В березні 2020 року в Нідерландах розпочався очікуваний для українського (і не лише) суспільства процес – суд по справі щодо збиття літака малайзійських авіаліній рейсу MH17 над Донбасом у липні 2014 року. Гаазький окружний суд у судовому комплексі Схіпхол, поблизу Амстердаму, 9 березня розпочав перші слухання по цій трагедії, яка забрала життя 298 людей з різних країн. За попередніми оцінками судовий процес триватиме щонайменше п’ять, а може і більше років. Чим він закінчиться достеменно не відомо, однак перші слухання, які відбулися нещодавно вже дають можливість зробити перші попередні висновки.
Великі сподівання
Українці, так само, як і нідерландці, мали дещо перебільшені очікування стосовно процесу притягнення винуватих в трагедії МН17. Були надії, що ця справа розглядатиметься на майданчику Міжнародного суду ООН, що на лаві підсудних будуть як організатори, так і безпосередні виконавці з боку російської влади. Однак суд виявився лише місцевим, нідерландським. Тому щоб уникнути перекручень, варто наголосити на кількох принципових речах:
По-перше, розгляд справи МН-17 відбувається в межах законодавства Королівства Нідерланди, відповідно до національного кримінального кодексу та процесу через те, що РФ у 2015 році заблокувала рішення Радбезу ООН про створення Міжнародного трибуналу. Це не критично, адже процес в Нідерландах є лише початком тривалої судової епопеї, яка матиме продовження і на більш високому рівні. В подальшому з високою долею ймовірності можна очікувати нові звинувачення і нові суди, в тому числі в рамках міжнародного законодавства. Україна вже має процес проти РФ у Міжнародному суді ООН, і МН17 фігурує там, як дуже важливий епізод у цій справі.
Читайте також: MH17: Досить потурати безкарності Кремля
По-друге, звинувачення висунуті чотирьом особам відносно яких зібрана значна доказова база щодо їхньої можливої причетності до організації транспортування ЗРК «Бук-М1» з Росії на окуповані території Донбасу. На цій підставі розглядається їхня відповідальність за вбивство 298 пасажирів. Мова йде про колишнього «міністра оборони», так званої, «ДНР» Ігоря Стрєлкова (Гіркіна), його заступника Сергія Дубінського, голову так званого «ГРУ ДНР» Олега Пулатова та командира «розвідувального батальйону» квазіреспубліки Леоніда Харченка. Перші три особи є громадянами РФ, а останній – України. Однак, знову ж таки, це не означає, що суд обмежиться притягненням до відповідальності лише цих осіб. Цілком ймовірно, і про це неодноразово наголошувалося, що під час процесу можуть з’явитися нові свідки та винуватці трагедії, а тому суд може доповниться новими справами.
Перші висновки
Судовий процес по справі МН17 у березні проходив у два етапи 9-11 та 23 березня 2020 року, хоча мав тривати 9-13 та 23-27. Учасники судового процесу за цей час зробили те, що мали зробити – суд, прокуратура та адвокати висловили власні позиції по справі та подали відповідні запити та клопотання. Таким чином на поточний момент:
Суд прекрасно розуміється на чутливості даного процесу для нідерландської громадськості і націлений на цілком конкретний результат. Головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс засвідчив, що нідерландці дуже довго очікували на розгляд справи і розраховують на неупереджене рішення, яке чітко визначить винуватців. Від судді стало відомо, що понад 80 родичів загиблих рейсу МН17 вимагатимуть компенсацій. За словами Гендріка Стейнгаюса всі підозрювані належним чином були поінформовані про судовий процес. Є докази того, що вони ознайомилися з повідомленнями. При цьому повістку офіційно було передано лише одному з підозрюваних – Олегу Пулатову, інших, довелося інформувати про суд іншими каналами, в тому числі і через соцмережі.
