Нинішня правова система України викликає дедалі більше претензій з боку як громадян, так і міжнародних правозахисних інституцій. Загибель українців у відділках міліції, необґрунтовані кримінальні справи, покарання невинних і виправдання винуватців є не винятками, а правилом. Як засвідчують численні соціологічні опитування, більшість наших співвітчизників не довіряють міліції, судам і прокуратурі. Поки що всі ці явища викликають здебільшого мовчазне обурення поміж загалу. Чимало українців переконані, що вся правова система держави є корумпованою.
Однак це усвідомлення не приводить до якихось рішучих громадських дій, бо люди не знають, що і як можна тут зробити, а політичні партії нічого, крім демагогічних гасел, не пропонують. Влада з ранку до вечора через підконтрольні ЗМІ розповідає про свою «героїчну» боротьбу проти корупції, а її дедалі більшає. Мільйони громадян відчувають свою цілковиту правову незахищеність, бо на всі претензії до керівництва країни чують від нього цинічну відповідь: «Звертайтесь до суду!» Але спочатку треба створити незалежний від тієї-таки влади некорумпований суд, який служив би закону, а не майновим і політичним інтересам керівної верхівки.
Натомість повсякденна життєва практика громадян постійно доводить їм, що такого суду на сьогодні в Україні немає і найближчим часом не передбачається. Але бувають випадки, коли навіть у дуже терплячих українців може урватися терпець. І коли вже не можна обурюватися лише на власній кухні. Останнім часом на автошляхах України точиться справжня війна з боку високопосадовців, політиків, великих бізнесменів проти пересічних українців. Активну участь у ній беруть родичі цих представників привілейованої верхівки та вся правова система держави. Усе частіше сучасні «магнати» і «шляхтичі», ігноруючи елементарні правила дорожнього руху, створюють аварійні ситуації, внаслідок яких масово гинуть пересічні українці. Але практично немає випадків, коли б ці «діячі» несли адекватну відповідальність за загибель людей. Жодного покарання чи суто символічне покарання – ось сумне правило сучасної України.
Вітчизняна Феміда є такою ліберальною тільки щодо «поважних людей», а українець, який до цієї верстви не належить, не може розраховувати на підвищену гуманність юстиції. Де-факто в нашій країні діють дві системи правосуддя: для верхівки і для простого народу. Це є цілковитим запереченням фундаментальної правової засади – рівності всіх громадян перед законом, що нагадує феодально-станові правові системи середньовічних суспільств. На Заході перед законом відповідають найвищі чиновники та їхні родичі без будь-яких винятків, поліцейський за недотримання правил на дорозі може на загальних підставах покарати прем’єр-міністра чи за інші порушення доньку президента (як сталося з Челсі Клінтон).
Це породжує в масовій свідомості України те, що називають демонстраційним ефектом. Бо громадяни схильні вважати нормою ту ситуацію, що склалася на Заході, а не ту, що де-факто панує в їхній країні, й не можуть зрозуміти, чому їх змушують жити фактично у феодальній державі з вельми архаїчними уявленнями про юстицію (справедливість).
Абсолютно не вірячи у вітчизняну «юстицію» та її здатність судити, не дивлячись на майновий стан громадянина та на його причетність до влади, народ почав самостійно здійснювати правдиве правосуддя на місці. Дедалі більше вітчизняних ЗМІ повідомляють про те, що українці в різних містах і селах, ставши свідками загибелі людей унаслідок злочинного нехтування правилами дорожнього руху з боку «магнатів» і «шляхти», вчиняють над ними самосуд. Такі випадки свідчать про цілковитий крах правової системи України, коли пересічним громадянам доводиться перебирати на себе її основні функції. А це змушує згадати суд Лінча.
У період опанування Дикого Заходу в США у ХІХ столітті простим американцям доводилося самим карати злочинців через об’єктивні умови, які юристи називають непереборними чи нездоланними обставинами. Адже тоді з тими шляхами сполучення було дуже важко з Вашингтона та навіть центру штату юридично відреагувати на численні події в різних куточках якоїсь Невади чи Техасу. Але в сучасній Україні таких об’єктивних умов немає, і суд Лінча тут можна пояснити лише нездатністю чи небажанням влади створити справді цивілізовану демократичну правову систему, бо є підстави вважати, що наявна система «юстиції» її цілком влаштовує. Але вона не влаштовує українське суспільство, котре за нинішньої безвиході перебирає на себе деякі функції держави, зокрема й силові.
Американське прислів’я стверджує: «Бог створив людей вільними, а полковник Кольт зробив їх рівними», маючи на увазі, що за допомогою стрілецької зброї системи Кольта навіть слабка фізично людина може легко впоратися з будь-яким здорованем. Дуже не хотілося б, щоб єдиним засобом відновлення юстиції в Україні став винахід полковника Кольта.
Хто вважає, що я перебільшую, нехай згадає феномен «приамурських партизанів» у Росії, коли прості люди розпочали збройну боротьбу проти безкарної сваволі російської міліції.