Наслідком впровадження Стратегії розвитку читання на 2021 – 2025 роки в Україні має стати, зокрема, збільшення середнього накладу ринкової книги з 700 до 3500 примірників та відкриття 150 – 170 книгарень і точок продажу книжок на рік. Про це йшлося 7 липня під час слухань Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики "Читання як життєва стратегія".
"Розроблення Стратегії розвитку читання зумовлено необхідністю кардинальних змін у підходах до промоції читання як усвідомлено обраної дозвіллєвої, освітньої практики та практики саморозвитку", – зазначають на сайті комітету.
Презентуючи проєкт Стратегії, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль підкреслила, що кількість регулярних читачів в Україні (читають принаймні раз на тиждень) становить 27%. Для порівняння, в Німеччині цей показник становить 50%, а в Італії – 56%. 2020 року 66% українців не придбали жодної книги, а 38% – жодної не прочитали.
Крім того, 2020 року відбулося скорочення книжкових накладів на 32%, зачинилося 48 книгарень з 222 активних, а на душу населення було видано 0, 28 ринкової книжки.
Крім того, значну увагу Олександра Коваль звернула на проблему книжкового піратства. За експертними оцінками, втрати галузі через піратство щорічно становлять 30 млн доларів. У скрутній ситуації опинилися й українські бібліотеки. Так, до бібліотечних фондів щорічно закуповується близько 700 тис. книжок, коофіцієнт оновлення фондів становить 0,6%, водночас норматив – 5%.
Читайте також: Потреба книжкової революції
Щоб змінити цю ситуацію, проєкт Стратегії розвитку читання пропонує організовувати навчальні програми на користь читання, розвитку критичного мислення та креативності, здійснювати промоційні кампанії, програми та заходи, видавати стипендії на написання творів та гранти на видавання книжок, підтримувати літературні конкурси та премії, навчати бібліотекарів, освітян та гравців ринку, запровадити курс креативного письма у системі освіти та поповнювати бібліотечні фонди щорічно на 5%. Крім того, для стимулювання споживчого попиту плануюють видавати сертифікати на безкоштовне отримання книжок за власним вибором. Насамперед сертифікати пропонуватимуться 14-річним підліткам, адже саме у цій віковій категорії кількість читачів стрімко зменшується, а також – батькам новонароджених дітей, аби ті з наймолодшого віку виростали в книжковій атмосфері. За підрухунками, виконання програми у 2022 році потребуватиме бюджету мінімум 679 млн грн.
Міністерство культури та інформаційної політики розраховує, що результатами впровадження Стратегії стануть такі показники:
- кількість регулярних читачів серед дорослих (46%) зростає до 51%;
- збільшиться загальна кількість читачів віком 18-24 роки на 5%;
- частка респондентів, що обирають українську мову для читання книг, збільшується з 32 до 40%;
- кількість дітей, які ніколи не читають книжки (18%), зменшується до 15%;
- збільшується частка щоденних читачів серед старших підлітків (14–17 років) з 21% до 25%;
- в Україні щороку видається 1 ринкова книжка на душу населення;
- збільшується середній наклад кожної назви загальнодоступної ринкової книги з 700 до 3500 примірників;
- в Україні з’являється 150–170 книгарень і точок продажу на рік;
- оновлюються 1000 публічних та 1000 шкільних бібліотек-хабів.
Зважаючи на усі проблеми галузі, учасники комітетських слухань рекомендують органам влади ухвалити низку рішень, серед яких, зокрема, внесення змін до Податкового кодексу України в частині, що стосується звільнення від оподаткування прибутку суб’єктів видавничої справи на період з 2021 до 2025 рік, а також розробка та ухвалення відповідних змін до законів України "Про
авторське право та суміжні права", "Про захист прав споживачів", "Про електронну комерцію" з метою посилення, аж до кримінальної відповідальності, за виготовлення та реалізацію контрафактної книжкової продукції і поширення піратського літературного контенту в національному сегменті мережі Інтернет.
Читайте також: Ті самі питання
Так, народний депутат від "ЄС" Микола Княжицький зазначив, що необхідно обмежувати ввезення продукції з країни-агресора, особливо, якщо йдеться про контрабандну продукцію. Депутат переконаний, що великою проблемою є значна кількість російських книжок в українських книгарнях, адже вони гальмують розвиток українських видавництв.