Читайте також: Джеррі Скіннер: «Росія робить все для блокування розслідування справи МН17»
Сторона державного обвинувачення офіційно заявила про підозру чотирьом вищезазначеним фігурантам справи за двома статтями Кримінального кодексу Нідерландів – 168-ій (причетність до катастрофи літака, до 15 років тюремного ув'язнення) і 289-ій (вбивство, до 30 років в'язниці). Прокуратура підготувала короткий огляд стану розслідування, а саме: кого було допитано; які існують відео та аудіо докази; що зроблено для встановлення достовірності записів розмов; чи не йде мова про маніпуляцію доказами, а також стосовно того, які розслідування ще потрібно зробити у справі. Сторона обвинувачення показала також, що має належні та перевірені докази, які доводять вину обвинувачених.
Крім того, прокурори наголосили, що підозрювані не мають імунітету, як учасники бойових дій. Оскільки події, які мали місце на Донбасі «не були звичайною військовою операцією». Бойових дій під офіційною юрисдикцією держави не було. А дії з боку так званих «ДНР» не підпадають під норми міжнародного воєнного права.
РФ піддалася жорстким випадам з боку нідерландської прокуратури. Було констатовано, що Москва перешкоджала розслідуванню катастрофи малайзійського «Боїнга», шляхом «активних зусиль з протидії». Росія відверто гальмувала процес вручення обвинуваченим повісток до суду та відмовилася видати трьох своїх громадян причетних до катастрофи. Крім того, РФ вдалася до «цинічною дезінформаційної кампанії». Напевно, йшлося про численні «версії» катастрофи MH17, що їх росіяни висували останніми роками.
Через загрозу фізичної розправи з боку російських спецслужб, свідки у справі серйозно ризикують. Саме тому прокуратура засекретила їх, їм було присвоєно індивідуальні номери, за якими вони в подальшому проходитимуть в справі. Особливо важливим з них є свідок «M58», який є проросійським добровольцем, що приєднався до сепаратистів і охороняв перехрестя поблизу місця катастрофи МН17 в день трагедії. Він бачив пуск ракети та чув, що на місці були присутні російські військові та працівники ФСБ.
Жоден із обвинувачених на з’явився на березневі засідання. Лише інтереси одного – Олега Пулатова, представляла міжнародна група адвокатів (два голландських та один російський). При цьому представниця з РФ Олена Кутьїна, має в суді статус спостерігача.
З перебігу перших слухань стало зрозуміло, як діятимуть адвокати обвинуваченого в подальшому. Вони використали давно відомий прийом – ставили під сумнів представлені прокуратурою докази та перекладали відповідальність на Україну. Так, під час короткого виступу та подальших клопотань, адвокат Пулатова Сабіна тен Дуссхате спробувала наголосити на невинуватості свого підзахисного і перекласти всю вину на українську владу. При цьому вона повторила відомий наратив російської пропаганди, мовляв, Київ не закрив повітряний простір на сході країни і саме це стало передумовою трагедії. Однак прокурори були підготовлені до цього і одразу виказали протест, зазначивши, що дана обставина не є предметом розгляду поточної справи.
Крім того, нідерландські адвокати акцентували увагу на тому, що «державна прокуратура обрала занадто різкий тон своїми заявами про небезпеку, яка загрожує свідкам». А також зазначали, що «небезпека полягає у бажанні призначити винуватого та покарати його». Саме ці меседжі постійно поширюється в російських ЗМІ.
Наступним очікуваним кроком захисту стало клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (щонайменше 30 тис. сторінок). Були певні побоювання, що це стане інструментом для затягування процесу, адже для ретельної оцінки представленого обвинувачення та побудови захисту потрібен значний час. Однак в цьому питанні суд був категоричним – захисту надали часу лише до слухання, яке відбудеться влітку 8 червня 2020 року.
Родичі загиблих висловили задоволення тим, що державна прокуратура наважилася на такі заяви на адресу РФ. «Державна прокуратура вибила опору з-під усієї дезінформації з боку російської сторони», – прокоментував тоді пресі голова Фонду авікатастрофи рейсу MH17 Піт Плуг.
