Щодня змінюючись і трансформуючись, химерна українська дійсність просто на очах набуває нових параметрів та характеристик. Що постане в результаті цих цивілізаційних здвигів, сказати складно – здається, й самі прораби нової української перебудови не надто добре уявляють, що вони будують, керуючись у своєму реформаторстві переважно суворою чоловічою інтуїцією та жорсткою партійною субординацією. Утім, якщо уважно відстежити та проаналізувати дії української влади останнім часом, можна окреслити в загальних рисах образи того, чого вони хочуть.
Найбільше це нагадує стару-добру УРСР із її керівною роллю партії та ентузіазмом на місцях. Радянський дискурс доволі природно вписується в політичну кон’юнктуру, узгоджуючи, здавалося б, несумісні ініціативи нової влади й поєднуючи в її шеренгах як старих, перевірених військовими злиднями бійців, так і свіжих перебіжчиків, дезертирів та іншу тилову публіку. Вочевидь, за попереднім задумом, переформатована УРСР має постати синтезом радянського первня з первнем національним із подальшим прицілом на євроінтеграцію, бажано без відлучення від російських енергоносіїв.
З чим доведеться мати справу в цьому випадку? У політичному плані ми отримуємо президентсько-парламентську республіку з мудрим президентом і працьовитим парламентом. Щоби парламент був по-справжньому працьовитим, знову будуть обирати до нього переможців відновленого стахановського руху, голів відновлених колгоспів та представників перереєстрованих творчих спілок. Рекомендації до творчих спілок даватимуть згадані вище переможці стахановського руху та голови колгоспів. Президент отримає владу пожиттєво, відповідно вся ця тяганина з колишніми президентами залишиться в сумному минулому, колишніх президентів (принаймні живих) не буде. Президент, як, скажімо, і Папа Римський, обиратиметься один раз, але надовго. Можна буде також продумати варіант із передачею влади від батька до сина зі збереженням прописки та автоматичним входженням до політбюро. Загалом варіантів для маневрування та нововведень безліч, головне – політична воля і моральний авторитет.
В економічному секторі справа йде до планової економіки та відновлення потужностей військово-промислового комплексу. Можна буде виготовляти танки для Африки, або літаки для Азії, або комбайни для Білорусі. Перспективною також видається співпраця в галузі військового флоту. Приміром, передати як баласт російському ЧФ всі недогнилі вітчизняні кораблі разом із командами з тим, щоби в подальшому брати за них орендну платню (і за кораблі, і за команди) згідно з підписаними угодами в умовних одиницях.
Можна буде об’єднати з ким-небудь свою енергетичну систему. Можна буде об’єднати футбольні чемпіонати. Я особисто радив би об’єднувати наш чемпіонат із італійською серією А або принаймні з бундеслігою: у цьому випадку значно зростуть тарифи за договірні матчі.
Вочевидь, цікаві зміни очікують нас і в гуманітарній сфері. Варто буде сподіватися на повернення в культурний обіг нормальної, ідеологічно витриманої преси, ревізування творчого надбання майстрів соцреалізму та вилучення шкідливих занепадницьких творів мистецтва. До боротьби з порнографією додасться боротьба з фемінізмом, сатанізмом та постмодернізмом. Буде заборонений літературний слем. Відновлять партійну організацію при Спілці письменників. Її голова залишиться той самий.
Не обійдеться без змін у побуті. Скажімо, державні та церковні свята. По-перше, буде повернено статус вихідного дню жовтневої революції, причому його поєднають із Покровою. Називатиметься все це, наприклад, днем червоного козацтва. По-друге, зимовий піст можна буде перенести від Різдвяних свят до дня Радянської армії та решток Військово-Морського флоту. Враховуючи, що партійне православ’я вже стало панівним духовним напрямом, можна передбачити, що відбудеться спроба поєднання основних церковних свят зі святами старими, радянськими, приміром, Великдень – із днем народження Ілліча або Днем космонавтики, а День Незалежності – зі Спасом. А можна просто залишити сам Спас і не морочити нікому голови.
Варто також очікувати поглиблення та розширення соціальних ініціатив останнього часу, себто всю цю нещадну боротьбу з алкоголізмом, опортунізмом та інтернетом. У межах боротьби з алкоголізмом можна, скажімо, знову вирубати виноградники. Оскільки своїх виноградників мало, можна вирубати чужі, попередньо їх об’єднавши. У всьому іншому можливий перебіг подій нам демонструють уже сьогодні – боротьба з корупцією за рахунок кадрів минулої влади, військові паради за рахунок платників податків, позитивні новини, доступна освіта, чесна міліція, вільна преса, успішні реформи, вистраждана стабільність.
І про погоду. У майбутньому над усією територією України буде ясно і сонячно. Якщо буде несонячно, президент особисто розганятиме хмари ракетними установками. Попередньо об’єднавши з ким-небудь протиповітряну оборону.