Звичайно, кожен з українських політиків чимось приклався до стрімкого drang nach Westen, та ці двоє виявилися найспритнішими.
Хоча, що там гріха таїти, найбільший внесок у перевиховання цих двох «символів нації» в твердих прозахідників зробив таки наш гарний сусід Владімір Путін, повелитель братнього російського народу. Він так талановито підійшов до справи, прагнучи їх на собі оженити, що не завважив, як перегнув палицю і з палких своїх холопів виховав справжніх гордих європейців, готових за дешевшу ціну на газ змиритися і з гендерною рівністю, і з толерантністю. Простіше кажучи, з буржуазно-націоналістичним криком «Геть від Москви» увійти в дружню сім’ю європейських народів.
А все через жадібність і зарозумілість Владіміра Владіміровича і його вірних опричників. Не розгледів, засліплений своїм царським вєліколєпієм і самодержавним вєлічєством, у цих двох кращих представниках хохляцького істеблішменту, гордих володарів, у чиїх жилах тече блакитна кров. Стосовно Миколи Яновича, звісно, можуть бути сумніви. Процес його перевтілення в українського націоналіста ще далеко не закінчився і, певне, не закінчиться, а от Віктор Федорович уже давно сформований. Ще з тих благословенних часів, коли пацаном бігав єнакієвськими вулицями в пошуках кращої долі і доброго наставника, який би вивів його в люди.
І не в газі лише справа, не в маслі, сирі, цукерках, а в принципах. Європейських, християнських, донецьких чи в пацанячих, коли хочете, принципах. Тепер можна кусати собі лікті і гризти п’яти, – український вектор обрано безповоротно!
Не варто було ображати, Владіміре Владіміровичу, нашого Віктора Федоровича, ой, не варто. Це він на вигляд такий неотесаний і черствий, а насправді – глибока тонка натура з багатющим внутрішнім світом, і ще багатшим зовнішнім.
Раніше треба було думати, «господа засідателі». А тепер жодні страшилки і байки, адресовані на його адресу чи адресу його підданих, не мають аніякого виховного, політичного чи будь-якого іншого значення. Не допоможуть, і не сподівайтеся. Не лякайте їжака голими сідницями. Пізно.
Його не цікавить, чи «стане Україна великим експортером робочої сили після асоціації з ЄС», чи ні, як лякає голова адміністрації Путіна Сєргєй Іванов, чи «втратить Україна через торгівлю з Росією мінімум $ 12 млрд на рік», чи не втратить, чи виникнуть проблеми з експортом продукції з країн Митного союзу, чи не виникнуть. Це не цікавить його в принципі, бо нічого, окрім Межигір’я, табунів страусів, тенісу, полювання і себе коханого у цьому всьому, його жодним чином тепер не цікавить. Він давно вийшов на новий рівень сприйняття світу.
Тепер і йому, і більшості його підданих, які горою стоять за свого лідера й для яких його біль – це їхній біль, а його образа – це їхня образа, вже байдуже, що буде з Україною в братніх європейських обіймах. Байдуже, (як переконують активні інтернет-користувачі прогнозуючи майбутнє) на скільки подорожчають автомобілі ВАЗ і чи стане платним Вконтакте, байдуже, що середня вага відвідувачів Криму зменшиться вдвічі, а Ніколай Басков раптово забуде всі пісні українською, байдуже, що чеченські видавці не приїдуть на книжковий форум до Львова, Московський патріархат випише контрольну анафему Мазепі, сотні тисяч українських жінок бальзаківського віку зав’януть без життєдайних голосів Лепса і Михайлова, Газзаєв не візьме українські клуби в об’єднаний чемпіонат, на сувенірних прилавках Росії продаватимуть фігурки Яника Дволикого, Гоголя викинуть з російських підручників і оголосять персоною нон-ґрата, пельменні називатимуть ресторанами азійської кухні, а Ургант нарешті приготує салат.
Хай там усім українцям в Євросоюзі буде погано, бо доведеться платити податки і перестати їх красти, хай замість того, щоб на кухні глушити горілку зі всією широтою російської душі, доведеться на Октоберфесті заливатися пивом з усією німецькою жадібністю, хай євроремонт стане звичайним ремонтом, і всі дізнаються, що Аліна Гроссу вже занадто стара для секс-вечірок Сільвіо Берлусконі.
Зате українські гречка, сємки і майонез нарешті завоюють європейський ринок. Люк Бессон екранізує всі страхи Наталії Вітренко щодо НАТО та ЄС, і Україна стане лідером світової кіноіндустрії, німецьке порно буде виключно з українськими субтитрами, і Укравтодор нарешті на радість усіх живих, мертвих і ненароджених таки визнають терористичною організацією.
І не треба нам заздрити…