Однак за результатами моніторингу Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови 16-17 липня було виявлено порушення мовного закону шістьма українськими телеканалами:
- На телеканалі “Інтер” зафіксовано 6 порушень (д/с "Слідство вели"; т/с "Речдок". Особливий випадок"; м/ф "Лисиця і заєць"; х/ф "Гостя з майбутнього"; х/ф “Шерлок Холмс і доктор Ватсон”; т/с "Таїсія");
- “Україна” – 5 порушень (х/ф "Помилковий лист"; т/с "Німа"; х/ф "Незабута"; т/с "Втікачі"; т/с "Дім Надії");
- “Мега” – 2 порушення (т/с “Містична Україна”; т/с “Секретні території”);
- “ICTV” – 2 порушення (т/с "Таємні двері"; т/с "На трьох");
- “К1” та “НТН” – по одному порушенню.
"З огляду на зазначене, мною направлений лист до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з проханням застосувати до згаданих телерадіоорганізацій визначені законодавством санкції", – зазначив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
1+1 і серіал "Свати"
19 липня канал "1+1" показав російськомовний серіал "Свати" українською, після чого в соцмережах та на сайті каналу глядачі з різних причин почали висловлювати невдоволення цим дубляжем – скаржилася як на якість дубляжу, так і просто на українську мову. 22 липня серіалу знову "повернули" російське звучання. Вже 23 липня група "1+1 медіа" повідомила, що транслюватиме фільми та серіали мовою оригіналу, а на українську переходитиме поступово.
"Надалі такі продукти транслюватимуться мовою оригіналу в межах чинного законодавства. Це рішення не в останню чергу зумовлено негативною реакцією на дубльований продукт з боку великої частини наших глядачів, які історично звикли до перегляду улюблених фільмів та серіалів саме у тому вигляді та з тим колоритом, з яким продукт було створено від початку. "1+1 медіа" виступає за рівні умови на телевізійному ринку та чесну конкуренцію за прихильність українського глядача, – заявили в медіагрупі. – Наразі ж ми спостерігаємо певний розкол суспільства за мовним принципом, що вважаємо категорично неприпустимим".
Читайте також: З 16 липня набувають чинності нові норми Закону про державну мову
Водночас у компанії запевнили, що, як і раніше, продовжать інвестувати в якісний дубляж і контент українською мовою та спонукати глядача дивитися українською.
ICTV: скетч-шоу, а не серіал
21 липня телеканал ICTV заявив, що трансляція російською мовою програми ”На трьох” не є порушенням законодавства, оскільки це не серіал, а скетч-шоу, "яке складається з окремих гумористичних епізодів, які за роки трансляції програми складаються для окремих випусків з різних випусків попередніх років, при чому редактори самостійно в кожному випадку вирішують набір епізодів, враховуючи пору року, час виходу програми в ефір, якісь популярні тенденції чи теми обговорення глядачів".
"А закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, як відомо, не ставить вимог до трансляції програм тільки українською, за винятком інформаційних, регулюючи квотами тільки кількість державної мови в ефірі загалом в регульованих проміжках часу доби", – йдеться в заяві телеканалу.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кемінь зазначив, що взяв до уваги відповідну інформацію, водначас звернувши увагу на наступне: "В титрах відповідних серій цього аудіовізуального твору вказано, що його вироблено ТОВ "Дизель Студіо" на замовлення "ICTV". На вебсайті "Дизель студіо" програма "На трьох" визначена як скетч-ком, а пов’язана з цим загальна інформація розміщена в рубриці "серіали".
Крім того, ICTV повідомив, що причиною незапланованої трансляції епізоду одного із серіалів без українського перекладу вранці 16 липня став технічний збій.
"Україна": концентруємо сили на оригінальному продукті
Канал “Україна” також відкинув звинувачення в порушенні мовником нових норм мовного законодавства 16-17 липня, заявивши в коментарі “Детектор медіа”, що “завжди працював і буде працювати в правовому полі”.
“Ми відкидаємо звинувачення в порушенні законодавства, ми завжди працювали й працюємо в правовому полі. “Медіа Група Україна” вже прокоментувала норми мовного закону”, – зауважили на каналі й послалися на коментар “Медіа Групи Україна” від 15 липня щодо запровадження чергових норм мовного закону.
Читайте також: "Мерзенно звучить", "парад бидла" та "сільська тупість": кого звільнили з роботи за публічні образи української
У цій заяві медіагрупа заявила, що “не буде зупинятися на шляху заміщення російськомовного телеконтенту українськомовним”, але вважає головним викликом для себе “робити це максимально якісно, концентруючи всі виробничі сили передусім на прем’єрному оригінальному продукті”.
Що говорить Нацрада
Українська Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 26 липня заявила, що в перші дні дії нових вимог мовного закону телеіндустрія виявилася непослідовною в питанні захисту мови.
"Ми побачили і запевнились, що формальне ставлення до такого чутливого інструменту, як мова, призводить до протилежного результату. Замість вкладання поміркованих грошей у створення звично якісного телепродукту телеканали поставилися до цього формально і навмисно спрощено, щоб потім апелювати до падіння рейтингів і втрати доходів. На жаль, у перші ж дні дії нових вимог ми зіткнулися з тим, що телеіндустрія виявилася непослідовною у питанні захисту мови", – йдеться в заяві Нацради.
У відомстві зазначають, що "одні гравці відразу проігнорували вимоги закону, скориставшись цим для виграшу в конкурентному змаганні". "Інші, переживши рейтингові втрати декількох днів, теж вдалися до порушення закону", – додали у Нацраді і назвали причини "цих втрат". "Одна з них – категорично низька якість озвучування, що різко відштовхнула навіть ту частину аудиторії, яка хотіла дивитися українською".
"Мовники не готувалися до переходу на мовлення державною мовою два роки, які відвів на це законодавець – зробили це в останню мить недбало, примітивно й формально. Прикро, що якість озвучування і дубляжу, які були і залишаються особливою гордістю кінопрокату протягом багатьох років, недоступна деяким телеканалам навіть за умови нечуваної досі фінансової підтримки з боку власника", – нарікають у Нацраді.
У відомстві також наголосили, що "найбільш обурливим є той факт, що умисне порушення закону відбувається з розумінням відсутності інструментів для покарання за такі порушення".
Читайте також: Тарас Кремінь: “За час, що я перебуваю на посаді Уповноваженого, було здійснено не менш ніж 15 законодавчих атак на мовний закон”
У коментарі Тижню член Нацради, український продюсер Максим Онопрієнко підкреслив, що в мовному законі і в законі про телебачення і радіомовлення чітко визначено, хто і якими повноваженнями наділений.
Ми (Нацрада – Ред.) керуємось Законом "Про телебачення і радіомовлення". В рамках своїх повноважень ми моніторимо і фіксуємо, якою мовою виходив фільм, чи були там субтитри. Також ми слідкуємо за дотриманням мовних квот. А те, що стосується Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", це відповідальність Уповноваженого із захисту державної мови", – зазначив Онопрієнко.
Також член Нацради додав, що відповідна поведінка телеканалів не порушує мовних квот, які прописані Законом "Про телебачення і радіомовлення", а тому в цьому випадку Нацрада не може запровадити жодних санкцій.