Західні експерти переконані, що нечітка позиція Сполучених Штатів Америки щодо російської агресії в Україні пов’язана з тим, що Вашингтон більше переймається ядерною угодою з Іраном та загрозою ІДІЛу, аніж питаннями європейської безпеки. Відповідне опитування провела експерт Центру Карнегі-Європа Джуді Демпсі.
Федеріга Бінді, науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин при Johns Hopkins School of Advanced International Studies зазначає, що є принаймні два різних погляди на Україну та, відповідно, Росію в адміністрації президента США Барака Обами. Ці погляди презентують держсекретар США Джон Керрі, який намагається врятувати відносини з Москвою, та помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Вікторія Нуланд, яка є прихильницею більш жорсткого підходу.
«Питання в тому, кого підтримає Білий дім. Якщо президент США Барак Обама підтримає держсекретаря, очевидно, що Нуланд, кар'єрний дипломат, перейде на іншу роботу. Якщо він цього не зробить, в результаті це підриватиме (авторитет – Ред.) Керрі тоді, коли цього робити не можна – Сполучені Штати втрачатимуть важелі, які вони мають на переговорах щодо ядерної програми Ірану. У кожному разі будуть жертви; але краще невеликі жертви, ніж хитка політика», – резюмувала Бінді.
Читайте також: The Economist про угоду з Іраном: легше домовитися, ніж впоратися з наслідками
Джон Корнблюм, колишній посол США в Німеччині, а нині – старший радник в Noerr LLP, вважає, що Сполучені Штати засуджують поведінку РФ в Україні, однак не ризикують порушити баланс між Сходом та Заходом, як і під час Угорського повстання 1956 року, Празької весни 1968-го. Разом з тим експерт стверджує, що після атак 11 вересня Вашингтон став менше перейматися справами Європи.
«Німеччина без надії сподівається, що ілюзорні угоди Мінська-II, покликані покласти край війні у Східній Україні, будуть дотримані. Коли цього не станеться, Європа виявить, що Сполучені Штати це не хвилює. Керрі може замість цього займатися Тегераном», – підсумував Корнблюм.
Кадрі Ліік, експерт Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) переконує, що візит Керрі до Сочі не можна вважати успішним, оскільки він «надіслав непродуктивні повідомлення Москві, викликав нерозуміння Європи, і послабив загальну позицію Заходу у відносинах з Росією». Ліік наголошує, що в Заходу і РФ діаметрально протилежне бачення того, як повинна розвиватися ситуація в Україні.
«Захід повинен усвідомити, що проблеми з Росією залишатимуться впродовж багатьох років. Швидкого залагодження ситуації бути не може», – резюмує він.
Едвард Лукас, старший редактор видання The Economist також вважає візит Керрі в Сочі виявом «слабкості, а не сили».
«Проте, реальним винуватцем є ЄС: криза в Україні є в першу чергу питанням європейської безпеки, і Сполучені Штати, які мають велику кількість власних проблем, цілком виправдано очікують, що ним займеться ЄС . Саміт Східного партнерства ЄС, який проходив 21-22 травня в Ризі, з усією очевидністю продемонстрував, що очікування є необгрунтованими», – резюмував Лукас.
Читайте також: Блоги про візит Керрі в Сочі: Україна не стала топ-темою переговорів
Марек Магєровскі, публіцист польського тижневика The Things, вважає, що зовні хитка політика США щодо України не обов’язково виявиться неефективною. Зокрема, експерт висловив сподівання, що економічні санкції Заходу проти РФ вплинуть на поведінку Росії.
На думку Магєровскі, нинішню ситуацію ускладнюють більш тісні зв’язки Заходу з РФ, аніж че було за часів Холодної війни.
«Російські гроші постійно протікають через Лондон, російські компанії вкладають значні кошти на всіх континентах, а колишні західні політики стали радниками російських олігархів. Накладення санкцій на Радянський Союз в 1980-х роках було легким і відносно невідчутним для міжнародного співтовариства. Тепер економічна війнау проти Росії Путіна була б не тільки контрпродуктивною, але, можливо, виглядалаб навіть як самогубство», – стверджує журналіст.
Джуліанна Сміт, старший експерт Центру нової американської безпеки (Center for a New American Security) переконана, що причиною непевної політики США щодо російської агресіє є розбіжності з цього питання у Вашингтоні.
«Однак, дебати щодо Росії бліднуть порівняно із дискусіями, пов’язаними із самопроголошеною Ісламською державою. Американські політики зі сфери закордонних справ наразі вирішують, яка бойова група вина у її становленні, і хто з кандидатів у президенти зможе найкраще впоратися з цією проблемою», – резюмувала Сміт.
Читайте також: Захід програє інформаційну війну з Росією через неефективних лідерів – The Washington Times