Останні тижні багаті на події та новини в галузі аграрної політики в Європейському Союзі. Насамперед триває процес затвердження кандидатури комісара Європейської комісії, який буде керувати генеральним директоратом із сільського господарства в новому складі ЄС (якщо всі етапи затвердження пройдуть успішно). І якщо спочатку його кандидатура отримувала позитивні загальні відгуки від різних стейкхолдерів аграрного сектору Євросоюзу, то після раунду письмових відповідей представника Люксембургу Крістофа Гансена на запитання членів Європейського парламенту голоси принаймні з боку харчової промисловості змінили свою тональність.
Основна причина стурбованості економічних акторів, які працюють у сфері виробництва харчових продуктів і представляють відмінні від первинного сільськогосподарського виробництва сектору аграрного й продовольчого комплексу (АПК) — занадто великий фокус на сільському господарстві й ігнорування питання продовольства.
Ключові асоціації, які представляють інтереси виробників харчових продуктів різних країн ЄС, заявили, що відповіді кандидата на посаду комісара з питань сільського господарства й продовольства мали б містити більше інформації щодо конкурентоспроможності й стійкості саме харчової промисловості ЄС, яка також постає перед економічними чи регуляторними викликами. У письмових відповідях Крістофа Гансена на запитання євродепутатів, які зайняли дванадцять сторінок, харчова промисловість згадана лише раз. А оскільки основна частина цієї галузі ЄС представлена малим і середнім бізнесом, він теж потребує уваги від профільного комісара Єврокомісії в таких питаннях, як стимулювання інвестицій в інноваційні технології, витрати на енергію, фінансування й кредитування, а також зменшення регуляторного тиску тощо.
Основним своїм завданням як профільного єврокомісара Крістоф Гансен уважає посилення ринкових позицій фермерів і їхньої переговорної сили у відносинах із ритейлом. Це містить потенційний перегляд Директиви про недобросовісні торговельні практики (UTP), ухваленої у квітні 2019 року. Прикро, що до сьогодні цю директиву майже не впровадили на національних рівнях, і ситуація в різних країнах — членах ЄС дуже різна щодо імплементації регуляцій, передбачених директивою. Тому питання усунення дисбалансу ринкової ваги в ланцюгах постачання продовольства буде пріоритетним у порядку денному нової Єврокомісії. Але питання, чи зможе новий агрокомісар вправно утримувати баланс між різними групами інтересів — від фермера до супермаркету, досі відкрите й буде чи не найскладнішим викликом у його роботі.
Окремим пунктом розчарування деяких стейкхолдерів аграрного ринку ЄС стала відсутність у згаданих відповідях зобов’язань щодо подальшої розбудови сталих продовольчих систем, яка була основним пунктом стратегії ЄС «Від ферми до виделки» (From Farm to Fork). І це не єдиний пункт відкату амбітної зеленої агенди Європейської комісії та президентки Урсули фон дер Ляєн.
Нещодавно стало відомо, що Єврокомісія після довгих дебатів і обговорень оголосила про рішення відтермінувати на рік (30 грудня 2025 року для великих компаній і 30 грудня 2026 року для мікро- і малих виробників) старт запровадження Регламенту ЄС щодо знеліснення й деградації лісів (EUDR), а саме цей регламент є одним зі знакових маяків Зеленого курсу ЄС в аграрній сфері.
Загалом більша частина ініціатив, заявлених у пакеті стратегії сталого аграрного сектору «Від ферми до виделки» 2020 року, так і не були запроваджені станом на середину 2024 року, а це означає, що їх мають перенести в робочий план уже нової Комісії для їх опрацювання. Але контроверсійні пропозиції, які викликали багато критики від різних учасників ринку, як-от регуляція щодо пестицидів або ж згаданий регламент щодо знеліснення, буде непросто просувати далі, ураховуючи зміни в складі Європейського парламенту й все більшу поляризацію в секторі загалом.
