Страх сказати «так»

Світ
26 Лютого 2016, 12:19

 Тепер політсила веде активну кампанію на підтримку рішення парламенту ратифікувати асоціацію. Днями до України приїжджали її лідер Александер Пехтольд і депутат Кеес Вергувен: зустрічалися з нашими політиками, експертами, активістами. Тиждень запитав гостей про те, що виборці в Нідерландах знають про Україну, чим керуються противники Угоди про асоціацію і чи є шанс змінити баланс голосів на нашу користь.

Як сприймається Україна в Нідерландах сьогодні?

Александер Пехтольд: Після літа, коли сталася трагедія з літаком MH17, багато нідерландців побачили, що є Україна: раніше її сприймали просто як одну з колишніх радянських республік. Було значно менше інформації про відносини між двома державами. Наприклад, мало хто знав, що Україна більша за Францію. Оскільки в Нідерландах про неї знають мало, то сприймання нейтральне. До речі, коли ваш президент висловив співчуття з приводу MH17 — прийшов до нашого посольства, прихилив коліно й пом’янув жертв, — це в Нідерландах помітили. Таке відчувається.
Звісно, є свої побоювання, але вони стосуються не конкретно України, а швидше східноєвропейських країн загалом та корупції. Із початком кампанії (щодо квітневого референдуму про ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС. — Ред.) у Нідерландах акцентують саме на цьому моменті: у таборі противників рішення говорять про інший менталітет, який нам не потрібен. Про чорно-білий вибір між Москвою та Києвом.
Ми у своїй партії, в таборі прихильників, намагаємося дати більше аргументів.

А якою бачиться Росія?

А. П.: Дедалі більше людей у Нідерландах починають розуміти, яку роль відіграє Кремль на міжнародному рівні: у Сирії, у державах на кшталт України. Крім того, більше поінформованості, наприклад, у питаннях енергетики. Ми знаємо: не перейдемо на відновлювану енергетику — будемо заручниками Путіна або арабської нафти.

Читайте також: Роберт Ондрейчак: «Вишеградська четвірка підтримає Україну в інтеграції до НАТО, якщо ваша країна вирішить ступити на цей шлях»

Що після кількаденного візиту до України розповідати­мете про неї вдома?

А. П.: Для мене це такий собі польовий збір інформації. Ми спілкувалися тут із багатьма політиками, прем’єром, президентом. Із представниками громадських організацій, людьми на Майдані. І багато чого дізналися про їхнє ставлення до асоціації, якої стосується референдум. Для них це не питання членства в ЄС чи грошей. Вони кажуть, що хочуть мати європейські цінності й стандарти.

Кеес Вергувен: Спілкування цими днями, особливо з молодими громадськими активістами, парламентаріями, засвідчило, що ці люди прагнуть змін. Вони кажуть, що це незворотний процес, і хочуть рухатися не назад, у радянські часи, а вперед, до західних цінностей. І справді за них борються. Мене це дуже вразило. Думаю, під час кампанії в Нідерландах важливо показати бажання українців нарешті покласти край корупції, змінити старі інституції та здобути новий рівень свободи.

У липні 2015 року в Нідерландах набув чинності новий закон про референдуми. І ті, хто настроєний скептично або проти ЄС, шукали нагоди організувати волевиявлення

А. П.: А ще, схоже, ми надто зосереджуємося на корупції. Хоча є і позитивні речі, які можна відзначити. До того ж такої можливості відкрито говорити про корупцію і протидію їй, як в Україні, бракує в багатьох інших державах, де й слова на цю тему політикам у вічі не скажеш, бо це вважатиметься поганим тоном.

Як українці можуть переконливо сказати чи показати вашим співвітчизникам, що асоціації чи вільної торгівлі з ними не варто боятися? Які аргументи потрібні вам, аби зробити цю кампанію в Нідерландах успішнішою?

К. В.: Українці можуть казати, що асоціація — це спосіб, у який ЄС допоможе їм поліпшити ситуацію в країні, модернізувати інститути, боротися з корупцією, вирішувати проблеми, пов’язані з правами людини, меншинами. Що вони справді прагнуть змін і готові до демократії. Що це не ми їм нав’язуємо, а вони самі цього хочуть. І якщо українці можуть переконати нас, то переконають і більше людей у Нідерландах своїм запалом та боротьбою за вільніше, краще життя, за ширші можливості робити те, що подобається. Ось що треба доносити виборцям у нас удома.
А. П.: І особисті історії. Референдуми в Нідерландах сприймаються як справи дипломатів та політиків, украй набридлі людям. А коли йдеться про особисті історії, це інша річ.

