Засідання по справі Луценка почалося з годинного монотонного бурмотання судді Анни Медушевської – у такий спосіб людина в мантії «вивчала» матеріали кримінальної справи щодо незаконного спостереження за водієм екс-заступника голови СБУ Володимира Сацюка Валентином Давиденком, якого підозрювали у причетності до отруєння Віктора Ющенка. «Сторінка 146… сторінка 158… сторінка 173… підсудний Луценко… порушення…»,– це все, що могли почути від неї присутні в залі засідання.
Зрозумівши, що її ніхто не слухає, Медушевська остаточно почала ігнорувати присутніх: «Підсудний Тарасенко не знаходиться на обліку у… – суддя зробила паузу, – еее… не знаходиться. На обліку». У кого саме не знаходиться на обліку підсудний Сергій Тарасенко, екс-працівник МВС, який проходить з Луценком по цій справі, як і ще один колишній міліціонер Олег Павленов, Медушевська так і не уточнила.
За таким правосуддям спантеличено спостерігали керівники місії Європарламенту на цьому процесі Пат Кокс та екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський, який, попри відмінне знання східнослов’янських мов, насамперед російської, схоже, не зрозумів з бурмотанням Медушевської жодного слова, і переважно споглядав власні черевики.
З сомнамбулічного стану присутніх у залі судового засідання вивели наполегливі вимоги Луценка долучити до матеріалів справи внутрішню інструкцію МВС щодо проведення оперативно-розшукової діяльності. У порушенні норм цього документа зокрема і звинувачують екс-міністра.
Розгублена Медушевська звернулася за підказкою до представників прокуратури – ті, після бліц-наради, змогли знайти виправдання. Посилання на дану інструкцію, за їхніми словами, міститься лише у мотивувальній частині обвинувального висновку проти Луценка, тому начебто долучати документ, на який екс-міністр збирався посилатися під час свого допиту, "немає сенсу".
Відтак і клопотання Луценка Медушевська відхилила, забувши, що будь-який документ, на який є посилання у обвинувальному висновку, обов’язково має бути долученим до матеріалів справи, інакше допити, судові дебати та інші дії в суді апріорі втрачають сенс.
Щоб хоч якось збити напругу, Медушевська оголосила коротку технічну перерву. Якраз у цей час сходами Печерського суду спускався легендарний суддя Родіон Кірєєв, який з моменту винесення ним вироку Юлії Тимошенко встиг погладшати кілограмів на двадцять. На привітання кореспондента Тижня він чомусь не відреагував…
Після перерви суд перейшов до одної з останніх стадій судового процесу – допиту підсудних. Медушевська зрозуміла, що допит Луценка може затягнутися не на один день, тож вирішила спочатку розібратися з «мінорними» підсудними: міліціонерами Тарасенком та Павленовим.
Останні показали себе типовими українськими правоохоронцями середньої ланки, які починали свій шлях «з низів»: прямі, безпосередні, зате цілковито переконані у власній правоті.
Павленов не втомлювався підкреслювати, що жодного порушення у справі водія Сацюка він з колегами не вчиняв. За його словами, усі дії слідчо-оперативної групи ґрунтувалися винятково на плані заходів, розробленому Генеральною прокуратурою, а саме слідчою групою у справі по отруєнню Ющенка на чолі з Галиною Климович.
Про останню Павленов розповідав суду, не гребуючи «смачними» висловами. «Їй (Климович – Ред.) не подобалося, що ми місяцями не можемо вручити повістку Давиденку, і вона назвала нас міліцейськими імпотентами», – сказав Павленов, викликавши сміх у залі.
Але жодного сміху не викликали слова Павленова про те, як на нього чинили тиск слідчі ГПУ. За його словами, прокурори вирішали використати стандартну для України схему: «або «здаєш» кого треба і йдеш, як свідок, або підеш підозрюваним»: «Як я можу дати вам свідчення, якщо я не можу нічого сказати?», – нібито запитував Павленов у них. На що Войченко (слідчий ГПУ по справі Луценка – Ред.), за його словами, відповів: «Ми вам скажемо».
Інший допитаний підсудний, Тарасенко, розповів аналогічну історію. Йому також пропонували стати лише свідком, а не підозрюваним, в обмін на обмовлення Луценка.
В будь-якій нормальній країні подібні слова підсудного стали б підставою якщо не для порушення кримінальної справи, то принаймні для проведення дослідчої перевірки. Але не в "Україні для людей", де на свідчення двох підсудних про тиск на них з боку правоохоронців (що є кримінальним злочином) досі не відреагували ані присутні в залі прокурори, ані прес-служба Генпрокуратури.
Під час допиту Павленова та Тарасенка Луценко неодноразово вимагав від суду долучити до матеріалів справи план дій слідства з розслідування справи щодо отруєння Ющенка – одного з базових документів, на яких ґрунтується обвинувачення. Натомість отримав від судді Медушевської лише попередження щодо порушення порядку у судовому засіданні.
До допиту самого Луценка справа так і не дійшла. Екс-міністр попросив Медушевську призначити наступне судове засідання на будь-який день, окрім наступного вівторка, бо саме тоді його повинні відвезти на медичний огляд. Напевне, Юрій Віталійович дарма про це згадав – бо наступне слухання Медушевська ніби зумисне призначила саме на ранок вівторка.