Росія повернула право голосу в Парламентській Асамблеї Ради Європи після п'ятирічного брейку. У цьому їй допомогла резолюція, яку Асамблея ухвалила вночі у вівторок, 25 червня. Зокрема, нові правки обмежують право органу позбавляти делегації права голосу, як це раніше було зроблено з РФ. Крім того, згідно з оновленим законодавством, ПАРЄ тепер зможе вводити санкції лише за консультацією з Комітетом міністрів, до якого входять глави МЗС 47 країн РЄ. Резолюцію підтримали 118 представників держав-членів Асамблеї, 62 проголосували проти, 10 – утримались. У відповідь українська делегація вирішила призупинити участь в роботі ПАРЄ. До того ж, міністр закордонних справ Павло Клімкін оголосив, що українське дипвідомство відкликає посла зі Страсбурга для консультацій.
Раніше у відповідь на анексію українського півострова повноваження Росії в Асамблеї суттєво обмежили: російська делегація втратила права голосу і не брала участь у засіданнях. Протягом п'яти років російська сторона чинила тиск на одну з найстаріших європейських установ. Кремль одразу оголосив бойкот ПАРЄ, зупинивши транш внесків, й постійно погрожуючи залишити Раду Європи у разі збереження санкцій. Російський шантаж урешті спрацював. Після такої легкої перемоги влада РФ ще більше переконалася у тому, що із Заходом потрібно говорити з позиції сили, і таким чином досягати свого. Очевидно, що після повернення Росія повністю відновить сплати внесків, й "фінансову кризу", про яку так часто говорити прихильники Москви в РЄ, буде подолано. Кремль повернув ще один міжнародний плацдарм для просування свого порядку денного: тепер ухвалювати резолюції, критично невигідні Москві, буде надзвичайно складно. Чи може взагалі неможливо.
- Читайте також: Die WELT: страх Путіна перед Китаєм, битва за Європу
Результати голосування: прибічники РФ і союзники України
Делегації країн-членів Ради Європи, які проголосували за повернення Росії, пішли проти основних принципів, на яких засновувалась організація. Противники резолюції звинувачували ПАРЄ у наданні Москві "червоної килимової доріжки", адже Росія не виконала жодних попередніх резолюцій у зв'язку з війною на Донбасі та анексією Криму. І хоча перед голосуванням передувала гаряча дискусія на пленарному засіданні, викликана українською делегацією та її союзниками, зупинити процедуру повернення Москви було вже неможливо. Українська сторона розраховувала, що подані нею 226 поправок затримають ухвалення рішення, однак у ПАРЄ були налаштовані серйозно, перейшовши до нічного розгляду документа.
Зокрема, за резолюцію у повному складі проголосували делегації з Франції, Іспанії, Італії, Азербайджану, Норвегії, Словаччини, Австрії, Португалії, Туреччини і Сербії. Частково документ підтримали Німеччина, Чехія, Швейцарія, Молдова, Нідерланди і Вірменія. Позиція французів і німців не викликала здивування — ці країни давно виступили за досягнення "компромісу" з Росією щодо ПАРЄ. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас одразу після голосування привітав Росією з перемогою. "Росія належить до Ради Європи – з усіма правами і обов'язками, що випливають з цього", – сказав він. Водночас французький прем'єр Едуар Філіпп зустрівся з Дмітрієм Медведєвим, заявивши про бажання "відкрити новий простір для політичного діалогу з Росією". Однак підтримка РФ з боку нідерландців досить неочікувана. Лише днями Міжнародна слідча група оприлюднила результати розслідування катастрофи рейсу МН17, оголосивши причетних росіян до вбивства 280 людей. Та навіть це не переконало делегацію Нідерландів опиратися поверненню Росії в ПАРЄ.
Ілюзії Заходу
Крім звичних аргументів (наприклад, членські внески РФ) тих, хто підтримав російське питання в ПАРЄ, є ще так звані правозахисні чинники. Наприклад, доповідачка резолюції, бельгійська депутатка від групи соціалістів Петра Де Суттер заявляє, що у разі виходу РФ з Ради Європи, російські громадяни втратять доступ до Європейського суду з прав людини. Саме тому більшість депутатів "виправдовувалися" під час розгляду резолюції в Асамблеї за свої голоси "за".