Водночас народний депутат від "ЄС" Володимир В'ятрович наголосив, що потужний і самодастатній український книжковий ринок може відбутися тільки як ринок українською мовою. Тому відшкодування орендної плати книгарням має відбуватися саме на основі продажу книг українською. На думку В'ятровича, це відшкодування має становити 20%. Також нардеп додав, що сертифікати для безкоштовного отримання книжок мають видаватися виключно на книжки, видані в Україні українською мовою.
Крім того, Комітет рекомендує розробити відповідні зміни до Митного кодексу України в частині, що стосується операцій із завезення імпортованого поліграфічного обладнання та технологічних матеріалів, які не виготовляються в Україні, призначених для друку та виготовлення книжкової продукції, передбачивши звільнення цих операцій від ввізних мита та ПДВ терміном на 5 років.
Важливим пунктом проєкту Рекомендацій є дозвіл на роздрібну торгівлю книжками як товарами першої необхідності під час локдаунів поряд із торговельними підприємствами з продажу продуктів харчування, санітарно-гігієнічної продукції та аптеками.
За попереднім планом, органам місцевого самоврядування необхідно буде передбачити кошти для реалізації Стратегії розвитку читання на 2021- 2025 роки в обсягах до 3% від місцевих бюджетів.
Читайте також: Як книгарня «Є» оцінює ситуацію на книжковому ринку України та в чому бачить шлях до вирішення проблем
Також під час слухань неодноразово наголошувалось, що втілювати Стратегію необхідно комплексно, інакше вона не буде дієвою.
Водночас у коментарі Тижню народна депутатка від "ЄС" Софія Федина зауважила, що, окрім комплексності, важливою умовою для запуску Стратегії є відповідна воля керівництва держави.
"Необхідно, щоб керівництво держави розуміло взагалі, про що йдеться, і усвідомлювало важливість запровадження такої комплексної програми книгочитання. Якщо люди, які хизуються тим, що за своє життя не прочитали жодної книжки, очолюють державу, якщо на чолі держави стоять люди, яким “какая разніца”, то ми маємо з цим проблеми. З одного боку, дуже добре, що ці комітетські слухання відбулися, що є цей проєкт Стратегії, але з іншого боку, я пригадую, як декілька разів на рік ми важко боролися, аби Українському інституту книги залишили хоча б якесь фінансування. Це означає, що тут йдеться не про стратегію, а про елементарне виживання інституції. Тому найголовніше – це воля керівництва держави. Далі при бажанні можна одразу знайти кошти. Як я сьогодні на слуханні говорила, у нас якісь дивні гроші мільярдами видаються на ДБР, СБУ, МВС, Генпрокуратуру, пів мільярда тільки на Офіс президента. Насправді, коли держава посилює репресивну машину, це означає, що вона більше ніяк з людьми не може налагодити комунікацію. Тому зараз критично важливо, аби хтось у владі зрозумів, що для налагодження комунікації треба навчати, спонукати людей читати, аналізувати, а отже, в результаті, думати. Коли суспільство буде думаючим, тоді менше проблем виникатиме з правоохоронною системою", – розповіла Софія Федина.
Парламентарка зазначила, що до 14 липня приймаються пропозиції до проєкту Рекомендацій. Вже 14 липня відбудеться засідання Комітету, на якому ці рекомендації будуть затверджувати. Далі всі матеріали направлять до Кабінету Міністрів України. І там, на думку Федини, почнеться головна проблема.
"Але якщо врахувати, що уряд не самодостатній, то головна проблема буде в Офісі президента. З власного досвіду скажу, що якщо громадськість активно порушуює тему, тоді президент звертає на неї увагу і дає меседжі, співзвучні громадськості. Тому якщо ми хочемо впровадити цю Стратегію, ми, як громадяни, як люди, які пишуть блоги, щось стрімлять, щось публікують, займаються громадським активізмом, маємо дуже активно констатувати цю позицію", – додала нардепка.
До участі в слуханнях Комітету, крім народних депутатів, були запрошені представники міністерств, зокрема Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Міністерства освіти України, відомств, державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова", Українського інституту книги, книговидавці та книгорозповсюджувачі, представники бібліотечної сфери тощо.