Скандальна справа колишнього радника передвиборчої кампанії президента США Дональда Трампа і лобіста екс-президента України Віктора Януковича Пола Манафорта насилу зрушила з місця. Так, 31 серпня в окружному суді Александрії (штат Вірджинія) розпочався судовий процес у справі політтехнолога. Перший етап судового слухання триватиме близько трьох тижнів.
Зокрема, політичного консультанта обвинувачують у фінансовому шахрайстві та лобіюванні інтересів українського президента-втікача без відповідної реєстрації у США. За даними слідства, Манафорт заробив понад 60 мільйонів доларів, працюючи в Україні. Як зазначає спецпрокурор Мюллер, екс-радник Трампа навмисно не повідомляв про значний відсоток цих доходів у деклараціях за 2010-2014 роки. Мова йде про понад 30 мільйонів доларів, які Манафорт "відмив" в офшорах. Під час судового засідання федеральний прокурор Узо Асоні заявив, що Манафорт таким чином поставив себе вище за американське законодавство. За його словами, "усі обвинувачення зводяться до одного – Пол Манафорт брехав".
У свою чергу, адвокат Манафорта запевняє, що його підзахисний був змушений не реєструвати доходи начебто через те, що цього вимагали його українські бізнес-партнери. За даними команди спецпрокурора, партнерами політтехнолога були, зокрема, Віктор Янукович, олігарх Рінат Ахметов та Сергій Львочкін.
Тиждень.ua зібрав оцінки іноземних медіа про початок судового процесу над політконсультантом колишньої Партії регіонів.
Так, наприклад, колишній федеральний прокурор Міріам Роха у статті американського видання Daily Beast зазначає, що Манафорт може залишитися за ґратами до кінця свого життя. На думку автора, якщо забрати зі справи ім'я Манафорта, політику і ЗМІ, то вийде "досить звичайна справа про фінансові злочини".
Водночас найбільш суперечливим свідком, мабуть, стане колега політтехнолога Рік Гейтс, який визнав себе винним у приховуванні доходів та пішов на співпрацю з Мюллером. Однак існує одне слово, яке не дає прокурорам заснути вночі: нуліфікація (jury nullification). Нуліфікація трапляється тоді, коли присяжні чи присяжний заперечують судові докази і закон, приймаючи рішення на основі особистих думок, політичних або релігійних переконань, симпатій або будь-якого іншого стороннього чинника. Екс-прокурор відзначає, що "присяжні є людьми, а люди іноді керуються емоціями…А вердикт присяжних повинен бути одностайним".
"Тут рецепт нульфікації простий. Будь-який присяжний, який є гарячим прихильником Трампа та не схвалює розслідування Мюллера, може надіслати повідомлення шляхом голосування для виправдання", – наголошує автор.
Втім, суддя Томас Еллі добре обізнаний з можливістю нуліфікації, і дав зрозуміти, що зробить усе, щоб утримати судове засідання на конкретних обвинуваченнях, а не на Мюллері або Трампі, або Росії.
Політичний коментатор Сонам Шет з Business Insider вважає, що найбільше питання, яке турбує експертів у галузі юриспруденції, полягає у можливому президентському помилуванні Манафорта.
Так, Трамп неодноразово заявляв, що готовий застосовувати президентське помилування щодо тих, кого звинувачує Мюллер. Однак адвокат глави Білого дому Руді Джуліані запевняє, що в даний час президент не розглядає помилування.
За його словами, американський президент хоче зачекати до закінчення розслідування щодо втручання РФ у вибори 2016 року, і тільки тоді він зможе надати помилування. Тому Манафорту вигідно співпрацювати зі слідством та сподіватися на рішення Трампа.
Крім того, журналіст американського видання Politico Даррен Самуельсон зауважує, що вирок Манафорту може мати величезний вплив на майбутню роботу Мюллера.
Як пише автор, виправдання екс-радника Трампа поставить спецпрокурора під політичний удар, що дозволить Трампу та республіканцям знущатися над федеральним розслідуванням напередодні середньострокових виборів у листопаді.
З іншого боку, судовий процес може дозволити Мюллеру натиснути на Манафорта для свідчення про інших співучасників Трампа в обмін на м'який вирок. Однак гарантій, що суддя погодиться на таке, немає.
Також Майк Кіглі з Комітету з розвідки Палати представників Конгресу США заявив, що незалежно від результатів судового процесу, ця справа стане важливим вікном у практиці боротьби з відмиванням грошей.