Польське видання Gazeta Wyborcza зазначає, що повернення делегації РФ є порушенням політики санкцій проти Москви, а для Кремля — величезний успіх. Ухвалена резолюція означає, що члени Думи і сенатори Ради Фєдєрації можуть знову взяти участь в обговореннях, виступати і брати участь у виборах генсека РЄ. Тепер Росія повертається до Асамблеї не через "задні двері", а тріумфально. Тому що саме Москва зажадала, щоб ПАРЄ гарантувала спеціальною постановою, що в майбутньому вона не позбавить делегацію окремих країн права голосувати.
Українська делегація спробувала запобігти прийняттю резолюції, подавши 226 поправок, однак погляди Німеччини, Франції та Італії, що мали неабияку перевагу, були спрямовані на повернення росіян. Ще до голосування РФ очікувала на позитивне рішення, сформувавши делегацію минулого тижня, а в понеділок вже направила свою делегацію до Страсбурга. У той же час, до списку 18 російських представників увійшли чотири особи, які перебувають під санкціями за участь в окупації Криму і війни на сході України.
- Читайте також: Нормандська риторика
Водночас Володимир Іщук, головний редактор польського порталу Jagiellonia.org і журналу Głos Polonii, вважає, що рішення ПАРЄ схоже на акт капітуляції перед країною-агресором, яка розпочала війну в Грузії та Україні й анексувала територію цих суверенних держав. "Приниження внаслідок цієї капітуляції також викликає обурення, оскільки російська делегація включає членів, які підлягають санкціям ЄС щодо агресії проти України та анексії Криму. Фактично, Німеччина і французи заохочують агресора продовжувати повзучу війну проти Заходу", – пише він. На думку автора, Путін буде реагувати ще сильніше – він стане більш зарозумілим, напористим і агресивним. "Всі види поступків із Заходу лише надихають і заохочують його", – стверджує журналіст.
Гасло "Не провокуй Росію" – результат фатальної і згубної стратегії, яка насправді тільки провокує Кремль на агресію і розширення на Захід. Трагедія полягає в тому, що багато європейських політиків досі наївно вірять у можливість "поступової нормалізації" відносин з Росією, відзначає Іщук. "Ці ілюзії дуже небезпечні, оскільки Москва кидає виклик самому існуванню європейської цивілізації. Для Москви дипломатія завжди була і буде інструментом маніпуляцій", – наголошує він. Бісмарк казав: "Угоди з Росією не варті й паперу, на якому написані". Будь-які "скидання", нормалізація і потепління відносин з Росією будуть тимчасовими. Москва ніколи не відмовляється від своїх нездорових амбіцій і нераціональних претензій", – йдеться у матеріалі. Коментуючи німецько-французькі зусилля відновити право голосу російської делегації в ПАРЄ, автор також нагадує слова Уїнстона Черчіля, який заявив у Палаті громад, коли європейські країни у 1938 році уклали Мюнхенську угоду з канцлером Третього рейху: "Вас поставили перед вибором між війною та ганьбою. Ви обрали ганьбу і ви отримаєте війну".
Як відзначає швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung, Росія не лише не повинна була йти на будь-які поступки для відновлення виборчих прав в Асамблеї, але навіть отримала додаткові поступки від Ради Європи. До них відносяться нові директиви, які в майбутньому можуть зменшити санкційний тиск, і попереднє виключення колишнього прем'єр-міністра Литви Андрюса Кубілюса з майбутніх виборів генсека РЄ. "Росія навіть не повинна була обіцяти, що в майбутньому вона не буде направляти представників з Криму до Страсбурга як провокацію, що неминуче викличе нову кризу", – підкреслює видання. Так, спроба нормалізувати відносини між Радою Європи та Росією після п'яти років зрозуміла, але покірний спосіб, в який це робилося, не тільки залишає погані почуття, але й підриває авторитет організації.