«У минулому Янукович виключав вступ до Митного союзу саме тому, що це вб'є перспективи України на укладення угоди про вільну торгівлю з ЄС. Фундаментальний поворот від Європи до Росії і Митного союзу виявить суперечність з ситуацією всередині України – і з громадськістю, де опитування показують послідовну підтримку інтеграції з ЄС, і з елітою, в тому числі в Партії регіонів Януковича.
Поворот на схід створить серйозні внутрішньополітичні ризики для Януковича. Вираження Києвом інтересу в Митному союзі має на меті збільшити заклопотаність Заходу тим, що він «втрачає» Україну на користь Росії. Президент та інші члени еліти, здається, мають перебільшене почуття значимості України для Європи і США, вважаючи, що їх нація є такою важливою фігурою у геополітичному перетягування каната між Заходом і Росією, що врешті-решт Захід відкине свою заклопотаність демократією і прийме Україну такою, як вона є», – пише Пайфер.
Втім, на думку аналітика, цього не станеться.
«По-перше, немає жодних приводів вважати, що президент США Барака Обама або багато лідерів ЄС думають у термінах холодної війни.
По-друге, Захід розуміє, що для Києва вступ до Митного союзу загрожує втратою суверенітету, за підтримання якого країна боролося більше 21 року незалежності», – вважає Пайфер.
«Логічною зовнішньою політикою для України була б політика поглиблення зв’язків з Європою і при цьому збереження добрих відносин з Росією. Захід не повинен відкладати свої цінності в сторону, щоб зблизитись з Україною, яка здається більш ймовірно стане другою Білоруссю в Європі, аніж другою Польщею.
Замість цього ЄС і США повинні зробити все, щоб кристалізувати в голові Януковича чіткий вибір: він може жити відповідно до демократичних принципів, які він принаймні на словах підтримав, і покращувати свої відносини з Європою і Заходом, або може стати ще більш ізольованим. Він може заявляти, що такий вибір поверне його в сторону Росії. Але скоріш за все він не хоче туди йти», – додає він.