З’явились офіційні результати імплементації Податкового кодексу: якщо на 1 січня 2010 року в Україні було зареєстровано 1,175 млн фізичних осіб-спрощенців, то 2011-го – менше мільйона (дані ДПАУ). На Троєщинському ринку столиці стоять порожні близько третини контейнерів, деякі з них почали різати на металобрухт. За словами самих торгівців, проблема і в податках, і в зниженні купівельної спроможності клієнтів – перші наслідки подорожчання харчів та комунальних послуг.
За що боролися
Після підприємницького Майдану (виступів проти прийняття змін до податкового законодавства) багатьом фізособам-спрощенцям тимчасово залишили старі правила гри (зокрема, розділ ХІV ПК, який зачіпав інтереси малого бізнесу, президент відправив на доопрацювання). Та саме через таку невизначеність деякі спрощенці не поспішають реєструватись офіційно – чекають наступних кроків із боку держави і працюють у тіні. Усі розуміють, що найгірше в кодексі – навіть не збільшення фіскального тиску, а розширення повноважень відповідної служби (докладніше – див. стор. 26). Скажімо, на Центральному ринку Вінниці нещодавно мала місце вельми показова ситуація: поява пари податківців (до речі, «не при виконанні») призвела до того, що половина яток зачинилися. Це саркастична тактика. Є ще сумніші стратегії.
Вінничанин Максим Н. узагалі вирішив згорнути бізнес. Каже, зараз мертвий сезон, платежі стають непосильними, тож навіть вийти в нуль – щастя. Він тримає три точки з продажу одягу та взуття, зокрема на базарі, а також у торговому центрі. З ринку вирішив піти насамперед через збільшення орендної плати (двічі від вересня 2010-го). Ще три роки тому підприємець тримав п’ять точок і стільки ж працівників на трудових угодах. 2011-го – звільняє останнього, продаватиме товар власноруч разом із дружиною. «У торговому центрі я заробив за січень близько тисячі гривень, – називає причини оптимізації Максим. – За сезон маю до п’яти тисяч. Шість віддаю за оренду, а ще півтори – зарплата працівникові. Залюбки підвищив би ціни, але ж попиту й так немає! Колись були заощадження, а зараз не впевнений, чи прогодую сім’ю!»
«Якщо ви вчора закінчили університет – можна махнути на все рукою і згорнути бізнес, – каже 50-річний спрощенець. – А що робити тим, хто годує родину, вчить дітей? Нас ніде не чекають». Зауваження підкріплене практикою. В Україні збільшується армія «клієнтів» біржі праці. У лютому підвищився навіть офіційний рівень безробіття – до 2,2%. Станом на грудень 2010-го на одну вакансію в державі було близько дев’яти претендентів, за офіційними даними. Реальні ж тенденції (з урахуванням неповної зайнятості, вимушених відпусток тощо) набагато гірші. Зокрема, голова Нацфоруму профспілок України Мирослав Якібчук прогнозує, що 2011-го показник безробіття зросте на 28% і перевищить 2 млн осіб. Але ініціаторів податкової «реформи», схоже, не турбує соціальна функція спрощеної системи – забезпечення самозайнятості.
На що напоролися
Підприємці, які працюють на фіксованому податку, зіткнулись із проблемою отримання свідоцтв – їх видавали тільки платникам ринкового збору, нещодавно скасованого. Правовій колізії поклало край втручання громадських організацій. Але де-факто ринковий збір, за словами координатора Ради об’єднань підприємців України Алли Алєксєнцевої, залишився. Його просто «сховали» до земельного податку, що своєю чергою і призвело до підвищення орендної плати за місце. «Мені телефонували з усієї країни. Є порядні директори ринків, які незначно підняли платню. А в деяких регіонах суми зашкалюють!..» – розповідає пані Алєксєнцева.
За даними Тижня, готовність торгівців до підвищеної орендної плати (зокрема й неофіційної) – не лише бізнес-перепустка на ринки, а й, до певної міри, захист від візитів податківців. Іноді на місцях помітно дуже дивні перегини. Наприклад, у Яготині чимало бізнесменів мусили згорнути діяльність, бо їм запропонували робити відрахування такі, як… у Донецьку. Адміністрацію ринку зовсім не збентежив факт, що рівень попиту й купівельної спроможності в райцентрі не зіставний з аналогічними показниками міст-мільйонників.
Тим, хто відмовляється сплачувати неофіційні ринкові побори, доводиться спілкуватися з податківцями, які погрожують заарештувати майно, а на дисплеях мобільних демонструють суми, що цілком узгоджуються з вимогами ринкових адміністрацій. Усе це дуже нагадує психологічний тиск. І хто ж його витримає?.. Нервують навіть контролери. У Запоріжжі, наприклад, узагалі трапився казус: бізнесменові, який завітав до одного поважного відомства з конвертом у кишені, відповіли, що слід прийти наступного дня, аби… не порушувати черговості.
На що чекають
За нових умов спрощенці повинні сплачувати внески до Пенсійного та інших соцфондів на загальних підставах – багатьох це змусило скоротити кількість найманого персоналу, а дехто просто пішов у тінь. А від 1 квітня 2011-го вони отримають черговий сюрприз – вступає в дію стаття 139 ПК, яка забороняє юридичним особам відносити на валові витрати всі трансакції з платниками єдиного податку. «Ще близько 100 тис. підприємців з одним-двома працівниками будуть змушені припинити діяльність, – розмірковує перший віце-президент Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець. – Їм немає жодного сенсу переходити на громіздку й корумповану загальну систему сплати податків».
