Українська мова за кількістю носіїв належить до першого десятка європейських мов. Це непоганий показник. Перед нами Німеччина, Італія, Іспанія… Гарне сусідство. Але цей параметр мало що пояснює. І точно не гарантує сплеску книговидання в Україні. Низький рівень життя й низька купівельна спроможність населення опосередковано впливають і на престиж самої мови.
Наші громадяни нерідко вивчають російську чи польську, а згодом і переходять на ці мови, адже вони здаються їм економічно привабливішими. Масштаб, себто розмір, має значення. Ринок Москви в багатьох категоріях більший за український. Проте ринок Нью-Йорка більший за російський — і про це не варто забувати, коли плануємо свої горизонти. Та попри всі труднощі, в нас досі залишається шанс налагодити власний видавничий ринок, який налічує 40 млн носіїв мови. Свого часу поляки здолали цей шлях, хоча стартові умови в них були кращими: Польща історично одномовна країна, на відміну від України.
Читайте також: Екосистема креативності
Згідно з дослідженнями Національної бібліотеки Польщі, показники читання у країні в останні роки зростають. У 2020-му рівень читання книжок у наших західних сусідів, як зазначено у звіті, був найвищим за останні шість років. У цьому самому звіті також вказано, що близько 33% респондентів не мають удома жодної книжки.
На Польщу припадає майже 3% європейського видавничого ринку, а населення країни становить 7,5% від загальної кількості населення Європейського Союзу. Отже, можна припустити, що польський книжковий ринок (див. «Статистика польського книжкового ринку») повинен мати тенденцію до зростання, попри нинішню стагнацію, яка розпочалась у 2011 році.
Читайте також: Спільні координати
Однак ринок досі надто сконцентрований. Група з майже 300 суб’єктів господарювання контролює майже 97% книговидання. Приблизно 600—700 видавництв продукують понад 10 книжок на рік. За підрахунками Biblioteka Analiz, приблизно 230 видавництв отримали оборот понад €220 тис. і приблизно 120 з них отримали оборот, що перевищує €441 тис. у 2019 році. Більшість інших зареєстрованих видавців видали лише дуже обмежену кількість книжок і не беруть участі у видавничому ринку.
Польський ринок упродовж п’яти років переживав падіння, і лише у 2019-му йому вдалося відіграти 4% завдяки найбільшій події року в країні: Нобелівську премію з літератури здобула Ольга Токарчук. Wydawnictwo Literackie в період від жовтня 2019-го до липня 2020 року надрукувало 1,37 млн книжок. Також було продано 62 тис. електронних примірників, 40 тис. електронних аудіокнижок та 18,6 тис. аудіокнижок на CD. Інтерес до читання також підвищила екранізація серіалу «Відьмак», заснованого на фантастичних романах Анджея Сапковського.
За різними експертними оцінками, український книжковий ринок оцінюють у 2,5—3 млрд грн. Загальна кількість виданих книжок у 2019 році становила 24416 назв. Наша статистика видається цілком на рівних, але є одне «але», як казав класик. Ручний метод підрахунку книжок, які надсилають видавці до Книжкової палати України, фіксує тільки кількість виданих назв книжок і брошур, що аж ніяк не свідчить про ринок.
Читайте також: Пацієнт радше мертвий
Експертна оцінка кількості ринкових назв сучасних книжок зросла за останні п’ять років, проте все одно не перетинає позначку у 2000—3000 позицій. Для того, щоб краще зрозуміти кількість, необхідно оцифрувати збір даних про нові книжки. А насамперед — осучаснити асортимент виданих книжок, щоб читач міг першим ознайомитися зі свіжими новинками від українських та іноземних авторів.
Проте найразючішою відмінністю в порівняннях України та Польщі є кількісь книгарень. У наших сусідів їх удесятеро більше. І тут є над чим замислитися: стаціонарна офлайнова книгарня викликає емоцію та бажання придбати книжку. Цей попит можна потім реалізовувати через онлайнові канали та супермаркети, але без зростання кількості книгарень сподіватися на прогрес у промоції читання не варто.