Зважаючи на те, що Китай нещодавно побудував макети американських військових кораблів, імовірно, з метою військових навчань, зайве додатково нагадувати про невідкладність питання стримування можливого нападу Китаю на Тайвань. На думку аналітика RAND Девіда Очманека, збройні сили Китаю зможуть піти на такий крок.
Китай може обстрілювати аеродроми та протиповітряну оборону Тайваню, порти, великі кораблі, лінії зв’язку та системи командування/управління ракетними та повітряними військами. Після придушення протиповітряної оборони Тайваню Китай може здійснити десантну атаку, залучаючи транспортні вертольоти.
Китай також міг би завдати удару по американських силах і базах у західній частині Тихого океану, маючи на меті зашкодити будь-яким спробам США захистити Тайвань. Більшість військових сил уразливі до такого типу атак, і навіть заплановані вдосконалення не допоможуть виправити ці вразливі місця. За словами екс-заступника міністра оборони Роберта Ворка, щойно сценарій почне розгортатися, Сполученим Штатам потрібна можливість швидко потопити або вивести з ладу сотні китайських кораблів і позбавити китайські сили можливості безкарно діяти в повітряному просторі Тайваню. Рішення про те, чи наважиться Вашингтон на військову відповідь, ухвалюватимуть президент і Конгрес, виходячи з контексту майбутньої кризи.
Читайте також: Тактика Китаю спрямована на підкорення Тайваню шляхом виснаження – звіт
На думку Очманека, хороша новина полягає в тому, що військові розрахунки вказують на нові оперативні концепції та можливості, які можуть урівноважити баланс військових сил Китаю та США. Замість того, щоб продовжувати так сильно покладатися на великі військові платформи та об’єкти в західній частині Тихого океану, США має знайти шляхи розгортання та доставки великої кількості датчиків і боєприпасів з відносно невразливих позицій, як у регіоні, так і за його межами. Технології для цього є доступними, якщо їх придбати в достатній кількості. Велика частина галасу в колах оборонного планування пов’язана з екзотичними технологіями наступного покоління, на розробку яких США витрачають великі суми грошей, а саме — гіперзвуковою зброєю, квантовими комп'ютерами, електромагнітним ракетним озброєнням, системами штучного інтелекту. Це заслуговує інвестицій та сприятиме майбутнім потребам США в обороні. Проте, на думку Очманека, багато з дієвих засобів менш складні.
Читайте також: Китай обурений. Адміністрація Байдена запросила Тайвань на "Саміт за демократію"
Здатність запобігти вторгненню посилить стримування війни. Як це зробити? Кораблям ВМС буде поставлено завдання діяти в межах дії великих протикорабельних ракет Китаю. Авіабази, на яких розміщені американські бойові та допоміжні літаки можуть піддаватися інтенсивному бомбардуванню. А оскільки континентальна частина США знаходиться на відстані 8000 миль, то географія не гратиме на користь. Бомбардувальники можуть допомогти, якщо будуть озброєні відповідними крилатими ракетами, однак більшість з них будуть на відстані від 10 до 20 годин підльоту до Тайваню, якщо почнеться конфлікт. Ударні підводні човни можуть допомогти. Однак військово-морського флоту недостатньо, щоб доставити тисячі роботизованих транспортних засобів, які знадобляться, щоб збити з пантелику, придушити та атакувати китайську протиповітряну й протиракетну оборону та десантні кораблі з військами.
Читайте також: Байден та Цзіньпін будуть дотримуватись "тайванської угоди"
Щоб вирішити ситуацію, яка потребує терміновості, Міністерству оборони може знадобитися перерозподіляти кілька мільярдів доларів на рік з існуючих бюджетних планів протягом наступних 5-10 років, щоб забезпечити наступні пункти:
- Велику кількість малих безпілотних літаків, які не потребують злітно-посадкових смуг, запускаються з мобільних причепів і обладнані парашутними системами для відновлення, які можуть використовувати недорогі датчики для пошуку китайських кораблів і літаків. Алгоритми автоматичного розпізнавання цілей на цих дронах могли б ідентифікувати цілі;
- Безпілотні підводні апарати, які можуть зупинятися в західній частині Тихого океану та запускати ракети і безпосередньо атакувати кораблі поблизу Тайваню;
- Достатні запаси протикорабельних ракет, щоб дозволити флоту бомбардувальників ВПС провести кілька днів інтенсивних атак проти китайського флоту;
- Більшу диверсифікацію супутникового флоту Америки, щоб уникнути залежності від вразливих окремих супутників для розвідки та зв'язку;
- Для сил самооборони Тайваню очевидними є кілька пріоритетів: розумні міни, протикорабельні ракети, які доставляються з мобільних пускових установок, високомобільні ракетні комплекси протиповітряної оборони малої дальності, а також розподілені системи розвідки та зв'язку, які дозволяють захисникам уздовж берегової лінії діяти навіть якщо їхні центральні мережі управління піддані атаці.
Пильність Америки проти інших загроз і сценаріїв також може бути критичною. Наприклад, США та союзникам варто запастися стійкістю, щоб вести економічну війну проти Китаю в разі китайської блокади Тайваню або іншого серйозного порушення міжнародної торгівлі. Для Пентагону єдиною найскладнішою загрозою високого класу для ключових інтересів національної безпеки США сьогодні є, ймовірно, спроба китайського вторгнення на Тайвань. США повинні спробувати зробити цей сценарій немислимим для Пекіна. Не задля утопічної мети домінувати у західній частині Тихого океану у військовому плані, як це було колись, а шляхом забезпечення таких умов, щоб Китай сам не міг домінувати там.