За останні 10 років уплив Російської православної церкви на внутрішні справи суверенних держав Європи невпинно зростає. При цьому не треба зайве казати, що куди поширюється розмах релігійного впливу РПЦ, туди одночасно може дотягнутися й рука Кремля. Про це з Праги для Тижня пише журналіст Станіслав Матвєєв.
Так, констатував він, у колишніх радянських республіках, зокрема в Молдові, прихильні до Московського патріархату священики палко виступають проти інтеграції із Заходом. Церковні ієрархи називають Європейський Союз «сатанинським» і завзято протидіють ухваленню законів, які можуть «прогнівити Господа й віддалити від Росії-матінки».
Тим часом, за словами Матвєєв, православні святі отці в Чорногорії докладали великих зусиль, щоб завадити інтеграції своєї країни в НАТО, бо, на їхню думку, це «фашистський пакт». Натомість вони прагнуть налагодити тісніші зв’язки з Росією та іншими православними країнами-однодумцями. Махінації РПЦ виявилися напрочуд ефективними в не надто релігійних європейських державах, де мешкає досить мало послідовників православ’я. Скажімо, у Чехії російська церква опинилася в центрі скандалів, що точаться з 2012-го, коли з’ясувалося, що церковники брали активну участь у фінансових і владних змаганнях навколо урядової реституційної програми. Її результатом стало призначення проросійських священнослужителів і розкол у нібито незалежній чеській та словацькій православній церкві.
Крім того, пише Матвєєв, в інших країнах Європи РПЦ допомогла зміцнити символічну присутність Росії як «тріумфальної» світової держави, із якою треба рахуватися.
«У центрі Парижа на набережній Бранлі за гроші росіян, а саме за €150 млн, виріс Російський духовно-культурний православний центр, що слугує фізичною маніфестацією сили й величі, яку РФ собі повернула в Західній Європі. Цікаво, що зазвичай такі розкішні проекти підтримують наближені до Кремля російські олігархи, як-от Владімір Якунін та Константін Малофєєв — обидва розуміють таємну місію РПЦ і потрапили під санкції міжнародної спільноти через те, що фінансували проросійські сили під час кризи в Україні 2014 року».
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»