Печерський райсуд задовольнив клопотання слідчого Генпрокуратури та дозволив затримати депутата Ради сьомого скликання Андрія Пінчука у справі про закони, які були ухвалені 16 січня 2014 року. Про це інформує прес-служба ГПУ.
"Генеральною прокуратурою України проводиться розслідування кримінального провадження, розпочатого за фактом організації та проведення 16 січня 2014 року голосування у Верховній Раді України за законопроекти, спрямовані на перешкоджання проведенню мирних акцій протесту. В ході досудового розслідування цього кримінального провадження 03 березня 2015 року колишньому народному депутату України та члену Лічильної комісії Верховної Ради України А. Пінчуку повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 , ч. 2 ст. 366 КК України", – йдеться у повідомленні.
У ГПУ встановили, що Пінчук, будучи членом Лічильної комісії Верховної Ради України, спільно з іншими народними депутатами України, підписав протокол, яким надано статус офіційних документів законам, що нібито були прийняті 16 січня.
Також у слідства є докази, якими підтверджується, що за прийняття вказаних законів голосувала меншість від конституційного складу Верховної Ради України.
"Печерським районним судом 31.03.2015 задоволено, погоджене прокурором, клопотання слідчого Генеральної прокуратури України та надано дозвіл на затримання А. Пінчука з метою приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою", – наголошується у повідомленні.
Нагадаємо, 16 січня 2014 року Верховна Рада ухвалила низку законів без обговорення шляхом підняття рук. Тексти деяких законів стали доступні лише після того, як депутати за них проголосували. У фракції Партії регіонів вказали на те, що опозиція перешкоджала нормальному голосуванню. Тим часом, опозиція заявила, що закони ухвалені з порушеннями регламенту, а їх суть охарактеризувала як "державний переворот". Наступного дня президент Віктор Янукович підписав ці закони.
Серед них – закон Олійника-Колесніченка, згідно з яким, зокрема, визначено порядок реєстрації та функціонування громадських організацій – "іноземних агентів"; введено кримінальну відповідальність за наклеп і екстремістську діяльність, а також за втручання в роботу інформаційних ресурсів органів держвлади; посилено кримінальну відповідальність за масові заворушення, блокування та захоплення будівель тощо.
Ухвалення цих законів викликало негативну реакцію західних політиків та офіційних осіб, а також міжнародних правозахисних організацій. Крім того, вони викликали хвилю силових протистоянь протестувальників і силовиків МВС.
У січні 2015 року Рада скасувала "закони 16 січня".