Намібія – одна з найменш густонаселених африканських країн. Її людність налічує лише 2,1 млн осіб, хоча за територією держава більша, ніж Україна. Тут можна їхати авто цілісінький день і не побачити жодної будівлі, та й зустрічних машин за весь час виявиться дві-три. Незаймані простори й відсутність великих промислових підприємств зберігають чудові умови для дикої природи. Фактично Намібія – це щось на кшталт великого заповідника. Слони, жирафи, зебри, антилопи трапляються на кожному кроці. Часом доводиться подовгу сигналити, аби стадо безтурботних спрингбоків чи родина з кількох жирафів зійшли з траси й дозволили автомобілю проїхати. Намібію заслужено вважають однією з найкращих на континенті країн для «зеленого» туризму.
Читайте також: Як ми шукали левів і ледве втекли від слонів
ФЕРМА-ПРИТУЛОК
За 200 км на північ від Віндгука, столиці держави, є містечко Отживаронго. Фактично це одна вулиця з автозаправкою, супермаркетом, двома гестхаузами й кількома житловими будинками. Відразу за Отживаронго ґрунтова дорога повертає на схід і через 44 км впирається у вивіску «Фонд збереження гепардів» (Cheetah Conservation Fund). «Колись тут була скотоферма, – розповів мені працівник установи Чарльз Ґаїнгоб, – але згодом власник, перейнявшись долею тварин, переробив її на дослідний центр».
«Ми не розводимо гепардів. Ці коти майже не розмножуються в неволі, – веде мову далі Чарльз. – У нашій фундації утримують звірів, які з певних причин не можуть жити на волі. Котрогось із них поранили фермери чи збила вантажівка, а іноді нам приносять кошенят, мати яких потрапила в пастку й загинула. Ми не можемо навчити малюків полювати (на це здатна лише самиця), і гепарди залишаються в нас. Звірі не сидять у клітках. Їм відведено чималу територію, де вони вільно рухаються. Науковці мають змогу досліджувати хижаків в умовах, максимально близьких до природних».
Гепард, як відомо, – найпрудкіша тварина на Землі. Цей представник котячих створений для швидкості: в тілі немає підшкірного жиру, маленька голова, округлі вуха й важкий хвіст мовби навмисне спроектовані для найкращого аеродинамічного обтікання. Гепард – єдиний кіт, що не втягує кігтів. Вони повинні бути завжди напоготові до спурту. Крім того, у скелеті цього знаменитого бігуна відсутні ключиці. Кістки передніх лап кріпляться до решти кістяка лише м’язами (коли тварина лежить на землі, плечі майже торкаються одне одного). Завдяки цій особливості гепард здатен повертати й маневрувати на дуже великих швидкостях.
На відкритій місцевості дорослий звір розвиває швидкість 105–110 км/год (і з нею може промчати 300–400 м). Цього достатньо, щоб за лічені секунди наздогнати будь-яку антилопу. Щоправда, за такий темп доводиться розплачуватися. Під час спурту серце гепарда не встигає виштовхувати кров. Як наслідок – її температура зростає від 37° до немислимих 41°! Наздогнавши жертву, плямистий переслідувач збиває її з ніг, перекушує горлянку, після чого мусить добрячих півгодини відлежатись – охолонути. У цей час тварина абсолютно безпорадна, настільки втомлена, що не може відстояти своєї здобичі. З цього часто користаються леви, гієни, леопарди, шакали й навіть хижі птахи.
Читайте також: Пішки понад Амазонкою за два з гаком роки
ЗАРЯДКА ДЛЯ КОТЯЧИХ
Щоб звірі не закостеніли, працівники фонду влаштовують для своїх підопічних регулярні пробіжки, так звані cheetahs running, «біги гепардів». Кожен охочий, заплативши 400 намібійських доларів (приблизно 410 грн), може долучитися до дійства. Воно відбувається лише раз на день (якщо немає дощу), рано-вранці. На територію, якою ганяють тварин, допускають не більше ніж чотири-шість осіб. Правила поведінки під час безпосереднього контакту з гепардами прості: не присідати (завжди бути вищим за кота) й – найголовніше – не бігти.
Відомо, що інстинкт примушує цих котячих переслідувати рухомий об’єкт. Байдуже, який саме. Тож за відсутності антилоп ним може бути… звичайна ганчірка. Клапоть тканини прив’язують до довгої мотузки, яку пропускають крізь спеціальні кільця, вкопані в ґрунт. Кінці останньої з’єднують, після чого її запускають у спеціальний апарат, який тягне її з великою швидкістю. Мотузка, наче змія, суне землею, разом із нею по траві прошмигує ганчірка, привертаючи увагу гепардів. Ті, підкоряючись інстинкту, починають переслідування.
Набігавшись, тварини влягаються на моріжок і відпочивають. Якщо після гонитви вони в доброму настрої, відвідувачам дозволяють їх погладити. Це буває не вельми часто. Про свій внутрішній спокій гепард повідомляє так само, як і свійська кицька: мурчанням (щоправда, значно голоснішим). Гепарди – єдині з великих котів, які вміють муркотіти.
У світі цих звірів лишилося близько 12 тис. (в Азії вони зникли ще в 1960-х). Для порівняння: леопардів існує майже 40 тис., а левів – 120 тис. із гаком. Учені побоюються, що вимирання цих бігунів завдасть непоправної шкоди всій екосистемі. Річ у тім, що гривасті «царі», як і гієни та багато інших начебто хижих тварин, – вельми посередні мисливці. Успішність полювання левів оцінюють як 1:10. Себто лише єдине полювання з десяти закінчується вдало. Живлячись тільки своєю здобиччю, вони давно поздихали б із голоду. Ці велетні, як і гієни, їдять переважно падло.
Гепарди – значно кращі ловці. Вони наздоганяють обрану жертву в дев’яти випадках із десятка. Ось тільки після шаленого пришвидшення не мають сил за неї боротися. Крім того, через особливу будову зубів їдять тільки нутрощі (серце, шлунок, печінку), а самої туші не чіпають. Таким чином, ці хижаки мимоволі «підгодовують» багатьох інших представників фауни, і їхнє зникнення майже напевне спричинило б вимирання видів, які пожирають мертвечину.
ЯК РОЗРІЗНИТИ ГЕПАРДА Й ЛЕОПАРДА?
Ці коти практично однакові за розмірами й тілобудовою. Основною відмінністю є чорні плями на шкурах. У гепарда вони суцільні, у леопарда – на спині – у вигляді кружалець. Якщо ж немає змоги роздивитися хребет хижака, дізнатися, хто перед вами, допоможе писок. Гепард – денний мисливець. На його морді чітко видно дві чорні смуги, що тягнуться від очей до кутиків рота. Їх називають «слідами від сліз». Ці відзнаки захищають очі від сонячного блиску, здатного засліплювати звіра під час полювання. Леопард полює лише вночі, тож таких ліній на морді не має.
ЩО ЩЕ ПОДИВИТИСЯ?
Можна порадити відвідати пустелю Наміб із дюнами 300-метрової висоти, каньйон Фіш-Рівер – другий за величиною після Великого у США, національний парк «Етоша», національний парк «Берег Скелетів», метеорит Гоба та алмазні копальні.
Читайте також: Бумеранг повертається