На тлі таких тривожних дзвіночків для президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн як великий успіх в аграрній сфері святкувався звіт так званого Стратегічного діалогу щодо аграрної політики ЄС, який опублікували на початку вересня 2024 року і який, на перший погляд, заспокоїв як незадоволених фермерів, так і схвильовані неурядові організації, і міг слугувати збалансованим базовим документом для подальшої законодавчої роботи. Фінальний документ Стратегічного діалогу містить багато визначальних для Спільної аграрної політики ЄС (САП ЄС) пунктів, починаючи з посилення ролі фермерів в агропродовольчих ланцюгах і закінчуючи питаннями удосконалення практик сталого ведення сільського господарства, включно з розробкою термінових, амбітних, але реалістичних кроків на всіх рівнях, які гарантуватимуть, що аграрний сектор не лише забезпечує продовольчу безпеку, а й сприяє захисту та відновленню клімату, екосистем і природних ресурсів, включно з водою, ґрунтом, повітрям, біорізноманіттям і ландшафтом.
Але вже менш ніж за місяць головна асоціація фермерів ЄС Copa-Cogeca заявила, що вкрай незадоволена наслідками стратегічного діалогу й взагалі пропонує переходити в питаннях сільського господарства до повільніших і прозоріших форматів перемовин та консультацій, і вважає неправильним, що з 29 учасників Стратегічного діалогу лише 4 представляли безпосередньо фермерів.
Читайте також: Агросектор України: як стати невіддільною частиною внутрішнього ринку ЄС
Деякі національні організації агровиробників країн — членів ЄС також висловилися досить стримано, тому що цей процес ініціювали як реакцію на протести фермерів по всьому ЄС, а отже, наслідки мають працювати для фермерів у першу чергу. Понад те, представники Польщі, Чехії, Словаччини й Угорщини в Copa-Cogeca надіслали надзвичайно критичний лист на адресу секретаріату фермерської асоціації з вимогою фактично відкликати свій підпис під висновками Стратегічного діалогу й переглянути позицію організації щодо нього. На тлі такої критики з боку головної фермерської асоціації ЄС треба врахувати також те, що для Урсули фон дер Ляєн будь-які нерівності й проблеми зі Стратегічним діалогом украй не бажані, бо в її планах було представлення на його базі візії розвитку АПК ЄС протягом перших ста днів роботи нового складу Європейської комісії. Це стало б серйозною віхою в розвитку САП ЄС. Але чи вдасться таке зробити — питання відкрите й залежатиме від наслідків фермерської дипломатії всередині ЄС цими днями, утім, ця дипломатія навряд чи буде приємною для президентки Єврокомісії та її кандидата на роль головної людини у сфері сільського господарства й продовольства.
Ще однією гарячою темою в брюссельських кулуарах є планування наступного бюджетного періоду ЄС з 2028 року, включно зі змінами в бюджеті САП ЄС. Якщо до 2027 року семирічне фінансування європейської аграрної політики становить 387 мільярдів євро, або приблизно третину всіх видатків ЄС, то нині опрацьовуються ідеї об’єднання аграрного бюджету Євросоюзу з іншими програмами, яких понад 500 і які містять питання від економічних до соціальних починаючи з 2028 року й прив’язка виділення цих коштів країнам-членам залежно від виконання ними тих чи інших реформ. Зрозуміло, що міністри сільського господарства країн — членів ЄС виступають різко проти такої ідеї та вважають за потрібне залишити аграрний бюджет окремою стрічкою видатків Брюсселю. Як саме закінчиться це фінансове протистояння, поки що невідомо, дискусії тривають.
Але точно можна сказати, що як і найближчі місяці, так і наступні роки роботи Європейської комісії та її генерального директора з питань сільського господарства й продовольства не будуть простими. І це ми ще не торкнулись питання вступу України до ЄС. Тому, напевно, доречною порадою всім дотичним буде: пристебніть паски безпеки.