Кореспондент Тижня побував на спеціально організованому на НСК Дні відкритих дверей. Враження: що б не говорили, а робота тут таки кипить. Близько тисячі працівників «Київміськбуду» працюють у три зміни, зігнано майже 190 одиниць техніки. Зараз проводять роботи з облаштування нижнього ярусу трибун майбутнього 70-тисячника. Вже на 60% виконані роботи з перенесення інженерних мереж, на 50% – зі зміцнення підпірних стін, які планують завершити в травні. За планом, цьогоріч будівельники повинні освоїти 800 млн грн. Незалежні фахівці, оцінюючи нинішні темпи робіт, кажуть, що за відсутності форс-мажорів будівництво стадіону завершать із три-чотиримісячним запізненням. За графіком, стадіон категорії «еліт» мають звести до грудня 2010-го, а урочисто відкрити в червні 2011-го.
«Не буде готовий Київ – не буде Євро в Україні», – таку умову поставив Мішель Платіні, президент УЄФА. 13 травня Європейська футбольна асоціація остаточно визначиться з переліком українських та польських міст, де проходитимуть матчі фінальної частини континентальної першості. Київ до списку, без сумніву, потрапить. Але осад від корупційних скандалів, що супроводжують підготовку до чемпіонату, залишиться.
Гра на публіку
«Сьогодні ми активно розвиваємо місто, й ніщо не завадить провести фінал чемпіонату Європи з футболу на найвищому рівні», – переконував мер Леонід Черновецький делегацію УЄФА на початку лютого. Генеральний секретар асоціації Девід Тейлор нібито залишився задоволений тодішнім візитом. Проте картина не така ідилічна, як її описав міський голова.
Готелі. Реально будівництво ведуть на тих об’єктах, де житлові корпуси зводять разом із офісними та торговельними. Фахівці аналітично-маркетингової компанії «Соцмарт» у процесі актуалізації готельної бази Києва зробили рейд будмайданчиками, а також перевірили ділянки, де роботи мали б розпочатися. І виявили, що за адресами зі «Схеми розміщення готелів до Євро-2012» переважно немає й натяку на початок будівництва. 2008 року в столиці ввели в експлуатацію лише два готелі, зараз реально будують ще 17.
Решта забудовників ведуть роботи «задля галочки» – беручись за проект, вони розраховували на банківські кредити, які нині взяти нереально. Багато з них сподіваються отримати державні кошти – терміни ж бо підтискають. А київська влада вже придумала запасний варіант із готелями на воді, пристосувавши під них баржі.
Транспортне сполучення. Затори й погані дороги в столиці вже давно стали буденністю. Кабмін долучився до реконструкції аеропорту «Київ» (Жуляни), який до 2012 року отримає статус міжнародного й матиме все необхідне, аби приймати іноземців, – митницю, прикордонний контроль тощо. Однак наразі в Жулянах реконструйовано лише злітну смугу – тепер вона здатна приймати «Боїнги». У «Борисполі» планують збудувати ще один термінал. Але й тут поки що шукають інвесторів.
Корупційна складова
«З аналізу проекту Програми соціально-економічного розвитку Києва на 2009 рік стає зрозуміло, що чиновники Кабінету Міністрів та вищі посадові особи КМДА, які планували розподіл державних субвенцій, тривіально корумповані й отримають мільйонні «відкати» з коштів на Євро-2012», – переконаний директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
Він наголошує: «КМДА запланувала спрямувати сотні мільйонів на проекти, які можуть почекати з реалізацією, доки закінчиться криза, натомість виділяє надто мало на те, що може будь-якої миті вибухнути. На будівництво другої нитки Головного каналізаційного колектора закладено 60 млн грн субвенцій держбюджету, хоча для її завершення необхідно майже 500 млн. А на Південно-західний колектор дають удвічі більше – 115 млн, прокладають його на догоду фінансово-олігархічним групам, які планують забудувати тисячі гектарів земель сільгосппризначення Національного парку «Голосіївський».
Із державного бюджету під Євро-2012 на капітальні вкладення Київ планує отримати фантастичну суму – 1,858 млрд грн, однак розподіляють її за нікому не відомими принципами. За підрахунками «Інституту міста», близько 700 млн грн бюджетних коштів хочуть спрямувати на другорядні об’єкти. Приміром, на трансформаторну підстанцію, необхідну для зведення приватного 130-метрового хмарочоса на Хрещатику, 5, вкладають 33,2 млн державних коштів. Для міської залізниці, яка невідомо чи запрацює до кінця року, виділять 190 млн грн на придбання вагонів.
Будівництво сторіччя
На процес реконструкції головної спортивної арени КМДА має опосередкований вплив – нову арену на місці Національного спорткомплексу «Олімпійський» зводять на гроші з державного бюджету. Торік за рахунок позиції «інші витрати» загальний кошторис реконструкції стадіону зріс із 1,5 млрд до 2,2 млрд грн. За ці гроші вже третій рік точиться справжня війна. Зокрема, екс-керівник розформованого Нацагентства з підготовки Євро-2012 Євген Червоненко та голова Федерації футболу України Григорій Суркіс звинувачують один одного в лобіюванні інтересів компаній, причетних до реконструкції стадіону. Наїзд того ж таки керманича ФФУ на власників недобудованого на площі перед стадіоном ТРЦ «Троїцький» закінчився банальним дерибаном київської землі.