За приблизними оцінками, в Україні щонайменше півмільйона активних азартних гравців. Близько половини, тобто 250 тис., регулярно роблять ставки в інтернеті за допомогою профільних зарубіжних порталів, лишаючи в кишенях спритних ділків десятки мільйонів доларів на рік. Тоді як на Заході віртуальні казино переслідують за законом, у нашій країні вони відкрито рекламуються на загальнонаціональних телеканалах.
ВІРТУАЛІЗАЦІЯ АЗАРТУ
Нині в Україні діє закон 2009 року, який забороняє азартні ігри та гральний бізнес на території країни. Відповідно до нього, «азартною грою вважається будь-яка гра, умовою якої є внесення ставок гравцями, що дає змогу отримати приз, при цьому результат гри повністю або частково залежить від випадковості». Визначення грального бізнесу закріплено в законі як «діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на ігрових автоматах, у букмекерських конторах і в електронному (віртуальному) казино, що здійснюється організаторами азартних ігор з метою отримання прибутку». Ухвалення цього документа та масове відкликання раніше виданих ліцензій змусила гральні заклади маскуватися під інтернет-клуби, де замість автоматів гравцям пропонують азартні ігри в режимі реального часу в інтернеті. 5 квітня 2011-го Верховна Рада у першому читанні прийняла законопроект, що передбачає цілковиту заборону азартних ігор також і в on-line. Його мета – остаточно унеможливити ведення грального бізнесу в Україні у будь-яких формах.
«Більшість гральних закладів зачинилися, точніше, знайшли нову форму існування – під виглядом комп’ютерних клубів вони надають можливість так само грати, тільки через інтернет, на відповідних сайтах, – пояснює логіку законопроекту його авторка, нардеп від БЮТ Наталія Королевська. – Часто використовуються зарубіжні сайти для уникнення проблем із правоохоронцями. Тому я й запропонувала внести відповідні поправки до закону про заборону грального бізнесу. Наш законопроект охоплює будь-які ігри, де робиться грошова ставка й отримується виграш у грошовій формі. Передусім він спрямований саме проти інтернет-ігор».
Фахівці зазначають, що за останні два роки більшість вітчизняних азартних гравців переключилися на покер on-line. В інтернеті є розгалужена мережа віртуальних покерних клубів, де можна спокійно грати з домашнього комп’ютера й не платити за оренду місця інтернет-клубам, які до того ж постійно перебувають під загрозою міліцейських рейдів.
Правоохоронці визнають, що чинне законодавство не дає їм змоги ефективно боротися з липовими інтернет-клубами, які насправді є терміналами доступу до віртуальних казино та картярських клубів. «Торік тільки в Києві МВС ліквідувало близько 3 тис. різних гральних імітаторів та системних блоків, – констатує Володимир Поліщук, начальник відділу зв’язків з громадськістю ГУ МВС міста Києва. – Тобто робота ведеться, але в межах чинного законодавства. Звичайно, клуб, у якому займаються азартними іграми, ми можемо закрити. Але фактично не можемо вплинути на користувача, який із домашнього комп’ютера грає на зарубіжних сайтах».
ДОРОГА В УКРАЇНУ
Більшість наших азартних співвітчизників грають на сайтах, що є частиною покерних мереж, зареєстрованих за межами України, себто на закордонних гральних серверах (див. довідку). «Українських інтернет-казино та віртуальних покер-клубів майже немає, або це закриті клуби для обраних, – стверджує Олександр, активний гравець в інтернет-покер. – Переважно всі сидять на американських порталах, адже вони розрекламовані і є система безпеки твого виграшу та ставки. Та ще й міліція не може причепитися».
В Україні розміщувати гральні сервери заборонено законодавством, проте ніхто не заважає їх орендувати в країнах, де азартні ігри не є злочином. І таку людину також майже неможливо притягнути до відповідальності.