Чи плануєте якісь конкретні заходи в межах кампанії за ратифікацію асоціації в час, що залишився до референдуму?

К. В.: У нас є сайт, що публікує різні факти. Крім того, показуватимемо молодь з України й наших підприємців, які розповідають, чому для них важлива асоціація.

Покажемо обличчя українських людей, щоб зробити країну ближчою до Нідерландів. Адже зараз існує дистанція, особливо ментальна, а коли будуть обличчя й історії, з’явиться нагода її скоротити.

Багато хто вважає, що квітневий референдум більше свідчить про євроскепсис, ніж про негативне ставлення до України. Наскільки це правда?

К. В.: Так. У липні 2015 року в Нідерландах набрав чинності новий закон про референдуми. І ті, хто настроєний скептично або проти ЄС, шукали першої-ліпшої нагоди організувати волевиявлення. Плебісцит можна провести з приводу рішень, які ухвалює парламент. І першим таким рішенням виявилася Угода про асоціацію України з ЄС. Наші депутати за неї проголосували. А євроскептики ініціювали з цього приводу референдум. Ваша країна в такому випадку стала своєрідною жертвою вибірковості. Це сумно.

Читайте також: Чи потрібне «так» із країни тюльпанів

Хто виступає і голосує проти Угоди про асоціацію?

К. В.: Насамперед ті, кому остогид Євросоюз. Вони вважають, що ЄС робить тільки погане, не слухає простих людей та ухвалює рішення, не розуміючи наслідків. Є також категорія громадян, що вірять у якісь теорії змов стосовно ЄС.
Треба чути ці настрої й аналізувати, наскільки прийнятно делегувати стільки рішень Європейському Союзові. Водночас існує Європарламент, своїх представників до якого обирали й громадяни Нідерландів. Є національні лідери, які мають дуже потужні позиції в Європейській раді й можуть обстоювати інтереси нашої держави.

А ще є категорія людей, наляканих тим, що діється у світі (теракти в Парижі, купа біженців у Європі, геополітичні тертя біля кордонів ЄС). Багато хто думає: краще повернутися до національного контролю, тоді будемо в безпеці. Ми знаємо одне одного, маємо свій вплив, ми більш однакові.

А з Україною чи якимись іншими частинами світу не треба мати справи. Вони просто бояться. Зокрема, і вашої країни, якої не знають.

При цьому залишається багато тих, хто ще не визначився. Вони досі вагаються: піти голосувати чи залишитись удома. Для таких у нас є два меседжі. Перший: проголосуйте 6 квітня, не думайте, що краще пересидіти й у результаті явка не дотягне до 30%, необхідних для того, щоб результати волевиявлення вважалися репрезентативними. Другий: якщо голосуватимете, розберіться з тим, що таке Угода, а що — міфи про неї. Власне, це ми як партія повинні пропагувати, щоб люди знали про неї все. Пояснювати: йдеться не про те, який поганий чи хороший ЄС, і не про вихід із нього, а про співпрацю з Україною як країною на кордоні з Євросоюзом, яка має багато викликів, але Угода про асоціацію здатна їй допомогти не тільки в торгівлі, а й у сенсі цінностей (верховенство права, демократія, права людини). Якщо якісно донесемо цей меседж, можемо мати позитивний ефект.

Читайте також: "Так" на 90%. Який стан ратифікації Угоди з Україною у країнах ЄС

Чи реально переконати тих, хто не визначився, або ж противників за два місяці до референдуму?

К. В.: Так. У грудні асоціацію підтримували 29% виборців, а проти були 56%. Опитування в нашій найбільшій газеті два тижні тому показало, що розрив зменшується: тепер співвідношення 40% і 60%. А ще воно виявило велику групу тих, хто не визначився: це майже третина виборців. Вони відкриті до інформації. І готові сприймати нові аргументи.

Чому ви приєдналися до кампанії на підтримку рішення парламенту схвалити асоціацію?

К. В.: Наша партія є однією з тих, що голосувала за закон про референдуми. А коли так, то не можна мовчати під час першого-таки плебісциту.

Крім того, ми проєвропейська політсила. На нашу думку, ізоляція ніколи не покращує становища. Вважаємо, що в Україні найближчими роками будуть реформи й прогрес. Окрім того, ми голосували за асоціацію в парламенті. А якщо так, то, коли це рішення винесено на референдум, маємо вийти до виборців і говорити з ними, пояснювати: підтримали його — значить віримо.