Форс-мажор
Судові слухання 23 березня були достатньо короткими через пандемію коронавірусу, яка поширюється Королівством Нідерланди. Кожну зі сторін представляла максимум одна людина. Окружний суд лише розглянув клопотання та запити, подані 9 та 10 березня і зазначив, що розгляд справи по суті продовжиться вже у червні 2020 року. Повністю відмовитися від цього засідання і продовжити розгляд у червні суд не міг, оскільки це би порушило юридичну процедуру (є певні вимоги щодо часу розгляду запитів) та могло б завадити продовженню розгляду в червні. Тому суд оприлюднив свої рішення щодо попередніх запитів та їхні обґрунтування.
Запити, які розглянув суд, стосувалися переважно доступу до різноманітних документів та матеріалів слідства для різних сторін процесу. Зокрема, суд надав Раді родичів загиблих доступ до повних версій багатьох документів справи, які вони не мали права дивитися раніше. Щоправда, їм не дозволять копіювати ці документи, але юристи родичів загиблих матимуть право обговорювати їх зі своїми клієнтами. Запити сторін процесу щодо додаткових розслідувань суд розгляне пізніше. Водночас суд попросив усі сторони процесу по можливості повідомити до 8 червня, які саме додаткові розслідування вони проситимуть.
Крім того, суд пропонував запровадити так званий «фазовий підхід» до розгляду справи, тобто розділити її на окремі фази. Але обговорити цю пропозицію 23 березня було неможливо, тому це питання теж перенесли на червень. Тоді ж суд вислухає всі можливі зауваження адвокатів і прокуратури. Засідання у справі в червня розпочнуть з виступу сторони захисту.
Вочевидь, ситуація з поширенням коронавірусу в Європі дещо вплине на судовий процес. Поки він триває згідно раніше визначеного плану, однак немає жодних гарантій, що ближче до літа ситуація не зміниться і захист не подасть клопотання до суду з проханням перенести засідання на більш пізній час з огляду на «труднощі у питання ознайомлення з матеріалами справи» чи «неможливістю своєчасно реалізувати попередні запити». Формальна підстава для цього є.
Читайте також: Справа МН-17. Старт судового процесу
Є також певні застереження стосовно уваги спільноти до процесу. Наразі весь інформаційний простір сьогодні заповнений новинами про пандемію, тоді як судовий процес в Нідерландах залишається «поза кадром». Це значить, що ризики затягування суду та вживання непередбачуваних кроків дещо зростають. Додає хвилювань в цьому контексті і той факт, що країни, які офіційно звинуватили РФ у причетності до збиття літака рейсу МН17 – Нідерланди та Австралія, зараз проводять консультації з РФ про відповідальність її як держави, і залежно від результатів тих консультацій – або буде якесь врегулювання, або, що не виключено, – окремий судовий процес. Є побоювання, що справа може бути похована в результаті якихось прихованих домовленостей. Як наслідок, винні особи уникнуть покарання за скоєний злочин, а Москва – подальшого притягнення до відповідальності.
Особливої уваги потребує можливість неправомірних дій з боку осіб зі сторони захисту обвинуваченого Пулатова, які допущені до матеріалів слідства. Немає гарантії, що окремі факти зі справи можуть потрапити до російських спецслужб, а надалі використані для формування фейків та здійснення інформаційних атак. В гіршому випадку це може поставити життя свідків під загрозу.
Водночас нідерландська громадськість та судова система в Нідерландах, дійсно націлені на те, щоб довести справу до логічного завершення. Нідерландці в своїй більшості прагнуть справедливості і розраховують, що суд, який в країні має достатньо високий рівень довіри, доведе справу до кінця. Важливим також є те, що про перебіг судового процесу офіційно повідомлені генсек ООН та президент Радбезу ООН. Це вказує на те, що суд в Нідерландах не носитиме виключно внутрішньодержавний характер і з високою долею ймовірності матиме продовження.