Боротьба з азартними іграми в українському інтернеті, зокрема з покером, збіглася в часі з гучним скандалом по той бік Атлантики. 15 квітня американська прокуратура звинуватила власників трьох найбільших у США покерних інтернет-компаній Full Tilt, PokerStars та Absolute Poker у незаконних банківських операціях, відмиванні грошей та нелегальних азартних іграх. У справі фігурують 11 імен, включаючи засновників вказаних порталів. Федеральна прокуратура Манхеттена стверджує, що ці фірми намагалися обійти закони Сполучених Штатів, що забороняють банкам і власникам кредитних карток здійснювати перекази з метою платежів і виплат за азартні ігри. Мільярди доларів проходили через рахунки неіснуючих компаній і оброблялися як платежі за м’ячі для гольфу, ювелірні вироби тощо. Представники прокуратури констатують, що ділки переконали банкірів проводити трансфери саме через ці офшорні рахунки в обмін на багатомільйонні інвестиції.
Доки прокуратура США і Бюро федеральних розслідувань воюють з організаторами інтернет-казино, останні успішно розвиваються під юрисдикцією українських правоохоронців. У прайм-таймі вітчизняних загальнонаціональних телеканалів портал PokerStars (що, по суті, є віртуальним гральним домом) обіцяє кожному, хто долучиться до спільноти картярів, можливість одержати цінний приз. В ефірі каналів «Мега» і НТН, що входять до медіа-холдингу голови Служби безпеки України Валерія Хорошковського, транслюються турніри з покеру, організовані тим-таки PokerStars. До речі, щоб отримати шанс потрапити на кастинг для участі в цих програмах, потрібно викласти близько $600. І, як розповіли Тижню самі картярі, після появи таких ТБ-передач кількість гравців у віртуальних казино постійно збільшується.
ПРИКЛАДНА ПОКЕРОНОМІКА
«У мене є платіжна картка для гри в інтернеті, це звичайна Visa, – розповідає Олександр, картяр із чималим стажем. – Спокійно зайшов у будь-яке відділення банку, кинув грошей на рахунок – і розважайся собі. Зручно й швидко. Програти більше, ніж є на картці, ти не можеш, тобто в кредит ніхто грати не дозволить».
Усі опитані Тижнем картярі впевнені: зусилля правоохоронців США, спрямовані проти віртуальних гральних домів, ні до чого не приведуть, адже сервери організаторів картярських ігор розміщені переважно за межами Сполучених Штатів. «Більшість гравців на американських сайтах із Європи, а саме Європи Східної, – пояснює Олександр. – Цікаво, що чимало українських профі спеціально заходять на PokerStars уночі, коли там багато американців, які мають набагато нижчий рівень гри, ніж європейці. Тому значно легше виграти».
«У мене є кілька друзів, які взагалі кинули роботу й заробляли собі на життя тільки покером, – заявляє інший гравець. – Тобто хобі переросло в роботу. Для новачків це складно, а професіонали можуть отримувати непогані гроші. Надто ж якщо ти стаєш резидентом якогось розкрученого онлайн-порталу, тобто представляєш його інтереси у своїй країні. Це прибуткова справа, і її ніхто не збирається кидати. На PokerStars та інших сайтах не дурні сидять, вони роблять усе для розвитку власного бізнесу. Наприклад, зараз є можливість створювати свої внутрішні клуби всередині порталу. Я сам такий організував для друзів, щоб було зручно грати на роботі. У моєму маленькому клубі 20 людей».
Як стверджують експерти, в Україні щонайменше півмільйона активних покер-гравців, з них 250 тис. регулярно грають в інтернеті. Середня онлайн-ставка становить близько $50. «Мій найбільший виграш – $2,5 тис. за гру, – каже Олександр. – Виграв я в п’ятницю вночі, а на картку гроші впали в середу ввечері». Масштаби величезні: лише на порталі PockerStar постійно відбувається одночасно 2–5 тис. турнірів, а кількість гравців нерідко перевищує 100 тис.». Віртуальний гральний дім за організацію ігор бере від $0,01 до $5 із кожного банку. Лише за добу заробіток організаторів може перевищити $1 млн.
