Суд не задовольнив клопотання про відвід суддів у справі про розстріли на Інститутській

20 Березня 2018, 13:46

Суд у вівторок, 20 березня, відмовив захисту екс-беркутівців у клопотанні про відвід суддів у справі про розстріли протестувальників на вул. Інститутській у лютому 2014 року. Про це повідомив кореспондент Тижня.

 

"Задоволення відводу є неприпустимим, оскільки є відмовою від правосуддя" – заявив головуючий суддя Сергій Дячук.

 

Він також зазначив, що ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

 

Зазначимо, що відповідне клопотання подав адвокат Стефан Решко. Він аргументував своє рішення тим, що в результаті судової реформи склалася ситуація, коли судді "потрапляють у залежність, зокрема від конкурсного оцінювання", яке мають проходити при переведенні у новостворені суди. За словами Решка, у результаті ліквідації районних судів президентом Петром Порошенком, яка відбулася наприкінці грудня 2017 року, Святошинський райсуд було ліквідовано, а замість нього має бути створений Четвертий окружний суд.

 

Захист екс-беркутівців також зазначив, що чинний склад суду, який розглядає провадження про розстріли на Інститутській, "може потрапити в залежність від цього кримінального провадження", оскільки, за словами адвоката, "подальша кар'єра може залежати від вироку", який судді ухвалять у "резонансному провадженні".

 

Натомість суддя Дячук наголосив, що ризики стосовно залежності є "ілюзорними, адже судді проходять оцінювання щодо графіку".

 

"Якщо ж говорити про можливість тиску на суд, то відкриті заяви про такий тиск можуть нівелювати спроби впливу на суддів", – додав він.

 

У свою чергу, прокуратура також виступила проти клопотання. Прокурори наголосили, що озвучені захистом ризики є "теоретичними". Водночас прокуратура повідомила, що не заперечує озвучені захистом недоліки судової реформи, які потребують вирішення.

 

Крім того, представник потерпілих Євгенія Закревська, коментуючи клопотання захисту колишніх спецпризначенців, заявила, що "за такою логікою, жоден із ліквідованих судів не може розглядати жодного провадження". За її словами, це є відмовою від правосуддя, що "не приспустимо". Однак вона також підтвердила недоліки судової реформи та вказала на необхідність їх вирішення.

 

Нагадаємо, у січні прокурор Роман Псюк під час судового засідання у справі про вбивство 48 протестувальників бійцями спецпідрозілу «Беркут» заявив, що Генеральна прокуратура РФ на запит ГПУ повідомила, що десятеро екс-беркутівців отримали російське громадянство, а ще двоє – тимчасовий притулок. В той же час, представник прокуратури не уточнював, про кого саме із розшукуваних спецпризначенців йдеться.

 
Як відомо, у травні 2016 року Святошинський районний суд Києва розпочав розгляд справи щодо п’ятьох колишніх бійців "Беркуту": Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури й Олега Янишевського.  Їх підозрюють у причетності до розстрілу 48 учасників Революції гідності на вул. Інститутській 20 лютого 2014 року. Колишніх спецпризначенців звинувачують у перевищенні службових повноважень, незаконному поводженні зі зброєю, умисному вбивстві, незавершених замахах на вбивство та перешкоджанню мирним зібранням.
 
Окрім того, ще понад 10 бійців «Беркуту», серед яких і безпосередній керівник затриманих  – Дмитро Садовник – підозрюваних у розстрілах мирних мітингувальників на Інститутській, перебувають у розшуку. За попередньою інформацією, частина з них переховується на території Росії. Зокрема – один з командирів «Беркута» Сергій Кусюк, якого 12 червня 2017 року бачили під час акцій протесту в Москві серед бійців ОМОНу.