Думку розвиває і конкретизує Алла Алєксєнцева: 2009 року Донецький меткомбінат скоротив харчоблок, а також транспортні цехи, скооперувався зі спрощенцями. За нових умов платникам єдиного податку доведеться реєструвати фірму. Але навряд чи завод із нею співпрацюватиме, бо ж очікуваного здешевлення послуг не відбудеться (а раніше це було можливо, зокрема, за рахунок економії внаслідок зменшення податкового навантаження). «Від цього ніхто не виграє, – підсумовує експерт. – Є збитковість підприємств – немає податків. І від оптимізаційних схем стаття 139 не врятує, адже більшість із них стосуються ПДВ».
Що ще готують
Днями голова громадської колегії Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Леонід Рубаненко підтвердив, що триває розробка змін до ПК (нагадаємо: таке завдання поставив уряду президент під час підписання документа). Наразі незрозуміло, якими саме будуть поправки. Деякі експерти впевнені, що спрощену систему ліквідують остаточно. Інші джерела непокояться, що податківці отримають нове право – подавати судові позови, аби примусити фізосіб декларувати доходи. Найбільш оптимістично оцінює ситуацію сам Леонід Рубаненко: мовляв, проблеми в процесі імплементації кодексу виникли не лише в підприємців, а й у фіскалів (від них, до речі, було найбільше запитань). «Річ у тому, що документ складний, і щоб прийняти будь-яке рішення, потрібно вивчити кілька статей кодексу. Податківці до цього не можуть звикнути і припускаються помилок. Але важливо й те, що цих помилок не повинно бути в принципі, бо ж кодекс зобов’язує податківців вирішувати проблемні питання за двозначності трактування норм ПК на користь платників. Факти, щоб податківці в таких випадках ставали на бік платників, нам поки не відомі», – констатує Леонід Рубаненко.
Що турбує
«Ніхто не вірить, що корективи до кодексу підуть на користь чи полегшать роботу, – каже підприємець із Тернополя Олег Муляр. – Хіба що в теорії…» Від 1 січня 2011-го він не завозить товару – чекає законодавчого вироку щодо порядку ведення спрощенцями обліку за первинною документацією (містить відомості про господарські операції, підтверджує їх здійснення). «Вибіркові перевірки первинної документації практикують на сході України роки зо два, – стверджує голова Спілки громадських об’єднань «Координаційно-експертний центр Дніпропетровської області» Андрій Бодаква. – 2009 року їх почали на Луганщині, влітку 2010-го – на Дніпропетровщині. Перевіряли переважно магазини. На оптових ринках первинна документація відсутня, тож загроза її перевірки висить над торгівцями як дамоклів меч. Прозоро працювати можливо лише за умови, що на «Барабашово» чи на «Сьомому кілометрі» продаватимуть товари з накладними і сертифікатами».
Олег Муляр із Тернополя боїться за власний бізнес: «Щось я ввозив із-за кордону, щось через Одесу, Хмельницький. Документообігу не вів, паперів не зберігав… Маю намір закуповувати вітчизняний товар, але ж його якість нижче плінтуса, всі працюють з імпортом. І не ми в цьому винні». Орієнтовно лише 20% ринкових торгівців реалізують продукцію made in Ukraine. Облік імпортної за первинною документацією (ст. 297 ПК) апріорі неможливий. Але для Алли Алєксєнцевої та її знайомих підприємців «…не секрет, що є п’ятеро нардепів, чиї фірми обслуговують імпортерів продукції з Китаю». «Якщо захочете розмитнити самі – вартість процедури буде такою, що товару не продасте – треба ж додати накладні витрати і щось заробити, – каже експерт. – А через фірму товар розмитнять за прийнятною ціною, але документи дадуть сумнівні. Немає гарантії, що чоботи не оформлять як хатні капці…» І робить висновок: доки ці та інші питання не врегульовані, чиновники не мають морального права вимагати від спрощенців первинної документації.
Що лікують
Загалом прагнення уряду Миколи Азарова удосконалювати податкову систему ще дужче заганяє бізнес у тінь. «Держава підштовхує підприємців працювати поза правовим полем, – вважає Алла Алєксєнцева. – Реформування без аналізу причин – це встановлення діагнозу без обстеження. Вихід – законодавство, яке стимулюватиме не правопорушення, а економічний розвиток». «Контрольні структури вважають підприємців людьми, які не хочуть платити податки, – стверджує В’ячеслав Биковець. – Насправді таких, якщо вони і є, може, піввідсотка…». Уряд свідомо чи несвідомо знищує і без того рідкі паростки середнього класу в Україні й закладає міцне нормативне підґрунтя для побудови нелегальних та напівтіньових фінансових взаємовідносин із бізнесом.
Що лякає
Чимало дрібних бізнесменів уже пішли в тінь – вимушено, щоб прогодувати родини. Голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко прямо і влучно назвав головну проблему, з якою вони зіткнулися в тіні, – рекет. Підтверджує цей факт і В’ячеслав Биковець: «На деякі ринки, як у 1990-ті роки, приїжджають особи із сумками. Тільки це не бандити. Нібито збирають данину для міліції та інших органів – за дозволи, погодження і просто… щоб не чіпали. Знаю десятки випадків, коли податківці з порогу казали, скільки коштує скласти акт (перевірки. – Ред.) без наслідків…»
Поради юристів дивитися тут.