ВИСОКИЙ «ДАХ»
Чимало українських любителів картярських ігор об’єднує Федерація спортивного покеру України (ФСПУ), що цілком легально внесена до переліку неприбуткових громадських організацій. Два роки тому, коли гральний бізнес в нашій країні заборонили спеціальним законом, Федерація через суд змусила Міністерство юстиції визнати покер спортивною, а не азартною грою. Мін’юст не надто пручався. Спортивний статус аж ніяк не заважає ФСПУ проводити турніри з грошовими ставками. Прикметно, що її президентом є соратник глави держави Олександр Єдін, народний депутат від Партії регіонів.
Непричетність Федерації спортивного покеру до азартних ігор ставить під сумнів також склад її президії. Зокрема, до неї входить такий собі Олександр В’ячеславович Риков, що свого часу заснував приватне підприємство «Спортум», основний вид діяльності якого – влаштування азартних ігор. А також Олександр Антонов, співзасновник Донецької громадської організації «Асоціація працівників грального бізнесу». Тобто за ФСПУ стоять люди, дотичні до грального бізнесу, а не просто любителі красивої картярської гри.
Чимало учасників турнірів, що проводяться під егідою Федерації, стверджують: її бренд широко використовується для легального прикриття гри на гроші. «Організовується турнір, є, умовно кажучи, 20 столів, – розповідає гравець, що назвався Миколою. – На трьох відбувається легальний турнір, на решті грають в азартний покер на гроші».
Подейкують, що згадану вище законодавчу ініціативу про заборону азартних ігор в інтернеті підтримав парламент завдяки… лобістам грального бізнесу. Вони зацікавлені остаточно знищити всі альтернативні варіанти індустрії, щоб відродити її в легальному полі, переписавши всі правила під себе. «У ВР уже зареєстровано законопроект про легалізацію азартних ігор, – каже нардеп Наталія Королевська. – Цілком реально, що його розглянуть найближчим часом».
Йдеться про законопроект № 8401 «Про азартні ігри», внесений до Верховної Ради 18 квітня нардепом від БЮТ Сергієм Осикою. Його, попри фракційну належність, вважають близьким до Олександра Єдіна та групи лобістів відновлення грального бізнесу. У документі пропонується державна монополія на організацію грошових лотерей та інших азартних ігор. Лотереї, тоталізатори, ігри в казино та віртуальних казино в разі ухвалення цього документа регулюватиме єдиний уповноважений орган – Національний організатор азартних ігор. Тільки він видаватиме ліцензії на здійснення грального бізнесу в масштабах усієї країни. І кількість ліцензій, і їхня вартість, і контроль над дотриманням закону мають бути покладені знову-таки на Національного організатора. Таким чином, якщо закон набере чинності, то люди, які зможуть взяти цього організатора під свій контроль, фактично отримають у приватну власність усю сферу азартних ігор. Враховуючи лобістів законопроекту, неважко здогадатися, хто на це претендує.
Експерти вже б’ють на сполох. «В українських реаліях діяльність такого Національного організатора азартних ігор може легко звестися до банальної корупції, – стверджує Сергій Скок, генеральний директор юридичної компанії SV Solutions. – Ймовірно, заплановано до 2012-го зробити азартні ігри знову легальними». Наступного року, під час проведення в Україні фінальних матчів європейської першості з футболу, очікується масштабний приплив туристів, у кишені яких не проти зазирнути і ділки від грального бізнесу.
Законопроектом № 8401 також пропонується ввести жорсткі фінансові вимоги до операторів грального бізнесу: статутний капітал – не менше ніж 75 млн грн, власний капітал – €5 млн. Вочевидь, ця норма прописана для того, щоб отримати ліцензії могли тільки дуже великі оператори. Прикметно, що до заборони грального бізнесу в Україні найбільшими гравцями цього ринку були компанії з російським корінням. Пропонована нині система також вигідна міжнародному гральному капіталу. Тому ж таки PokerStars, який, якщо поділиться прибутками з місцевим лобі, зможе цілковито легалізуватися в нашій країні.
ДОВІДКА
Сервер (англ. server – «служка») – комп’ютер або програма, що встановлена на комп’ютері, здатна автоматично розподіляти інформацію чи файли під керуванням мережевої операційної системи або у відповідь на запити, надіслані в режимі on-line користувачами.
Середня онлайн-ставка становить близько $50 Лише добовий заробіток організаторів може становити $1 млн