цю справу.
"Працівник банку погодився перевести мене та всіх із підприємства, хто забажає, на безкоштовне обслуговування і повернути гроші, які банк стягнув. Але надсилати виписки державною мовою банк усе ж відмовився. Через це нам домовитися не вдалось. І суд постановив, по-перше – банк незаконно перевів мій рахунок на платне обслуговування, і по-друге – виписки мають надаватися українською мовою. Тоді банк подав апеляційний позов, але тільки стосовно питання мови".
Позивач розповів, що апеляційний суд поцікавився, чому банк використовує саме російську мову, а не гагаузьку чи мови інших нацменшин, але відповідь юрист банку надати не зміг.
"На запитання судді, чи має банк дозвіл на видачу інформації не державною мовою, юрист теж відповів негативно. Тож апеляційний суд залишив рішення першої інстанції у силі", – пояснив Штибель і додав: "Якщо завтра вони захочуть писати ієрогліфами, то я буду змушений вчити китайську, чи як?"
Як повідомлялось, у Всесвітній день прав споживача ВО «Не будь байдужим!», ініціативи «Дріжджі» та «И так поймут!» вручили антипремію найбільш послідовному українофобському закладу громадського харчування «Гнилий кабак-2012». Головну анти премію отримала мережа ресторанів «Муракамі». У п’ятірці українофобських закладів також – мережf «Танукі», «Козирна карта» кафе-кондитерська «Lollipop sweets» та ресторан «Шампань».
Читайте також: Ділова розмова. Міжнародні та вітчизняні компанії ігнорують україномовних споживачів