Європейський суд ухвалив рішення про незаконність санкцій Ради Євросоюзу щодо колишнього народного депутата від "Партії регіонів" Сергія Клюєва. Про це повідомила прес-служба Суду, пише "Європейська правда".
Як зазначається, рішення винесене за скаргою, поданою Клюєвим ще у 2015 році – вона стосувалася санкцій, які діяли до березня 2016 року. Водночас під час розгляду скарги до неї додали документи з нових санкційних хвиль, у тому числі запроваджених у березні 2017 року.
"Підстави санкційних обмежень за цей час не змінилися – народний депутат Сергій Клюєв, брат екс-голови адміністрації президента Андрія Клюєва, перебував під економічними обмеження (заморожування активів в ЄС) через подання Києва про "зловживання публічними коштами", – йдеться в повідомленні.
Однак Суд наголосив, що обмежувальні заходи можуть накладатися лише на тих посадовців, які "ідентифіковані як відповідальні" за незаконне привласнення коштів держави. Так, у Суді ЄС вважають, що Рада Європейського Союзу, накладаючи санкції, мала перевірити, наскільки обґрунтованими є звинувачення на адресу конкретної особи. Тому, на думку суддів, є підстави для "сумніву в адекватності доказів", які українська влада передавала Євросоюзу.
"Суд дійшов висновку, що Рада вчинила очевидну помилку в оцінці, вважаючи, що вона не повинна брати до уваги докази та аргументи, надані Клюєвим, незважаючи на той факт, що ці докази та аргументи могли викликати сумнів у достовірності наданої Україною інформації. При цьому санкції, які діяли у 2015-2016 роках, не були скасовані даним рішенням, оскільки у ті роки Сергій Клюєв не подавав до Ради ЄС ті заперечення, які він надав у 2017 році", – зазнається в повідомленні.
Попри те, що рішення ухвалене щодо діючих санкцій, їхня чинність не буде автоматично скасована, оскільки Рада ЄС має час на апеляцію.
У виданні додали, що за останні роки Суд Європейського Союзу неодноразово ухвалював рішення про скасування санкційних обмежень, запроваджених проти колишніх посадовців. Однак це рішення стало першим, коли під сумнів поставлені нині діючі санкції. Крім того, наголошується, що відповідне рішення ставить під загрозу продовження санкцій проти інших посадовців, чию вину Україна досі не довела.
Нагадаємо, 28 січня 2016 року Верховна Рада підтримала подання Генеральної прокуратури України на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт народного депутата Клюєва. Клюєв підозрюється в скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.190 (шахрайство), ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч.2 ст.364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України. У 2015 році він втік з України.