«Одне з найбільш хвилюючих питань, пов’язаних з енергійною промисловою політикою Джо Байдена, полягає в тому, чи зможе вона подолати десятиліття економічного занепаду в містах і мегаполісах, на які припав основний тягар деіндустріалізації», – пише Брюс Катц на шпальтах Financial Times.
«Старі райони США, як і більша частина Британії та Європи, вкриті сотнями громад, які розпалися під вагою офшорингу, аутсорсингу та глобалізації-за- будь-яку-ціну. Але сьогодні Америка переживає значний промисловий перехід. Динаміка ринку, геополітична напруженість і безпрецедентні федеральні інвестиції каталізують решоринг передових виробництв в оборонному і цивільному секторах, а також прискорену декарбонізацію економіки США», – йдеться у матеріалі.
Читайте також: Постіндустріальна економіка провалилася, – The American Conservative
За словами автора, сучасне виробництво потребує місць, які можуть забезпечити промисловість платформами та інструментами, яких вона потребує. І великі компанії, і менші фірми потребують належним чином облаштованих майданчиків для виробничої діяльності. Також вони потребують доступу до постійного потоку кваліфікованих працівників, здатних опанувати складний характер сучасного виробництва; прикладних дослідників, котрі можуть постійно допомагати вдосконалювати продукти і процеси; якісного житла, доступного для працівників з будь-якими доходами; а також інфраструктури всіх типів, яка забезпечуватиме ефективний рух ідей, товарів, послуг, працівників та енергії в межах мегаполісів та між ними.
«Багато старих індустріальних міст і мегаполісів зберігають застарілі активи, які відіграють центральну роль у промисловому майбутньому. Ці активи десятиліттями не використовувалися і недооцінювалися. Але вони не зникли і зараз доступні для промислового використання», – зауважує експерт.
На думку Катца, деякі федеральні програми вже зараз спрямовані на розкриття потенціалу старих промислових міст. Зокрема, восени 2022 року адміністрація Байдена оголосила переможців регіонального конкурсу Build Back Better Regional Challenge на суму $1 млрд, виділених з метою підвищення національної конкурентоспроможності за рахунок масштабування передових промислових кластерів. Програма була гнучко структурована і пропонувала громадам визначити, а потім використати свої особливі конкурентні переваги за допомогою інвестицій.
Брюс Катц оцінює результати як багатообіцяючі. Наприклад, Манчестер, штат Нью-Гемпшир, де колись знаходився найбільший бавовняний комбінат у світі, отримав кошти на розширення свого біофабричного кластеру для виробництва та розповсюдження регенеративних тканин і органів.
Бавовняний комбінат у Манчестері, перша половина ХХ ст.
У Буффало, штат Нью-Йорк, розширюється відомий центр розвитку робочої сили, який обслуговуватиме регіональну мережу виробничих компаній. У Сент-Луїсі, штат Міссурі, створюється Центр передових виробничих інновацій для обслуговування потреб компанії Boeing та її постачальників в оборонному аерокосмічному секторі за зразком кампусу прикладних досліджень у Шеффілді, Англія.
«Важливо, що Буффало і Сент-Луїс розміщують свої підприємства в найбільш неблагополучних частинах своїх міст, гарантуючи, що вигоди від реіндустріалізації отримають мешканці та громади з низьким рівнем доходу», – пише FT.
Робітниці бавовняного комбінату у Манчестері, 1909 рік
«За цими та іншими зусиллями уважно стежать міста і мегаполіси від узбережжя до узбережжя. Вони, ймовірно, стануть моделями, які будуть адаптовані по всій країні мірою того, як розкриватиметься ефект федеральної промислової політики.
Десятиліттями містам наказували планувати постіндустріальне місто, в основі якого лежить економіка послуг, а не виробництва. Тепер же, майже за одну ніч, перед ними постало завдання створити індустріальний мегаполіс у різних секторах та юрисдикціях.
Ставки високі. Деіндустріалізація в США посилила стійку нерівність, розхитала національну політику і сприяла розпалюванню популістського обурення. Відродження старих промислових територій – це не лише відновлення національної згуртованості, але й підвищення економічної конкурентоспроможності», – підсумовує Брюс Катц.